Це відбувається у процесі творчої діяльності, атмосфері загаль­ної зацікавленості. Одержана інформація стає особистісно зна­чущою.

Саме така інформація сприяла формуванню в учнів інформа­ційної потреби, розвиток якої привів до формування пізнаваль­ної потреби. Сполучення насиченого інформаційного середови­ща з пізнавальним інтересом дуже впливає на формування пі­знавальної потреби.

З погляду синергетики сполучення репродуктивної і творчої діяльності дає бурхливий сплеск інформації, а внаслідок її ці­леспрямованого добору й інтегрування відбувається утворення і становлення чогось нового. Отже, якщо інформація, що над­ходить, — екологічна, то відбувається становлення екологіч­ної культури.

5.5. Позааудиторна робота студентів. Робота куратора студентської групи

Позааудиторна робота студентів — це процес, в якому домінує елемент самореалізації. Вона дає змогу студентам гар­монізувати внутрішні та зовнішні фактори формування профе­сійної культури, створює додаткові умови для реалізації внут­рішнього потенціалу, задоволення тих потреб, які в процесі аудиторної роботи не задовольняються. Позааудиторна робота має бути орієнтована на особистість студента.

Зростання ролі позааудиторної та самостійної роботи є од­нією з провідних ланок перебудови навчання — виховного про­цесу у вищій школі.

Самостійна позааудиторна робота — це не лише засіб зрос­тання інтелектуального потенціалу, професійної культури, а й платформа формування відповідальності, оволодіння засобами самоактуалізації, самовиховання, самоосвіти.

Розвитку творчості студентів сприяють різні форми та види позааудиторної навчально-виховної роботи (організація диску­сійних студентських клубів, клубів за інтересами, індивіду­альні консультації та ін.).

У сучасній педагогічній літературі майже не узагальнено нові підходи до організації самостійної роботи студентів, різ­

394

номанітних форм і видів позааудиторної роботи. Без самостій­ної роботи фахівець сформуватися не може.

Дуже важливо, щоб у ВНЗ на кожній кафедрі функціонували гуртки, проводилися додаткові диспути, семінари, консульта­ції. Добре, коли ці процеси мають усталений, організований характер, а студентське самоврядування значною мірою нама­гається вирішувати організаційно важливі питання.

На нашу думку, до основних форм позааудиторної роботи студентів належать виконання домашніх завдань, науково-до­слідна робота, безпосередня участь у конференціях, змаганнях, іграх, педагогічна практика, участь у роботі гуртків, робота в літньому таборі відпочинку дітей, керівництво гуртком або секцією в школі, будинку творчості, організація змагань, дис­путів, круглих столів, допомога соціальним службам, страху­вання в державних закладах тощо.

Чи потрібні якісь додаткові засоби контролю за самостій­ною позааудиторною роботою студентів? Лише частково.

Контроль за самостійною та позааудиторною роботою сту­дентів може бути опосередкованим або органічно вписаним у навчальний процес. До основних форм та засобів контролю мо­жна віднести передсемінарські консультації, семінарські занят­тя, колоквіуми, індивідуально-теоретичні співбесіди, письмо­ві контрольні роботи, передекзаменаційні опитування студен­тів за допомогою комп'ютера, державні іспити, вивчення основ­них інтересів, вад, настроїв студентів. Ефективність навчаль- но-виховного процесу у ВНЗ залежить від діяльності кураторів студентських груп.

Від кураторів та викладачів, взаємодії їх зі студентським активом залежать інтенсивність та якість позааудиторної ро­боти. Куратором може бути тільки досвідчена людина, яка своїм авторитетом та досвідом може впливати на студентів. Важли­вий елемент позааудиторної роботи — взаємодія викладачів і студентів щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, організації дозвілля, планування наукової роботи. Куратор гру­пи — це головний консультант та вихователь студентів у групі. До функцій куратора належить робота в гуртожитку. Неофіцій­ні умови дають можливість краще вивчити особливості харак­теру студентів, індивідуалізувати виховну роботу.

Позааудиторна робота студентів молодших курсів має спе­цифіку. Більшість часу в таких студентів займає проблема адап­тації до умов навчання у ВНЗ. З часом організаційні функції куратора зменшуються. Більшість організаційних проблем сту­дентське самоврядуванням вирішує самостійно.

395

Робота куратора зі студентським активом триває з першого по п'ятий курс включно, але цей процес набуває з часом нових якостей. Ініціаторами більшості заходів стають саме студенти, моральна та інтелектуальна відповідальність їх зростає. Кура­тор зі студентами старших курсів приділяє увагу питанням професійного самовизначення, формуванню громадської спря­мованості, професійної усталеності.

Позааудиторна робота — один із головних чинників форму­вання самостійності студентів. У позааудиторній роботі студен­тів закріплюється їх потреба у професійному самовихованні, самореалізації і, що особливо важливо, їхня діяльність усе біль­ше набуває творчого характеру.

Запитання та завдання для самостійної роботи

1. Визначте сутність морального виховання особистості.

2. Проаналізуйте поняття "моральна культура особис тості".

3. Визначте головні підходи до вивчення морального розви тку особистості.

4. Розкрийте головні умови ефективного морального вихо

студентів.

5. Проаналізуйте засоби регулювання поведінки.

6. Проаналізуйте рівні моральної вихованості особистос ті. Співвіднесіть поняття "моральна вихованість особистос ті" та "моральна культура особистості".

7. Визначте самооцінку професійно-гуманістичних якос тей особистості вчителя-вихователя за запропонованою те стовою карткою.

Уважно проаналізуйте анкету, а потім здійсніть самооцін­ку за допомогою такої шкали:

• бал "+2" — якість виражена яскраво, є типовою для осо бистості, виявляється інтенсивно;

• бал "+1" — якість характерна для особистості, виявля ється часто.

• бал "0" — якість не є достатньо вираженою, виявляється рідко;

• бал "-1" — протилежна якість особистості виявляється частіше і виражена більш помітно;

• бал "—2" — протилежна якість особистості виражена яскраво, виявляється активно, типово.

396

Розділ !)

Рекомендована література

1. Анденес И. Наказание и предупреждение преступлений. — М., 1979.

2. Бартенева И.А. Профессиональная деятельность учителя по воспитанию змоционально-положительного отношения под- ростков к обучению: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — О., 2000.

3. Богданова О.С., Черепкова С.В. Нравственное воспитание старшеклассников. — М.: Просвещение, 1988.

4. Вопросьі нравственного воспитания учащихся и студен- тов: Сб. науч. тр. — Минск: МПИ им. А.М. Горького, 1991.

5. Гиренок Ф.И. Зкология, цивилизация, ноосфера. — М.: Педагогика, 1982.

6 .Деребо С.Д., Ясвин В А. Зкологическая педагогика и пси- хология. — Ростов н/Д.: Феникс, 1996.

7. Каленникова Т.Г. Межпредметньїе связи как фактор зко- логического образования и воспитания учащихся: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Мин. нар. образ. Респ. Бела- русь. — Минск: Педагогика, 1982.

8. Коменский Я. А. Избранньїе педагогические сочинения. — М.: Педагогика, 1982.

9. Козачок В. А. Самостоятельная работа студентов и ее ин- формационно-методическое обеспечение: Учеб. пособие. — К.: Вьіща шк., 1990.

10. Костицька І.М. Проблеми екологічної освіти в педаго­гічній теорії і практиці роботи шкіл України (1970—1990 рр.): Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. — К., 1995.

11. Кравченко С.А. Психологічні особливості розвитку еко­логічного мислення у студентів: Автореф. дис. ... канд. псих, наук: 19.00.01 / Київ, ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 1996.

12. Кузьмин В.А. Молодежь на пути в XXI век. — М.: Со- дружество социолог. ассоциаций, 1992.

13. Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций. — М.: Проме­тей, 1992.

14. Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Прометей: Юрайт, 1998.

15. Макаренко А.С. Соч. — М., 1958.

16. Марьенко И.С. Нравственное становление личности школь- ника. — М.: Педагогика, 1985.

17. Моисеев НЛ. Человек и ноосфера. — М.: Мол. гвардия, 1990.

398

7. Ноосфера: духовний мир человека / Сост. А.В. Корот­или. — Л.: Лениздат, 1987.

8. Нравственное воспитание: поиск новьіх подходов. — М.: Зиание, 1989.

9. Организация и зффективность правового воспитания. — М., 1983.

10. Организация самостоятельной работьі студентов в про- цессе изучения общественньїх наук / Под ред.: проф. Т.Ю. Бур- мистровой, проф. Г.В. Воронцова. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1989.

11. Основи педагогіки вищої школи: Навч. посіб. / Упор.: ЇМ. Хмелюк, І. М. Богданова, З.Н. Курлянд, О.М. Яцій. — О.: І1ДПУ ім. К.Д. Ушинського, 1998.

12. Принцип природосообразности в воспитании и обучении детей: Метод, рекомендации / Сост.: А.Г. Козлова, Н.В. Куз- исцова; РГПИ. — СПб.: Образование, 1993.

13. Про освіту: Закон України від 23 березня 1996 р.

14. Рувинский Л.И. Психолого-педагогические проблеми иравственного воспитания школьников. — М.: Педагогика, 1981.

15. Стурова М.П. Система образования и молодежная пре- стугіность // Актуальньїе проблемьі совершенствования орга- иизационньїх и правових основ деятельности органов внутрен- пих дел. — М., 1999.

16. Сухомлинский В.А. О воспитании. — М., 1975.

17. Усманова И.П. Роль правового воспитания в современ- ііі,їх условиях // Проблеми борьбьі с преступностью в современ- иьіх условиях общества. — М., 1999.

18. Учение В.И. Вернадскогоо ноосфере: Науч.-аналит. обзор / Под ред.: В.Е. Ермолаевой, В.Л. Кальковой. — М.: ИНИОН, 1989. — (Глобальньїе проблеми и будущее человечества).

19. Хмелюк Р.И. Формирование гражданской зрелости сту- дспческой молодежи. — К.; О.: Вища шк., 1978.

20. Шварцман 3.0. Профессионально-педагогическая подго- товіса учителей в университете. — Томск: Изд-во Том. ун-та, 1991.

21. Юридична енциклопедія. — К., 1999. — Т. 2.

22. Яновская М.Г. Змоциональние аспекти нравственного нос'питання. — М.: Просвещение, 1986.

23. Я ций А. М. Нравственное самовоспитание старшеклассников: Метод, рекомендации. — О.: ЮУГПУ им. К.Д. Ушинского, 1996.

399