
- •1.1. Загальні основи педагогіки вищої школи
- •1.2. Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи
- •1.3. Основи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.1. Методологія педагогічного дослідження
- •1.3.2. Принципи педагогічного дослідження
- •1.3.3. Основні вимоги до проведення педагогічного дослідження
- •1.3.4. Логіка педагогічного дослідження
- •Упровадження в практику результатів дослідження —
- •1.3.5. Методи наукового педагогічного дослідження
- •1.4. Особливості педагогічного процесу у вищому навчальному закладі
- •1.4.1. Особливості адаптації молоді у вищому навчальному закладі
- •1.4.2. Вікові особливості студентської молоді
- •2.1. Мета, завдання та зміст вищої освіти в Україні
- •2.2. Дидактичні моделі змісту навчання
- •2.3. Принципи та методи навчання у вищому навчальному закладі
- •2.4. Проблемне навчання у вищому навчальному закладі
- •2.5. Організаційні форми роботи у вищому навчальному закладі
- •2.5.1. Лекції та методика їх проведення
- •2.5.2. Семінарські та практичні заняття у вищих навчальних закладах
- •2.5.3. Комплексні форми організації навчання
- •2.6. Основи педагогічного контролю у вищих навчальних закладах та основні форми його здійснення
- •2.7. Педагогічна і виробнича практика студентів
- •2.8. Самостійна робота студентів
- •2.9. Зміст стандартизації і гуманізації вищої професійно-педагогічної освіти на рівні навчальних планів та програм
- •Нимоги до загальнонаукових знань з дисциплін загальнокультурної підготовки:
- •Вимоги до знань з дисциплін психолого-педагогічної підготовки:
- •Вимоги до предметних знань з дисциплін спеціальної підготовки:
- •Вимоги до умінь з дисциплін загальнокультурної підго товки:
- •Вимоги до вмінь з дисциплін психолого-педагогічної підготовки:
- •Вимоги до вмінь з дисциплін спеціальної підготовки:
- •3.1. Сутність педагогічної інноватики
- •3.2. Шляхи оновлення системи вищої освіти в Україні
- •3.3. Шляхи оновлення вищої педагогічної освіти
- •3.4. Сучасні технології — підґрунтя оновлення професійної підготовки вчителя
- •3.5. Концепція оновлення підготовки майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій
- •3.6. Формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності в школі засобами моделювання
- •4.1. Готовність до педагогічної діяльності
- •4.2. Професійна усталеність викладача вищої школи
- •11 Рофесійно-педагогічний компонент
- •4.3. Педагогічна техніка вчителя
- •4.4. Педагогічний менеджмент
- •4.4,1. Педагогічний менеджмент як сучасна теорія управління освітою
- •4.4.3. Сутність професійної діяльності та самоменеджменту керівника вищого навчального закладу як менеджера освіти
- •4.5. Оптимальні умови підготовки майбутніх учителів до формування гуманістичних відносин школярів
- •4.6. Специфіка професійної діяльності вчителя з розвитку мотивації учнів щодо успішності навчальних досягнень
- •5.1. Виховна робота зі студентами вищого навчального закладу
- •5.2. Моральне виховання студентів
- •5.3. Правове виховання. Правовий всеобуч
- •5.4. Екологічне виховання студентської молоді
- •5.5. Позааудиторна робота студентів. Робота куратора студентської групи
Розділ
;(
навчається,
особистісної дії, а саме: побачити себе
у спілкувап ні з іншими, оцінити свої
дії і досвід, розробити життєву про
граму тощо.
До
особистісних (рефлексивних) дій того,
хто навчається, можна віднести: досягнення
бажаних результатів, вибір сту пеня
складності завдання, оцінка досягнутих
результатів у на вчанні, самостійне
прийняття рішень, моделювання свого
жит тєвого шляху, виявлення особистісних
проблем, самовизначен ня щодо життєвих
цінностей.
Перша
половина XX ст. в усьому світі пройшла
під лозун гом гострої критики системи
освіти взагалі та вищої зокрема як
такої, що не відповідала рівню вимог
виробництва, науки та культури. Традиційні
системи освіти загострювали суперечності
між орієнтацією на систему знань, умінь
і навичок як основу підготовки людини
до життя та її особистісним розвитком
лю дини. Криза виявилася передусім у
невідповідності потреб су спільства
його можливостей, освітнього і культурного
рівня за питів особистості.
Інновації
в системі вищої освіти пов'язані з
внесенням змі п у традиційну масову
практику. Розглянемо провідні тенденції
оновлення світового освітнього
простору1.
Перша
тенденція.
— орієнтація більшості країн на перехід
від елітної освіти до високоякісної
освіти для всіх.
Друга
тенденція
— поглиблення міждержавного співробіт
ництва у галузі освіти, яке залежить
від потенціалу націоналі, ної системи
освіти і від рівня умов партнерства
держави й окрс мих учасників.
Третя
тенденція
— збільшення гуманітарної складової
у світовій освіті в цілому за рахунок
введення людиноорієнтованих3.2. Шляхи оновлення системи вищої освіти в Україні
188
Інні
інііціГ
в системі вищої педагогічної освіти
наукових
і навчальних дисциплін: політології,
психології, соціології, культурології,
екології, ергономіки, економіки.
Четверта
тенденція
— значне поширення нововведень за умов
збереження національних традицій, що
склалися, та національної ідентичності
країн і регіонів.
Розглянемо
основні напрями реформування вищої
освіти в Україні, визначені у
нормативно-правових документах1.
Реформування
вищої освіти
передбачає:
перехід
до динамічної ступеневої системи
підготовки фахівців, що дасть змогу
задовольняти можливості особистості
в набутті певного освітнього та
кваліфікаційного рівня за бажаним
напрямом відповідно до її здібностей
та забезпечити її мобільність на
ринку праці;
формування
мережі вищих навчальних закладів, яка
за формами, програмами, термінами
навчання і джерелами фінансування
задовольняла б інтереси особи та
потреби кожної людини і держави в
цілому;
підвищення
освітнього і культурного рівня
суспільства, створення умов для навчання
протягом усього життя;
піднесення
вищої освіти України до рівня-вищої
освіти в розвинутих країнах світу та
її інтеграція у міжнародне науково-освітнє
співтовариство.
Особливості
оновлення вищої освіти України
такі:
структура
вищої освіти за своїми ідеологією та
цілями узгоджена зі структурами освіти
більшості розвинутих країн світу;
створено
систему вищих навчальних закладів,
заснованих на недержавній формі
власності;
зросла
частка фахівців з таких спеціальностей:
економіка, менеджмент, маркетинг,
міжнародне право, банківська справа,
обіг цінних паперів, бізнес тощо;
введено
систему кредитування навчання студентів
і правового соціального захисту
молоді щодо можливостей здобуття вищої
освіти;
1
Освіта в Україні: Національний звіт. —
К., 2000.
189
Розділ
;(
зміна
політики та соціальних пріоритетів
внесла принцп пово нову парадигму
освіти і виховання, наприклад, відбувся
перехід від виховання громадянина
певної країни до виховап ня громадянина
світу, людини відповідальної, освіта
та морал і. якої відповідають складності
завдань, які їй доведеться вирі шувати.
Міністерство
освіти і науки України, Міжнародна
асоціа ція університетів та Європейський
центр вивчення вищої осві ти як підрозділи
ЮНЕСКО, Рада Європи щодо вироблення
єдиних вимог до рівня освіти ведуть
активну роботу, спрямовану на введення
у вищих навчальних закладах України
Держав них стандартів підготовки
фахівців з вищою освітою.
Державні
стандарти
передбачають:
урахування
європейського рівня вимог до вищої
освіти, що сприятиме більш повному
входженню України до світового
освітнього простору;
гуманістичне
спрямування освіти, нормативна частина
якої забезпечується обов'язковим
вивченням соціально-гума нітарних
дисциплін: права, екології, етики,
філософії, світо вої та вітчизняної
культури тощо;
надання
гуманістичної спрямованості
фундаментальним і спеціальним
дисциплінам;
забезпечення
європейського рівня формування освіти
та вироблення професійних навичок,
виховання гармонійно розвиненої,
соціально активної толерантної людини
з високими духовними якостями, здатної
до саморозвитку і самовдосконалення;
впровадження
ступеневої системи вищої освіти і
введення нових освітньо-кваліфікаційних
рівнів "бакалавр" та "магістр".
Окремо
слід наголосити на курсі держави на
забезпечення прав національних меншин
і на задоволення їх освітніх запитів,
які реалізуються через полікультурність
освіти.
Центральне
місце в полікультурній освіті займає
принцип гуманізації, який передбачає
формування унікального грома дянського
менталітету, тобто виховання людини з
гуманістичним світоглядом і такими
властивостями, як цілісність особистос
ті, миролюбність, добросердечність,
самостійність мислення.
190
Інні
інііціГ
в системі вищої педагогічної освіти
платність
до вибору в оцінках і вчинках, толерантність
до іншої думки, уміння вести діалог на
основі рівних прав, взаєморозуміння
і взаємоповаги. Це стимулює розвиток
громадянської освіти, освіти прав
людини, освіти в ім'я миру і розвитку.
Основна
мета полікультурної освіти — формування
нового менталітету, усвідомлення
багатокультурної перспективи розпитку
людського суспільства, розуміння,
визнання і забезпечення прав різних
культур на існування і як автономних
одиниці), і як комплексу єднання, які
роблять внесок у розвиток загальнолюдської
культури.
Отже,
в розробці та реалізації нової парадигми
вищої освіти н Україні обгрунтовано
ідею зростання духовного й інтелектуалі.ного
потенціалу кожної молодої людини,
всебічного розвитку її особистості
шляхом втілення гуманістичного типу
мислення и усі ланки освітньої діяльності.
Це означає поступову заміну
причинно-наслідкового, жорстко
детермінованого принципу пізнання
дійсності в межах кожної дисципліни
на сучасні методологічні підходи1.
Парадигма
нестабільності, наприклад, розкриває
підходи, що грунтуються на ідеях
системності, цілісності, взаємозв'язку
хаосу та порядку. Оскільки з нових
позицій світ самоорганізований,
відкритий, такий, що постійно змінюється,
безперервно пиникає, то це веде до
ускладнення самореалізації особистості
і породжує її невпевненість у новому
полікультурному просторів Отже,
світоглядні позиції сучасної молодої
людини мають ірунтуватися на уявленні
про багатовимірність суспільства і,
відповідно, людської сутності.
Одним
із засадничих принципів сучасної освіти
має бути дотримання принципу світоглядного
та культурного самовизначення
людини. Тобто в особистісному ракурсі
відбувається заміна стереотипів
поведінки й образів мислення, а моделлю
сучасної особистості стає "інноваційна
людина", що перебуває у стані пошуку.
Провідною умовою навчання має стати
форму- пнння в людині дослідницької
позиції, а винахідливість — ар- хетипом
життєдіяльності.
Розглянемо
характерні особливості оновлення вищої
освіти на сучасному етапі в аспекті
її професійної спрямованості.
Гайденко
В.О., Гурьєва С.А., Предборська І.М.
Педагогічні аспекти нпрадигмп
нестабільності // Там само.
191
Розділ
;(
Характерною
рисою оновлення професійної підготовки
май бутніх фахівців стає особистісно
орієнтована освіта, спрямова на на
індивідуальний професійний розвиток
особистості, у ході якої формується
готовність молодої людини до науково
обґру II тованого розумінняособистісно-професійних
якостей, внаслідої чого вона будує свою
"Я-концепцію" та виробляє стратегію
про фесійної
діяльності. Для реалізації особистісно
зорієнтованої освіти необхідно
створювати відповідні умови, які
забезпечать самодостатній розвиток
особистості майбутніх фахівців, їх
про фесійну
культуру та самосвідомість.
Одним
із ефективних шляхів оновлення
професійної підго товки є психологічна
підготовка майбутнього спеціаліста.
Вол;, підкреслює принципову відмінність
нового підходу до підготов ки фахівця,
наголошуючи на тому, що цей підхід
орієнтованії іі на підготовку майбутнього
професіонала, оскільки формуван ня
реального професіонала в умовах навчання
у вищій школі не можливе, тому що не
здійснюється систематична професії!
на діяльність і не набувається відповідний
досвід. Спеціальнії ми дослідженнями
було встановлено, що центральною ланкою
професіоналізму в структурі будь-якої
діяльності є методоло гія професійного
мислення і сформовані на її основі
моделі ефективних практичних дій.
Особливість
сучасного розвитку освіти — її
інформатизаці
я та
комп'ютеризація навчання, які набули
значного поширеп ня наприкінці XX ст.
Реалізація цих нововведень стала мож
ливою завдяки розвитку нового наукового
напряму — інфор матики.
Яскравий
приклад удосконалення цілісного
педагогічної <> процесу вищого
навчального закладу — його технологізація.
Технологізація здійснюється за рахунок
упровадження нових технологій навчання
та виховання, які значно змінюють при
роду педагогічного процесу, професійну
діяльність педагоги і навчально-пізнавальну
діяльність того, хто навчається. Реали
сьогодення вимагають впровадження
таких інновацій у систему освіти у
вигляді технологій, щодо яких чітко
доведено
ДОЦІ Л І. ність
та корисність.
192