- •1 V .3. Психологія особистості
- •1.3.1. Поняття про індивід, особистість, індивідуальність
- •Психологічна структура особистості
- •Характер
- •Психологічні процеси, властивості і стани в структурі особистості
- •Формування особистості засобами навчання й виховання
- •Свідомість. Самосвідомість особистості
- •Поняття про діяльність, складові діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Види діяльності
- •Праця як основний вид діяльності
- •Праця рутинна і творча
- •Індивідуальний досвід: знання, уміння, навики, звички
- •Психологічні особливості особистості
- •Поняття про темперамент
- •1.6.2. Основні типи темпераменту та їх характеристики
- •Направленість особистості.
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Емоційно-вольова характеристика особистості
- •Поняття про почуття, емоції. Вираз почуттів
- •Характеристика емоцій
- •Основні емоційні стани
- •Поняття про волю.
- •Вольові риси особистості
- •Питання для самоконтролю
Індивідуальний досвід: знання, уміння, навики, звички
І Іа протязі життя людина постійно збагачує себе знаннями. Ішінни - категорія, що відображає істотні моменти зв’язку між пі »навальною діяльністю і практичними діями людини.
ііитпя (фіксують результати істинної пізнавальної діяльності. іішппя виражаються в поняттях, судженнях, висновках, концепціях, теоріях.
іиання матеріалізуються в певні технічні пристрої, монологічні процеси тощо.
іншшя перетворюються на переконання, вони є керівними для прак і ичної дії (наприклад, моральні знання). ітшпн бувають емпіричні й теоретичні.
нашій діяльності деякі рухи здійснюються майже мсуснідомлено. Так, коли людина йде, або біжить, вона здебільшого їм* вимислюється, як піднімати ноги, як згинати коліна, а робить це а и і ом а і н ч но. Та був час, коли кожний з нас учився писати. Нам
пояснювали, як треба тримати в руці ручку, як проводити лінії тощо. Ми ж народилися з готовими навиками ходьби, письма та інших дій, а навчилися виконувати відповідні рухи за допомогою )
вправ. і
Автоматизовані складові частини свідомої діяльності, вироблені в процесі її виконання, називаються навиками. Навики характеризуються тим, що дії виконуються легко і швидко, наче самі собою, з меншою участю свідомості і з найменшою затратою сил. Досвідчений працівник краще працює і менше втомлюється, ніж робітник, який тільки-но починає працювати.
Психологи вважають, що близько 90 відсотків всього, що людина робить, вона виконує завдяки виробленим навикам. Вони не лише полегшують працю, а й відкривають можливості для творчої праці.
Залежно від виду діяльності навики можна, поділити на чотири групи:
^ рухові (ходьба, біг, спортивні навики);
^ сенсорні, пов'язані із сприйняттям предметів та явищ;
^ інтелектуальні (у тому числі навчальні);
^ мішані (навики культурної поведінки, побутові, гігієнічні).
Від навиків слід відрізняти вміння. На основі набутих знань можна вміти щось робити, але ще не володіти навиком виконання цієї справи.
У м і її її VI - це більш або менш досконалі способи виконання певних дій, що ґрунтуються на знаннях або навиках, набутих людиною в процесі діяльності.
Уміння - це підготовленість до виконання дії, а навик - автоматизована ланка діяльності.
Навик не можна виробити без тривалих вправ, тобто не повторюючи дії. Уміння з'являється й без великої кількості вправ.
Для вироблення вміння важливо розуміти те, що вимагається, знати спосіб виконання дії. ^
У житті й діяльності людей велике значення мають звички. І
Звичками називаються дії, що закріплюються в поведінці людини і стають її потребою. Звички, як і навики - це автоматизовані елементи поведінки й діяльності, але між ними є відмінність. Навик дає змогу успішно виконувати яку-небудь діяльність, а звичка спонукає людину займатися цією діяльністю.
Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: Основні положення. - К.: Екс. Об., 1999.
Мостова І.М. Юридична психологія. - К.: ВІРА-Р, 1999.
Палеха Ю.І., Герасимчук В.І., Шиян О.М. Основи психології та педагогіки. - К.: Вид-во Європейського університету, 2001.
П
сихологія.
- 2-е видання, стереот. / За ред. Ю.Л.
Трофімова. - К.: Либідь, 2000.
