Тема 5. Застосування методів статистичного дослідження на стадії аналізу статистичної інформації Практичне заняття № 4
Мета заняття: |
закріпити теоретичні знання і надати практичні навички щодо використання узагальнюючих статистичних показників, середніх величин та рядів динаміки для статистичного дослідження в сфері оподаткування. |
План заняття
1. Застосування узагальнюючих статистичних показників в податковій статистиці.
2. Використання середніх величин для статистичного дослідження податкових явищ.
3. Застосування рядів динаміки для відображення процесів в податковій сфері.
Обладнання: |
1. Завдання та методичні рекомендації до практичних завдань. 2. Електронно-обчислювальна техніка. 2. Законодавчі і нормативні документи. |
Методичні рекомендації до практичного заняття
При розгляді питань даного практичного заняття необхідно пригадати матеріал дисципліни “Статистика”, що вивчався студентами раніше та акцентувати увагу на застосуванні його в податковій статистиці. Зокрема, розглядаються види і функції узагальнюючих статистичних показників, суть і види середніх величин, ряди динаміки
Узагальнюючі показники – показники, з допомогою яких статистично характеризують сукупності одиниць в цілому або її окремих груп. Показники, які обчислюють під час статистичної роботи, поділяють на три групи:
за суттю досліджуваних явищ:
обємні показники, що характеризують розміри явищ та процесів;
якісні показники, що характеризують кількісні співвідношення, характерні властивості досліджуваних явищ;
За ступенем агрегування явищ:
- індивідуальні показники, що виражають розміри ознаки окремих одиниць сукупності;
загальні (Узагальнюючі) показники, що виражають розміри ознаки окремих груп або всієї сукупності;
Залежно від характеру досліджуваних явищ:
інтервальні показники, які виражають розміри кількісної ознаки за певні періоди часу;
моментні показники, що виражають розміри кількісної ознаки на певний момент (дату).
Абсолютні величини – це показники, які виражають розміри суспільно-економічних явищ і процесів в конкретних умовах місця і часу. Їх дістають методами статистичного спостереження і зведення вихідної інформації.
Індивідуальні абсолютні величини характеризують ознаки в окремих одиниць, підсумкові і абсолютні – розмір ознаки сукупності, одержаної від додавання значень ознак окремих одиниць сукупності.
Відносні статистичні величини – показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами. Їх дістають як частку від ділення двох абсолютних величин. Чисельник – це показник, який вивчається – звітна величина. Величину, з якою зіставляються інші величини (знаменник), називають основою або базою порівняння.
Відносними величинами динаміки називаються показники, які виражають ступінь зміни явищ у часі. Відносні величини структури характеризують склад досліджуваної сукупності. Їх розраховують як відношення абсолютної величини кожного складового елемента до абсолютної величини всієї сукупності, тобто як відношення частини до цілого. Переважно відносні величини структури виражають у відсотках.
Середньою величиною в статистиці називають узагальню вальний показник, який характеризує типовий рівень варіаційної ознаки в розрахунку на одиницю однорідної сукупності.
В податковій статистиці із степеневих середніх найчастіше використовується середня арифметична, яка визначається за формулою:
,
(3.1)
де Х – рівень ознаки, варіант;
n- число варіантів
Для аналізу досліджуваних статистичних даних їх потрібно систематизувати, побудувати хронологічні ряди, які називають рядами динаміки. Кожен ряд динаміки складається з періодів, або моментів часу t, до яких належать рівні ряду, та статистичних показників y, які характеризують рівні часу.
Залежно від характеру рівнів ряду розрізняють два види рядів динаміки: моментальні та інтервальні (періодичні). 38 136 140
За способом вираження рівнів динамічні ряди поділяються на ряди абсолютних, середніх і відносних величин.
Під час аналізу рядів динаміки обчислюють абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту.
Абсолютний приріст обчислюють як різницю між поточним і базисним рівнями, щоб знайти, на скільки одиниць підвищився чи зменшився рівень щодо базисного за певний період часу і виражають формулами:
,
або (3.2)
,
(3.3)
де
- ланцюговий абсолютний приріст;
-
поточний рівень ряду динаміки;
-
початковий (перший) рівень ряду динаміки;
-
попередній рівень ряду динаміки
Темп зростання обчислюється як відношення зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятим за базу зіставлення, і показує, в скільки разів (процентів) порівнюваний рівень більший чи менший від базисного. Темп зростання обчислюється за формулою:
,
,
(3.4)
Темп приросту визначають як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показує, на скільки процентів порівнювальний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння:
,
або
(3.5)
Ситуаційні завдання
Завдання 1.
На основі даних додатку В здійснити класифікацію податків за економічним змістом об’єкта оподаткування, за формою оподаткування, в залежності від рівня державних структур, які встановлюють податки.
Завдання 2.
На основі даних додатку Г здійснити структурне групування районів Дніпропетровської області за обсягом надходжень до Зведеного бюджету, Державного бюджету, місцевого бюджету.
Завдання 3.
В таблицях (додатки В і Г) зазначте підмет і присудок, а також вид таблиці за структурою підмета.
Завдання 4.
На основі даних додатків Д, Е вказати абсолютні величини, обчислити підсумкові абсолютні величини та відносні статистичні величини. Структуру надходжень відобразити у вигляді графіка (стовпчикової структурної діаграми, стрічкової структурної діаграми, секторної діаграми). Проаналізувати отримані дані.
Завдання 5.
На основі даних додатку Ж побудувати ряди абсолютних, середніх і відносних величин. Обчислити абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту показників податкових надходжень. Проаналізувати отримані дані. Зобразити ряди динаміки з допомогою лінійного графіка.
Завдання 6.
На основі даних додатків Г, З обчислити абсолютне і відносне відхилення показників. Проаналізувати отримані дані.
Бібліографічний список
(23, 24, 25, 26, 27, 30)
Модуль 2. Застосування методів податкової статистики в податковому плануванні і прогнозуванні. Розрахунок податкового навантаження
Змістовий модуль 3. Податкове планування і прогнозування.
Розрахунок податкового навантаження