Запитання та завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення сім’ї та шлюбу.

2. Назвіть основні проблеми, що є предметом досліджень в соціології сім’ї.

3. У чому полягає специфіка соціологічного підходу до сім’ї?

4. Наведіть критерії визначення сім’ї як соціального інституту та малої групи.

5. Назвіть функції сім’ї по відношенню до суспільства, сім’ї та особистості.

6. Охарактеризуйте основні категорії, які використовуються в соціології сім’ї.

7. Чим відрізняються сім’я від домогосподарства?

8. Які критерії використовуються для типології сім’ї?

Завдання для самостійної роботи

1. Зверніться до «Национальной социологической энциклопедии» (http://voluntary.ru) та порівняйте визначення сім’ї різних соціологів, що наведені в ній.

2. Побудуйте схему трьох нуклеарних сімей, враховуючи таке: сім’я з обома батьками, які знаходяться у повторному шлюбі, де у них двоє дітей і у кожного із подружжів є дитина від першого шлюбу (при цьому син дружини вже одружений і живе окремо із своєю родиною, а син чоловіка виховується вітчимом, у якого дві доньки і одна з них - від його першого шлюбу з жінкою, що померла).

3. Специфіка соціологічного підходу до вивчення сім'ї полягає в тому, що сім'я розглядається як посередник між особою та суспільством. У зв'язку з цим американський соціолог У. Гуд зазначав, що «суспільство може існувати лише тоді, коли індивіди через посередництво сім'ї мотивуються до задоволення суспільних потреб». Як ви розумієте це висловлювання? Чи згодні Ви з ним? Наведіть свої аргументи.

4. Однією з категорій соціології сім'ї як спеціальної соціологічної теорії є категорія «умови життя сім'ї». Умови життя сім'ї складаються з дії факторів макросередовища (загальні соціальні умови) та мікросередовища (найближче соціальне оточення). На Ваш погляд, які фактори макро- та мікросередовища здійснюють найбільший вплив на умови життя пересічної української сім’ї в наш час?

5. На прикладі одного з близьких простежте структуру його сімейної кар'єри.

6. Проаналізуйте життєвий цикл сім'ї батьків і складіть динаміку зміни ролей в ній.

7. Нижче наведено назви шлюбів. Перегляньте спеціальну літературу, словники, енциклопедії і спробуйте дати кожному поняттю хоча б коротке визначення: традиційна моногамія; бездітний шлюб; самотнє материнство; холостячество; комуни; співжиття; другий шлюб (після розлучення); свінінг і груповий секс; груповий шлюб.

Теми рефератів

1. Культурна різноманітність сучасних форм сім’ї.

Теми індз

1. Побудуйте генеалогічне дерево своєї родини до п’ятого коліна.

2. Підготуйте таблицю “Основні форми сім’ї”.

Рекомендована література

Основна

Антонов А. И., Медков В. М. Социология семьи. - М.: Изд-во МГУ: Изд-во Международного университета бизнеса и управления (“Братья Карич”), 1996. – 304 с.

Антонов А.И. Микросоциология семьи (Методология исследования структур и процессов): Учебн. пособие для вузов. - М.: Издательский Дом “Nota Bene”, 1998. - 360 с.

Антонов А.И. Социология семьи. – М.: ИНФРА, 2005.

Бурова С.Н., Демидова А.В. Тенденции исследования семьи в советский и постсоветский периоды (по материалам журнала «Социологические исследования» 1975-2006 г.г.) // Социологические исследования. - 2008. - № 12. - С. 97-103.

Гідденс Е. Соціологія. - К.: Основи, 1999. - 726 с. (Розділ 7. Сім’я, шлюб і особисте життя)

Голод С. И. Социолого-демографический анализ состояния и эволюции семьи // Социологические исследования. - 2008. - № 1. – С. 18-30.

Голод С.И. Семья и брак: историко-социологический анализ. - СПб: Петрополис, 1998. - 189 с.

Гуд У. Развитие теории семьи // Социология сегодня. Проблемы и перспективы. Американская буржуазная семья середины ХХ в. - М.: Прогресс, 1965. - С. 194-217.

Лукашевич М., Туленков М. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч.посібник. - К.: МАУП. - 1999.

Социология семьи: Учебник / Под ред. проф. А. И. Антонова. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 640 с.

Додаткова:

Голод С.И. Моногамная семья: кризис или эволюция // Социально-политический журнал. - 1995. - № 6. - С. 25-37.

Голод С.И. Перспективы моногамной семьи: сравнительный межкультурный анализ // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2003. - Т. 6. - № 2. - С. 106-119.

Гурко Т. Трансформация института семьи: постановка проблемы // Социологические исследования. - 1995. - № 10. - С. 65-74.

Заостровцев А.П. Социология семьи // Социально-политический журнал. - 1993. - № 9-10. - С. 29-36.

Зидер Р. Социальная история семьи в Западной и Центральной Европе ( конец ХVIII-ХХ вв.) - М., 1997.

Карцева Л. В. Семья и брак как предмет исследования социологии // Социологические исследования. - 2003. - № 7. – С.45-55.

Клецин А.А. Социология семьи // Социология в России / Под ред В.А.Ядова. – М.: Изд-во «На Воробьевых», 1996. – С.147-168.

Мацковский М.С. Социология семьи: Проблемы методологии и мето­дики. - М, 1989.

Медіна Т.В. Соціологія сім’ї: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2006. – 75 с.

Ружже В.Л., Кадибур Т.С., Елисеева И.И. Структура и функции семей­ных групп. - М., 1983.

Семья на пороге третьего тысячелетия. – М.: Ин-т социологии РАН, Центр общечеловеческих ценностей, 1995. – 318 с.

Смелзер Н. Социология. - М., 1994.

Солодников В.В. Социальная психология семьи // Основы  социально-психологической теории / Под ред.  А.А. Бодалева,  А.Н. Сухова.- М.: Междунар. пед. акад., 1995.- С. 178-185.

Солодников В.В. Социально-психологическая и социологическая парадигмы в исследовании семьи // Социологические исследования. - 1994. - № 4. – С. 101-109.

Чорний О.О. Деякі методологічні питання дослідження функцій сім’ї // Проблеми філософії: Міжнародний науковий збірник. – Вип. 93.- Специфіка сучасного соціального мислення. – К.: „Либідь”, 1992. – С. 72-77.

Cемінарське заняття № 2

Становлення соціології сім’ї як самостійної дисципліни

1. Історичний розвиток уявлень про сім’ю.

2. Основні теоретичні підходи до сім’ї в соціології.

3. Становлення соціології сім’ї в Україні.

Ключові слова: груповий шлюб, парний шлюб, екзогамія, моногамія, фамілістичний підхід

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Підготовка першого питання вимагає поглибленого вивчення, оскільки питання походження шлюбу і сім’ї має важливе світоглядне значення. Аналізуючи процес виникнення і розвитку сім’ї, зверніть увагу на наступну схему еволюції шлюбних відносин:

4. Груповий шлюб – із ендогамії (статевих стосунків в середині роду), через агамію (тимчасова заборона статевих зв’язків), виникла екзогамія (систематичні зв’язки між представниками різних родів). Отже, груповий шлюб - це перша форма шлюбних відносин.

5. Парний шлюб – існує ще колективне господарство, жінка користується свободою нарівні з чоловіком, вона виділяє одного головного чоловіка і навпаки. Такий шлюб ще не регулювався спільнотою, його зв’язувала лише добра воля партнерів, але це не було ще постійне партнерство. Відбувається розподіл праці. З’являється скотарство, ремесла, виникає приватна власність.

6. Індивідуально-парний шлюб (моногамія) – із розвитком приватної власності чоловік починає займати головну роль. Материнське право відміняється, спадковість йде по батьківській лінії. Батьківська необмежена влада, йде закабаління жінки. Відбувається поневолення однієї статі іншою.

Зауважимо, що в соціології існує значна кількість теорій, які по-своєму намагаються пояснити історичний процес виникнення сім’ї. Досить повно ґенеза сім’ї та шлюбу розглянуто у книзі Тюгашева Е.А., Попкової Т.В. Семьеведение: Учебное пособие. – Новосибирск: СибУПК, 2002 (http://docs.podelise.ru/docs/index-8770.html).

Розглядаючи друге питання, варто зосередитись на тому, що макросоціологічний підхід до аналізу сім’ї представлений такими напрямами, як еволюційний підхід, функціоналізм та конфліктологічна парадигма.

Еволюціонізм прагне знайти те загальне, що властиве різним типам сім’ї в різних культурах, тобто нібито шукає особливу суть сім’ї в соціокультурному устрої життя. Цей пошук веде до аналізу специфічних функцій, виконуваних сім’єю в різні епохи, у різних культурах і соціальних системах. Цей універсалізм функцій дозволяє трактувати сім’ю як найважливіший соціальний інститут з народження і соціалізації нових поколінь.

Функціональний підхід — друга складова частина вивчення сім’ї як соціального інституту — також спрямований на пошук того загального, що властиве різним типам сім’ї у ході історії, однак концентрує увагу не тільки на універсальності сім’ї, на історичних формах реалізації «ідеї» сім’ї, але зосереджений більше на власне сімейно-домашньому житті, на соціокультурних функціях сім’ї як соціального феномену і на взаємозв’язках соціокультурних ролей, пов’язаних зі шлюбом, спорідненістю і батьківством. Е. Дюркгайм, як «батько функціоналізму», безпосередньо вплинув на пошук властивих для сім’ї механізмів солідарності і згуртованості, концентруючи увагу на ролі кожного члена сім’ї в сімейному житті, на ролі чоловіків і жінок у сімейній аномії — специфічному виді порушення сімейної рівноваги.

У XIX ст. виникає й інше, прикладне, або емпіричне, вивчення сім’ї, що явно перегукується з функціональним підходом. Засновником цієї соціологічної традиції був Фредерік Ле Пле, що знаходився під впливом ідей О. Конта про сім’ї як «дрібні суспільства», спонтанно стійкі при зміні поколінь завдяки схильності до солідарності. Щоб зрозуміти суспільство, необхідно зрозуміти сім’ю — це формула Ле Пле, який вважав, що зовнішнє середовище визначає економічне життя людей, що одночасно диктує форму сім’ї, що у свою чергу впливає на суспільні процеси.

Пригадайте, з працями яких науковців пов’язують конфліктологічний підхід в соціології. Особливу увагу зверніть на працю Ф.Енгельса «Походження сім’ї, приватної власності і держави». Складіть її план-проспект.

Приступаючи до аналізу мікросоціологічних теорій сім’ї, радимо зробити їх порівняння у вигляді таблиці.

При аналізі типологій теоретичних підходів до вивчення сім’ї необхідно врахувати те, що існують три парадигми пояснення сімейних змін: фамілістична (кризова), «прогресистська» та феміністична. Познайомтесь із ними в спеціальній літературі і спробуйте приєднатись до однієї з них. Аргументуйте свій вибір. Зважте на те, що поява альтернативних теорій сім’ї зумовив їх вплив на інтерпретацію фактів зміни структури сім’ї, тенденцій та перспектив сімейних процесів, їх прогнозів, причин і наслідків.

Підготовку третього питання слід розпочати з аналізу особливостей функціонування соціологічної думки в Україні у ХХ столітті. Пригадайте, у працях яких науковців України містяться міркування про місце і роль сім’ї в житті суспільства.

У вітчизняній соціології існує методологічна проблема екстраполяції переважно західних концепцій на наше суспільство.

Особливу увагу варто приділити розвитку соціології сім’ї в Україні доби незалежності. Зокрема, праці І.М.Прибиткової, Л.В.Чуйко, В.С.Стешенко, Н.В.Лавриненко, Ю.М.Якубової присвячені вивченню різних аспектів функціонування сім’ї в нових соціально-економічних умовах.

У період 90-х рр. ХХ ст..- поч. ХХІ ст. важливу роль у вивченні сім’ї відіграють Державний інститут сімейної та молодіжної політики, створений при Державній службі молоді та спорту України, а також Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи.