Iнколи ці види взаємодiї позначаються iншими термiнами: згода та

конфлiкт, пристосування та опозицiя, асоцiацiя та дисоцiацiя.

В основу iншої класифiкацiї взаємодiї покладено кiлькiсть

суб’єктiв. Це може бути взаємодiя мiж групами, мiж особистiстю та

групою, мiж особистостями (дiада). Залежно вiд ролей це може бути

взаємодiя, в якiй на групу впливає один з її лiдерiв, просто член

групи. Це може бути взаємодiя, в якiй певна пiдгрупа її членiв

(сукупний суб’єкт) впливає на одного з членiв. Пiдгрупа разом iз

лiдером може дiяти на одного або на кiлькох членiв. Усi члени

групи, у тому числi лiдер, впливають одне на одного і кожен сам на

себе. Саме ця класифiкацiя, як показало наше дослiдження, сприяє

побудовi концепцiї становлення культури спiлкування, особистiсному

зростанню тих, хто продуктивно спiлкується, переходячи вiд простих

видiв взаємодiї до складніших, зокрема до спiльної дiяльностi.

Взаємодiя мiж учасниками спiлку-

Спілкування

вання, як правило, супроводжується

як сприймання

сприйманням і розумiнням одне од-

та розуміння одне одного

ного. Деякi психологи вважають, що

відбувається пiзнання однiєї люди-

ни iншою [3, с. 5]. У загальному планi можна сказати, що сприймання

Iншої людини означає вiдображення її зовнiшнiх ознак, спiввiднесення

їх з особистiсними характеристиками iндивiда та iнтерпретацiю на

цiй основi її вчинкiв.

Під час пiзнання одна людина емоцiйно оцiнює іншу, намагається

зрозумiти її вчинки, виробити стратегiю змiни її поведiнки та по-

будувати власну. При цьому вiдбувається усвiдомлення себе через

іншого за допомогою механiзмiв iдентифiкацiї та рефлексiї. Перший

з них зводиться до уподiбнення, ототожнення себе з iншим. Це сприяє

розумiнню партнера по спілкуванню, стимулює вiдповiдну поведiнку

(альтруїстичну, гуманiстичну, емпатiйну тощо). Рефлексiя у спілкуван-

нi — це усвiдомлення того, як суб’єкта сприймають i оцiнюють iншi.

Вiдомо, що сприймання та розумiння одне одного залежить вiд

ряду факторiв, зокрема вiд установок, обсягу iнформацiї про інших

і рiзних ефектiв. Наприклад, якщо через певні обставини у нас ще

до зустрiчi з незнайомою людиною вже було сформовано щодо неї

позитивну установку, то, сприймаючи, ми надiлятимемо її образ пе-

реважно позитивними ознаками. У противному разі iнтерпретацiя

тих самих рис скорiше за все буде негативною.

Інколи, якщо iнформацiї замало, під час сприймання людям при-

писуються певнi характеристики, яких вони насправді не мають

(каузальна атрибуцiя). У цьому разі негативними характеристиками

найчастiше надiляються тi люди, яких ми не любимо, яким не симпа-

тизуємо.

Мiжособистiснi взаємини у спiлку-

Роль міжособистісних

ваннi — це такi взаємозв’язки мiж

взаємин у спілкуванні

людьми, якi суб’єктивно пережива-

ються та об’єктивно проявляються в характерi та способах взаєм-

ного впливу. Цi взаємини мають для людей не менше значення,

нiж їжа та повiтря. Якщо цi стосунки поганi, то продуктивна

взаємодiя людей, їхня спiльна дiяльнiсть стають неможливими.

У людини псується настрiй, здоров’я, вона не вiдчуває радостi бут-

тя. Нездоровi мiжособистiснi взаємини впливають також на харак-

тер спiлкування. Інодi останнє зводиться до того, що розмови про