Тема 6. Застосування в податковому плануванні і прогнозуванні методів елімінування та кореляційно-регресійного аналізу

Мета:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань щодо застосування в податковому плануванні і прогнозуванні методів елімінування та кореляційно-регресійного аналізу.

План вивчення теми

1. Застосування в податковому плануванні і прогнозуванні методів елімінування.

2. Суть та напрями застосування кореляційно-регресивного аналізу.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні першого питання необхідно з’ясувати поняття багатомірних методів статистичного аналізу та визначити сферу застосування цих методів в податковій статистиці. Особливу увагу слід приділити застосуванню в податковому плануванні і прогнозуванні методів елімінування: методу ланцюгових підстановок, методу абсолютних різниць, методу відносних різниць, методу скоригованого показника. Крім того важливим є ознайомлення з такими методами як “техніка прогнозування тенденцій” і визначальне прогнозування.

Отже, планування податкових платежів на всіх рівнях управління, у тому числі і на державному, здійснюється різними методами.

По-перше, це загальні методи планування, які за своєю суттю є універсальними й можуть застосовуватись для планування будь-яких показників і процесів. До них належать: балансовий, експертних оцінок, економіко-математичні тощо.

По-друге, застосовуються й особливі методи, які дають можливість досягти найбільшого ефекту. Основні з них такі:

1. Методи елімінування. Сутність методів елімінування полягає в тому, що ці методи, при наявності інформації про фактичні (очікувані) та базові показники, дозволяють розрахувати вплив окремих факторів на результативний показник.

1. Методи кореляції та регресії, якими користуються при розрахунку планів податкових платежів на підставі встановлення взаємозв'язків між різними чинниками або їх групами. За їх допомогою тенденції, що були в попередньому періоді, переносяться на майбутній період. Найбільший ефект досягається при застосуванні комп'ютерів та іншої обчислювальної техніки.

2. Економіко-статистичні методи. До них належать методи теорій ігор, масового обслуговування, стохастичного програмування тощо. Найчастіше вони застосовуються при визначенні обсягів пропозиції товарів, зміні цін та їх структури, стану податкової дисципліни.

3. Метод варіантної розробки плану. При цьому методі розробляється кілька варіантів плану й поступово відхиляються ті з них, які дають негативний результат. Врешті-решт, залишається тільки один план, найсприятливіший для підприємства в певних умовах.

4. Детерміновані моделі – насамперед лінійного та кількісного програмування. Ці методи застосовуються, коли діє багато змінних чинників, між якими встановлюються взаємозв'язки, й потрібно визначити найоптимальніший варіант.

Найбільшого ефекту ці методи досягають при застосуванні комп'ютерної техніки, яка дозволяє обробляти великі масиви інформації за короткий час.

Крім того, з допомогою зазначених методів, здійснюються планові розрахунки загальної суми податкових платежів з таких основних видах податків, зборів (обов'язкових платежів): податку на прибуток; податку на додану вартість; акцизного збору; внесків у Пенсійний фонд України; збору у Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Фонд обов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Також, виходячи з відомостей про наявність інших об’єктів оподаткування, можна визначити суми податкових платежів по платі за землю, податку з власників транспортних засобів, ресурсні платежі та інші податки і збори, що сплачуються підприємством.

П ланові розрахунки здійснюються у наступній послідовності: На першому етапі визначається сума податкових платежів від величини фонду оплати праці. Враховуючи, ці платежі розраховуються по єдиній базі (фонд оплати праці), у процесі розрахунків ставки цих зборів сумуються з метою використання єдиної ставки відрахувань. Розрахунок цієї суми податкових платежів здійснюється за формулою:

, (2.1)

де П_Ф - планова сума податкових платежів, розрахована по величині фонду оплати праці;

ФОП - сума фонду оплати праці, яка планується;

3_Ф - зведена ставка податкових платежів від величини фонду оплати праці.

На другому етапі визначається сума податкових платежів, які входять у ціну продукції, що реалізується. За даними звітного періоду попередньо розраховуються і сумуються середні ставки податку на додану вартість і акцизного збору (по підприємствах з великим обсягом зовнішньоекономічної діяльності - середній розмір мита). Розрахунок цієї суми податкових платежів здійснюється за формулою:

, (2.2)

де П_ц - планова сума податкових платежів, які входять у ціну продукції;

ВД - розмір валового доходу від реалізації продукції,

який планується;

3_ц- зведена ставка податкових платежів, які входять у ціну продукції.

На третьому етапі визначається сума податку на прибуток. Розрахунок здійснюється за формулою:

, (2.3)

де П_П - планова сума податку на прибуток;

Ч_П - сума прибутку, який планується;

С_П - ставка податку на прибуток.

На четвертому етапі розраховуються інші податки і збори, що сплачуються підприємством (Пін).

На наступному етапі визначається загальна сума податкових платежів, які плануються. Розрахунок здійснюється за формулою:

П₃=П_ф+П_ц+П_п + Пін, (2.4)

де П₃ - загальна сума податкових платежів підприємства, які плануються.

При вивченні другого питання необхідно з’ясувати суть та напрями застосування кореляційно-регресивного аналізу; поняття кореляційного аналізу, коефіцієнта кореляції, тісноти звязку; поняття регресивного аналізу, його етапи. Окремо слід розглянути приклади застосування цих методів у податковій роботі.

Отже, для обґрунтованого прийняття управлінських рішень податківець повинен мати об’єктивну статистичну інформацію про взаємодію між різноманітними соціально-економічними явищами. Аналіз взаємозв’язків надає статистичним даним системності вищого рівня, що дозволяє різко підвищити їх корисність та результативність. У процесі статистичного дослідження цих зв’язків потрібно відповісти на такі питання:

1. чи є взаємозв’язок між соціально-економічними явищами взагалі і на скільки він суттєвий щодо його врахування при прийнятті управлінських рішень на державному рівні;

2. якісна оцінка зв’язку, (позитивна, чи негативна залежність між явищами, які аналізуються). Якщо ідентифіковано явище із великою кількістю позитивних впливів, то воно повинно стати об’єктом підвищеної уваги із боку державних органів (ефект управлінського леверіджу). Яскравим прикладом на макрорівні державного управління є економічна сфера, яка має позитивний вплив на ключові соціальні, політичні, культурні та екологічні чинники;

3. визначення аналітичної (кількісної) залежності між явищами, які аналізуються. Це дозволяє прогнозувати розвиток об’єкта управління і резервує час для реалізації дій по усуненню негативних явищ у суспільстві. Перші два питання відносяться до кореляційного, а останнє третє – до регресивного аналізу.

Аналітичну залежність між двома признаками (ознаками) x (факторний признак) і y (результативний признак) можна класифікувати на функціональну (повну) y = f(x) та кореляційну (неповну) залежності. Якщо функціональна залежність встановлює повну відповідність між значеннями показників, то у кореляційній – жорстка відповідність відсутня. Кореляційний зв'язок проявляє себе як тенденція, тобто у середньому при масовому спостереженні фактичних даних. Саме соціально-економічним явищам об’єктивно притаманна тенденційність взаємозв’язків.

Якщо економічні явища можуть бути достатньо повно (хоча вилучення є і тут) описані кількісними показниками, шкали виміру яких мають точку обліку (нуль) та одиницю виміру, то соціальні явища, як правило, оцінюються експертами або представниками громади у якісних (номінальних, класифікаційних або рангових) шкалах. В останньому випадку (коли хоча б один показник є якісним) проблема встановлення кореляційної залежності взагалі не стоїть, а потрібно мати відповідний апарат якісної оцінки взаємозв’язку для аналізу суто соціальних або більшості соціально-економічних явищ.

Завдання до самостійної роботи

щодо вивчення навчального матеріалу

Після вивчення програмного матеріалу необхідно виконати самостійну роботу:

1. Вивчити та опрацювати відповідну літературу, законодавчі і нормативно-правові документи з питань теми та скласти конспект.

2. Скласти термінологічний словник з основних категорій теми.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність поняття багатомірних методів статистичного аналізу?

2. Визначить сферу застосування багатомірних методів статистичного аналізу в податковій статистиці.

3. Які методи елімінування застосовуються в податковому плануванні і прогнозуванні?

4. У чому полягає сутність методу ланцюгових підстановок?

5. У чому полягає сутність методу абсолютних різниць?

6. У чому полягає сутність методу відносних різниць?

7. У чому полягає сутність методу скоригованого показника?

8. У чому полягає сутність методів “техніка прогнозування тенденцій” і "визначальне прогнозування"?

9. У чому полягає суть кореляційно-регресивного аналізу та які напрями його застосування?

10. У чому полягає суть понять кореляційного аналізу, коефіцієнта кореляції, тісноти зв’язку?

11. У чому полягає суть поняття регресивного аналізу та які його етапи?

12. Наведіть приклади застосування методів кореляційно-регресивного аналізу, кореляційного аналізу, регресивного аналізу у податковій роботі.

Бібліографічний список

(22, 23, 24, 25, 26, 27)