1.6.2. Основні типи темпераменту та їх характеристики

Сангвінічний темперамент. Представник цього типу відрізняється великою рухливістю, веселий, життєрадісний, легко пристосовується до змін умов життя, у нього швидка мова, здатність швидко переключати увагу, забувати образи, легко переживає невдачі, легко сходиться з людьми, товариський. Внутрішній стан сангвініка можна легко вгадати по обличчю, але треба враховувати його здатність добре стримувати свої почуття.

Флегматичний темперамент. Представники цього типу повільні, спокійні, неквапливі, але енергійні. Відрізняються працездатністю, витримкою, терплячістю, наполегливістю. Люблять порядок, звичну обстановку, не люблять змін, як правило, все розпочате доводять до кінця.

У відношеннях з людьми товариські, не люблять пустопорожніх бесід, флегматиків важко вивести із себе і вразити

емоційно, вони уникають сварок, їх важко розсмішити, розгнівити.

Холеричний темперамент - відрізняється швидкістю, гарячковістю, поривчастістю, збудженістю. Вони запальні, легко і швидко роздратовуються.

У відношеннях з людьми допускають різкість, нестриманість, неврівноваженість, через це, не можуть об'єктивно оцінити вчинки людей і на цьому ґрунті часто створюються конфліктні ситуації в колективі.

Меланхолічний темперамент. Люди цього типу повільні в рухах, мові, володіють підвищеною емоційністю, чутливістю; тривале і сильне напруження викликає в них уповільнену діяльність, а потім і припинення її.

Меланхоліки легко вразливі, важко переносять образу, смуток, хоча зовнішньо всі ці переживання виражаються слабо. Вони замкнуті, пасивні, недовірливі, легко піддаються страху. їх лякає незвична обстановка, нові люди, вони соромляться, ніяковіють, губляться. Павлов казав: “Він ні в що не вірить, ні на що не надіється, у всьому бачить і чекає тільки погане, небезпечне”.

Темперамент відбивається на характері, активності, працездатності, пристосовуваності до зміни умов, врівноваженості поведінки.

Звідси можна зробити деякі рекомендації про індивідуальний підхід до особистості.

Холерика і сангвініка доцільно спонукати бути уважним, зосередженим, неквапним, а коли це необхідно, сповільнити темп розмови, проявляючи пильність у з'ясуванні цікавлячого факту.

Флегматика не слід підганяти з відповіддю, треба дати можливість добре подумати.

До меланхоліка слід проявити виняткову чутливість, ввічливість, намагатись привернути його до себе і тим самим допомогти йому позбавитись невпевненості, недовірливості, відлюдкуватості.

( )

\ 1.6.3. Характер і його типи. Акцентуація характеру

--Слово “характер” грецького походження і в перекладі означає “прикмета”, “карбування”. Характер - це індивідуальне поєднання

суттєвих властивостей особистості, що показують відношення людини до оточуючого світу і виражаються в її поведінці, вчинках.

Знаючи характер людини, можна передбачити, як вона буде поводитись за тих чи інших обставин. Самоусвідомлююча людина може зробити свій характер більш витонченим. Недаремно, у народі кажуть: посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю.

Характер не є природженим. Природженими можуть бути тільки задатки, що залежать від особливостей нервової системи. Характер формується в процесі життя та діяльності людини як члена певного суспільства.

Багато в характері залежить від світогляду людини, від її переконань, ідеалів, соціального стану, впливу навколишнього середовища.

Характер - це індивідуальна особливість особистості. Залежно від того, які психічні процеси переважають у діяльності людини, можна виділити інтелектуальні, емоційні і вольові риси характеру.

Як людина ставиться до навколишньої дійсності, риси характеру можна розподілити на такі групи:

^ риси, що виражають загальний психічний склад особистості (її спрямованість);

^ риси, які характеризують ставлення людини до інших людей;

^ риси, що свідчать про те, як ставиться людина до самої

себе;

^ риси, які показують ставлення людини до праці, до своєї справи;

^ риси, що характеризують ставлення людини до речей.

Деякі риси характеру є позитивними рисами особистості, а інші - негативними. Оцінюючи риси характеру, треба брати до уваги моральний зміст кожної з них.

Риси характеру визначають індивідуальність особистості.

Індивідуальні риси, які мають тенденцію, до переходу в паталогічний стан є акцентуацією.

Акцентуація завжди передбачає підсилення виявленості певної риси.

Німецький учений К. Леонгард запропонував характеристику типів характерів.

1. Гіпертимний. Люди характеризуються надмірною контактністю, балакучістю, виразністю жестів, міміки, пантоміміки. Вони часто спонтанно відхиляються від початкової теми розмови. У них часто виникають епізодичні конфлікти з іншими людьми через недосить серйозне ставлення до своїх службових та сімейних обов’язків. Серед позитивних рис слід відзначити енергійність, ініціативність, оптимізм. Разом з тим їм притаманна легковажність, схильність до аморальних вчинків, підвищена роздратованість. Вони важко переносять умови жорстокої дисципліни, монотонну діяльність, змушену самітність.

2. Дистимний. Цей тип характеризує низька контактність, домінуючі песимістичні настрої. Такі люди рідко вступають у конфлікти з оточуючими, ведуть самотній спосіб життя. Вони високо цінують тих, хто з ними дружить і готові їм підкорятися, їм притаманні як серйозність, добросовісність, загострене почуття справедливості, так і пасивність, повільність мислення, індивідуалізм.

3. Циклоїдний. Йому притаманні часті періодичні зміни настрою, у результаті чого так же часто змінюється їх, манера спілкування з оточуючими людьми.

4. Збуджувальний. Цьому типу притаманна низька контактність у спілкуванні, повільність вербальних і невербальних реакцій. Нерідко вони схильні до конфліктів, в яких самі є активною стороною. їм важко вжитися в колективі. В емоційно спокійному стані люди даного типу часто добросовісні, акуратні, люблять тварин і маленьких дітей. Але в стані емоційного збудження вони бувають роздратованими часто не контролюють свою поведінку.

5. Уповільнений. Його характеризують помірна комунікабельність, занудливість. У конфліктах, як правило, виступає ініціатором, активною стороною. Прагне досягти високих показників у будь-якій справі. Має підвищені вимоги до себе, особливо чутливий до соціальної справедливості. Іноді надмірно вимогливий до близьких людей і підлеглих на роботі.

6. Педантичний. У конфлікти вступає рідко, виступаючи в них пасивною стороною. На службі веде себе як бюрократ, ставлячи надмірні формальні вимоги до оточуючих. Разом з тим при необхідності поступається лідерством на користь інших. Його позитивні риси: добросовісність, акуратність, надійність у справах, а негативні - формалізм, занудливість.

7. Тривожний. Людям цього типу притаманна низька контактність, невпевненість у собі. Вони рідко вступають у конфлікти з оточуючими, відіграють у них пасивну роль, у конфліктних ситуаціях шукають підтримку.

8. Емотивний. Люди цього типу віддають перевагу спілкуванню у вузькому колі. Рідко самі вступають у конфлікти, відіграючи в них пасивну роль. Образи носять у собі, не показують назовні, їм притаманні доброта, співчутливість, загострене почуття відповідальності.

9. Демонстративний. Цей тип людей характеризується легкістю встановлення контактів, прагненням до лідерства, жагою влади. Такі люди дратують оточуючих самовпевненістю, систематично самі провокують конфлікти, але при цьому активно захищаються. їм притаманна артистичність, неординарність мислення і вчинків. Негативними рисами є егоїзм і лицемірство.

10. Екзальтований. Йому властиві висока контактність і влюбливість. Такі люди часто сперечаються, але не доводять справу до відкритих конфліктів. Люди такого типу альтруїстичні.

11. Екстравертований. Люди такого типу дуже контактні, мають багато друзів. Рідко вступають у конфлікти. У спілкуванні перевагу віддають підкоренню. Вони завжди готові вислухати іншого, виконати прохання, але разом з тим їм притаманна легковажність, необдуманість вчинків.

12. Інтравертний. Характеризується надзвичайно низькою контактністю, схильністю до філософствування. Люди такого типу люблять самотність, рідко вступають у конфлікти. їм притаманна стриманість, наявність твердих переконань, принциповість.