Йому рівнях. Інтернет — мережа високого рівня, яка дає змогу Комп'ютерам усього світу обмінюватися інформацією. Одним |и ііміїпопулярніших додатків Інтернет є \УогИ \УісІе \УеЬ, або \У XV XV, ■ - "всесвітня павутина", яка становить групу серверів, Що підключені до мережі Інтернет і пропонують сторінки Ін­формації у графічному вигляді. У реалізуються інтер- интппні видання навчального призначення з гіперзв'язками.

Отже, розглянуті приклади комбінованих технологічних процесів, здійснюваних з поєднанням людських і технічних ресурсів з метою досягнення більшої ефективності функціону- нпипн, с інноваційними.

Техноматика як специфічний напрям педагогічної інновати- ніі включає науковий потенціал, спрямований як на вивчення удосконалення виховного процесу вищого навчального закладу, пік і професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя.

Нідповідно до запропонованих підходів до сучасної підготов- и її майбутніх учителів можна запропонувати сукупність кон­цептуальних положень, які можна покласти як в основу моделі підготовки, так і в основу технології для її реалізації. Іх роз- і мвдають як цілісні, взаємопов'язані та невіддільні один від ОДНОГО компоненти.

3.5. Концепція оновлення підготовки майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій

Перше концептуальне положення

І Іова парадигма професійно-педагогічної підготовки майбу- ііііх учителів створюється на основі врахування ієрархії дер- іічпіппх, професійних та оперативних цілей, сутність яких по­мп пм в оновленні як вищої професійно-педагогічної освіти, так І цілісного навчально-виховного процесу вищого навчального .їмі» паду шляхом вдосконалення, тобто модернізації, модифіка­ції, раціоналізації.

213

В основу нової поліфункціональної парадигми покладої;- загальні цілі світоглядного, методологічного та ціннісного ха рактеру, які є підґрунтям реформування вищої педагогічно освіти, а саме: фундаменталізація, гуманітаризація, туманів;' ція, інформатизація, інноватизація.

Фундаменталізація професійно-педагогічної підготовки ди< циплін розглядається як єдиний комплекс наук про освіту, на вчання та виховання людини, які дають змогу вчителю в ум о вах різнорівневої освіти задовольнити потреби суспільства \ висококваліфікованих фахівцях, передбачає багатоступеш вість освітньої та професійної підготовки, підвищення акаді' мічного, наукового рівня педагогічних програм з урахуванням їх випереджаючого характеру щодо суспільного життя, інтої рацію педагогічної освіти у міжнародний освітній простір.

Гуманітаризація покликана забезпечити: загальнокульту | ний розвиток особистості майбутнього вчителя, спроможної" трансформувати його в соціально-культурну програму індиві;п ального розвитку; утвердження пріоритетності загальнолю/і ських цінностей у межах сучасних світоглядних підходів: екзн стенціалізму, педагогічної антропології, гуманістичної психоло гії, прагматичної педагогіки, педагогіки всеєдності й гармоні і. гармонізацію педагогічних відносин, соціальних відносин; фоц мування у майбутніх вчителів цілісної картини світу, духов ної та педагогічної культури.

Гуманізація професійно-педагогічної підготовки передбл чає: доступність, багатоукладність, варіативність та альтериа тивність освіти; забезпечення можливостей і передумов для широкого вибору форм, методів, засобів навчання та вихован ня, які задовольнили б духовно-освітні запити особистості запровадження варіативних компонентів змісту освіти, дпфс ренціації та індивідуалізації навчання.

Інформатизація професійно-педагогічної підготовки ма- забезпечити достатній рівень інформаційної культури майбуї нього вчителя; підвищити ефективність навчально-виховіки " процесу на основі впровадження нових інформаційних тохію логій навчання (НІТН); удосконалити управління підготовкою майбутніх фахівців; інтенсифікувати наукові дослідження та методичну роботу.

Інноватизація підготовки передбачає: впровадження інновл ційних технологій навчання, спрямованих на удосконалення цілісного навчально-виховного процесу вищого навчальної.

214

Мйі- 'піду ; стимулювання інноваційної, пошукової, творчої про- фніііиюі діяльності; створення інноваційно-творчої атмосфери рот моли між учасниками процесу підготовки; формування Іим> чиї і м ііипх здібностей, а саме інноваційного мислення, уяви

ІШІИі

Друге концептуальне положення

1. <м-ягпепия цілей світоглядного, методологічного та цінніс- ніч'¹ міриістеру, покладених в основу нової поліфункціональної ми і щ щ і гми професійно-педагогічної підготовки майбутніх учите- ■і і її, і\н >ж.;і і піе, якщо підготовка забезпечується такими функ- мїими навчальною, виховною, психосоціальною, технологіч­ною, ирептивною, адаптивною, тестувальною.

Навчальна функція забезпечує засвоєння майбутніми вчи- и чями системи знань, умінь та навичок на рівні державних і мі .її народи их стандартів, а також здатність до постійного онов- ■нчіим цих знань, умінь, навичок.

Пііхчшіа функція сприяє розвитку культури мислення, по- чч і іін, поведінки, національної самосвідомості, професійно 'ІНПЧУЩПХ якостей, які є підґрунтям педагогічної культури.

2. і іілогоціальна функція сприяє процесу самовдосконален­ня, оволодіння системою норм і цінностей.

Гґхітлогічна функція забезпечує оволодіння способами ви- іміііппіггва наукових знань і реалізації наукових програм.

К/ччітивна функція передбачає формування творчої особи­сті ті, здатної до перетворювальної інноваційної діяльності.

Ліішипивна функція має на меті швидке пристосування до імш у соціокультурній, економічній, управлінській, організа­ційній сферах тощо.

'Гіч-тцвальна функція забезпечує реалізацію об'єктивного іміптролю досягнень за першою і другою функцією, а також їм і нпоіілює рівень професійної компетентності та культуровід- ІМПИДПОСТІ.

Трете концептуальне положення

.Для забезпечення реалізації функцій оновлення професій- дагогічної підготовки майбутніх вчителів необхідно ви­рішити с тратегічні завдання, покладені в основу нової поліфун- і цільної парадигми.

215

1. Здійснити змістовно-структурне, технологічне та органі задійно-дидактичне обгрунтування процесу оновлення профс сійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів в умовах уд<> сконалення цілісного навчально-виховного процесу.

2. Інтегрувати, по-перше, інформаційну та модульну техію ЛОГІЇ, по-друге, педагогічні ДИСЦИПЛІНИ І суміжні З НИМИ, ВИКо ристовуючи модульний принцип побудови з метою створенії,! нової інформаційно-модульної технології, "Інтегрованого куре\ педагогіки" та курсу "Педагогічна інноватика".

3. Наповнити зміст нових інтегрованих курсів ідеями від родження національної системи виховання, культурно-історич ного, духовного, педагогічного досвіду як українського народу, так і народів світу.

Четверте концептуальне положення

Для розв'язання поставлених завдань слід використати < \ купність методів дослідження:

• теоретичного аналізу — через розчленування, порівнянії я. систематизацію, виявлення істотних, загальних і необхідній зв'язків і залежностей; сходження від абстрактного до конкрст ного і від конкретного до абстрактного; від загального до окрі' мого і від окремого до загального — навчального матеріалу, науково-педагогічної літератури з проблеми, явищ і процесій педагогічної дійсності;

• моделювання — через створення спеціальних аналоги', (моделей), що імітують реальні педагогічні факти (явища), н яких відтворюються принципи організації і функціонування цих фактів (явищ);

• наукового спостереження — через заздалегідь задану пр< > граму дій для накопичення матеріалу шляхом безпосередньої ! >. тривалого і цілеспрямованого сприймання конкретних педаг<> гічних явищ без втручання дослідника;

• педагогічного експерименту — через спеціально органі зовані й суворо контрольовані умови для зіставлення різни> впливів, старих і нових засобів навчальної роботи або різній варіантів нових засобів навчання з метою виявлення порівня.чі. ної ефективності їх;

• тестування, яке дає змогу одержати дані про рівень ро.і витку досліджуваних педагогічних фактів, явищ, процесі и;

• математичної статистики з метою обробки фактичних дл них.

216

П'яте концептуальне положення

Згідно з принципами системного підходу щодо реалізації сукупності запропонованих завдань виникає необхідність роз­тли дати інформаційну технологію навчання та модульну тех­нологію навчання в єдиному інтеграційному блоці, тобто "ін- формаційно-модульну технологію", яка реалізується у вигляді модульного підходу до навчання за підтримки комп'ютерних «исобів управління в сукупності з традиційними. Вона сприя­тиме оновленню цілісного навчально-виховного процесу вищого мінімального закладу з метою забезпечення підготовки майбут­ніх нчителів в аспекті адаптації їх до змін у розвитку соціаль­но культурної, освітньої, духовної, педагогічної та професій­ної сфери.

Реалізація цієї технології можлива у відповідному модуль­ному дидактичному процесі, який має створити умови для становлення професіоналізму майбутніх учителів і їх самодо­статнього розвитку.

Шосте концептуальне положення

Кінцевий результат — модель оновлення професійно-педа­гогічної підготовки вчителя як система науково-методичного ипСжзпечення, що передбачає поєднання концептуальних, зміс- тонно структурних, технологічних та організаційно-дидактичних основ можна реалізувати за допомогою відповідної технології. 1 !,іі "технологія оновлення підготовки вчителя" забезпечить фор- муішння особистості, здатної до самоосвіти, саморозвитку, до активної культивації своєї індивідуальності, творчого потен- цінлу, інноваційної діяльності, професійної майстерності.

Реалізація цієї технології можлива за умови здійснення пе- риходу від режиму діяльності одержання інформації в режим Н інноваційної розробки та евристичного пошуку.

217