Тема 4. Застосування методів статистичного дослідження на стадії систематизації матеріалів статистичного спостереження Практичне заняття № 3

Мета заняття:

закріпити теоретичні знання з питань застосування методів статистичного дослідження на стадії систематизації матеріалів статистичного спостереження. Навчитися використовувати для дослідження податкових явищ методи зведення і групування, складати таблиці і статистичні графіки.

План заняття

1. Застосування методів зведення і групування при вивченні податкових явищ.

2. Особливості складання статистичних таблиць в податковій статистиці.

3. Побудова і призначення статистичних графіків.

Обладнання:

1. Методичні рекомендації щодо виконання практичних занять. 2. Законодавчі і нормативні документи.

Методичні рекомендації до практичного заняття

При вирішенні завдань даного практичного заняття необхідно пригадати матеріал дисципліни “Статистика”, що вивчався студентами раніше і звернути увагу на особливості його застосування в податковій статистиці. Зокрема, висвітлити суть, організацію і техніку статистичного зведення, методологічні аспекти статистичних групувань, методику складання статистичних таблиць і графіків.

Статистичним зведенням називають систематизацію і підсумовування даних з метою отримання узагальненої характеристики досліджуваного явища за деякими істотними ознаками. Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують досліджувану сукупність та окремі її частини, здійснити аналіз і прогнозування досліджуваних явищ і процесів. Статистичні зведення розрізняються за низкою ознак:

• за складністю побудови – прості і групові;

• за способом здійснення – централізовані і децентралізовані.

Приклад простого зведення: для того, щоб знайти загальну суму надходжень доходів до Зведеного, Державного та місцевих бюджетів, від платників Дніпропетровської області за певний період, достатньо скласти дані про надходження від кожного з районів області.

Приклад групового зведення: для того, щоб знайти загальну суму надходжень доходів до Зведеного, Державного та місцевих бюджетів, від платників Дніпропетровської області за певний період, платники попередньо групуються за певними ознаками (юридичні, фізичні особи; по галузях економіки, по рівню прибутковості).

У разі централізованого зведення весь первинний матеріал зосереджується, систематизується і узагальнюється в ДПА України і центральному органі державної статистики.

Децентралізоване зведення передбачає узагальнення матеріалів ієрархічними сходинками управління з відповідною обробкою на кожній з них: складання податкової звітності підприємством, узагальнення податкової звітності підприємств у ДПІ, складання звітів і звітної інформації податковими органами, передача цієї інформації до ДПА України.

Робота пов’язана з статистичним зведенням, вихідної інформації поділяється на такі етапи:

1. визначення завдання статистичного зведення;

2. вибір групувальної ознаки;

3. перевірка повноти і якості матеріалів спостереження, підбиття підсумків, обчислення необхідних показників для характеристики всієї сукупності та її окремих частин.

Групування – це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками.

Залежно від змісту і форм досліджуваних ознак статистичне групування здійснюється або за допомогою розподілу сукупності на окремі частини, які характеризуються внутрішньою однорідністю і відрізняються низкою ознак, або завдяки обєднанню окремих одиниць сукупності в групи за типовими ознаками. Наслідком такого двоєдиного процесу є розподіл об’єкта спостереження на групи. Особливим видом групування є класифікації.

Наприклад, класифікація податкових платежів: за економічним змістом об’єкта оподаткування (податки на доходи, споживання і майно); за формою оподаткування (прямі і непрямі); в залежності від рівня державних структур, які встановлюють податки (загальнодержавні і місцеві); за способом стягнення (розкладні і окладні); за складовими ціни реалізації (податки, які відносіться на собівартість продукції, податки з прибутку, акцизи).

Завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань: поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи; вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін; дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками суспільних явищ.

Виділяються такі види групувань: типологічні, структурні, аналітичні.

Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаками, що є спільними для всіх груп.

Прикладом типологічного групування є поділ держав за рівнем ставок прибуткових податків (додаток А), структура податкових надходжень зведених бюджетів розвинутих країн (додаток Б).

Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певними ознаками, обсяги явища і вагомість окремих груп. Різновидом структурного групування є ряд розподілу, характеристиками якого є варіанти та частоти або частки.

Прикладом цього виду групування може бути розподіл підприємств за сумою сплачених податків (таблиця 1).

Таблиця 1

Розподіл підприємств за сумою сплачених податків

Сума сплачених податків, тис. грн.	Кількість підприємств
Абсолютна, одиниць	Частка, %
До 20	15	16,3
20 – 100	28	30,4
101 – 500	31	33,7
Понад 501	18	19,6
	92	100

За допомогою аналітичного групування виявляють наявність та напрямок зв’язку між двома ознаками, одна з яких представляє результат, інша – фактор, що впливає на результат. У класичному варіанті аналітичного групування сукупність поділяється на групи за факторною ознакою, і в кожній групі визначається середній рівень результативної ознаки.

Приклад аналітичного групування, де фактор і результат – кількісні показники:

• рівень рентабельності підприємств і сума нарахованого податку на прибуток;

• обсяг виручки від реалізації підприємств і сума нарахованого ПДВ;

• площа земельних угідь підприємств і сума нарахованої плати за землю.

Можуть бути також варіанти, коли фактор – кількісна ознака, а результат – якісна, фактор – якісна ознака, а результат – кількісна, фактор і результат – якісні ознаки.

При проведенні групування велике значення має принцип вибору групувальної ознаки та утворення груп.

Унаслідок зведення і групування матеріалів статистичного спостереження дістають ряди розподілу, які є впорядкуванням одиниць досліджуваної сукупності по групах за певною ознакою. Вони характеризують склад досліджуваного явища, закономірності його розвитку, дають змогу судити про його однорідність. Ряди розподілу можна утворювати за кількісною і якісною ознакою. Відповідно розрізняють два їх види – варіаційні і атрибутивні.

Варіаційний ряд складається з варіантів і частот. Варіантами називають окремі значення варіюючої ознаки. Частотами називають числа, які вказують на кількість повторень того чи іншого варіанта. Частоти можна виражати як в абсолютних, так і в відносних величинах (у коефіцієнтній чи відсотковій формі). Сума частот становить обсяг ряду розподілу. Прикладом варіаційного ряду є структурне групування, представлене в таблиці 1.

Атрибутивні ряди розподілу вказують на склад сукупності за певними ознаками. Прикладом атрибутивного ряду є типологічне групування.

Статистичними таблицями називають спосіб раціонального, наочного, систематизованого викладу та аналізу цифрових характеристик суспільних явищ і процесів. Статистичним підметом називають те, про що йдеться в таблиці. Статистичним присудком називають числові підсумки, які характеризують статистичний підмет.

Статистичний графік – це спосіб наочного зображення й узагальнення статистичних даних про соціально – економічні явища і процеси за допомогою геометричних образів, малюнків.

Класифікація графіків:

- за загальним призначенням: аналітичні, ілюстративні, інформаційні;

- за функціонально – цільовим призначенням: графіки групувань і рядів розподілу, динаміки, взаємозв’язку і порівняння;

- за формою графічних образів: крапкові, лінійні, площинні, просторові, фігурні;

- за виглядом поля: діаграми і статистичні карти;

- з огляду на розв’язувані завдання: порівняння статистичних величин, структури і структурних зрушень, зображення динаміки статистичних показників, контролю виконання плану, варіаційних рідів, взаємозв’язку і взаємозалежності.

Ситуаційні вправи

Завдання 1

На основі даних додатку В здійснити класифікацію податків за економічним змістом об’єкта оподаткування, за формою оподаткування, в залежності від рівня державних структур, які встановлюють податки.

Завдання 2

На основі даних додатку Г здійснити структурне групування районів Дніпропетровської області за обсягом надходжень до Зведеного бюджету, Державного бюджету, місцевого бюджету.

Завдання 3

В таблицях (додатки В і Г) зазначте підмет і присудок, а також вид таблиці за структурою підмета.

Література

(19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26)

Змістовий модуль 2. Систематизація матеріалів статистичного спостереження та аналіз статистичної інформації