Міністерство освіти і науки україни
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО
ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“ВБУДОВАНІ МІКРОПРОЦЕСОРНІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ”
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
6.091400 – “Системи управління і автоматики”
(У ТОМУ ЧИСЛІ СКОРОЧЕНИЙ ТЕРМІН НАВЧАННЯ)
КРЕМЕНЧУК 2010
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни “Вбудовані системи керування” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 6.091400 – “Системи управління і автоматики” (у тому числі скорочений термін навчання).
Укладачі:
Рецензент
Кафедра САУЕ
Затверджено методичною радою КДПУ
Протокол №____ від__________
Заступник голови методичної ради______________ доц. С.А. Сергієнко
ЗМІСТ
Перелік лабораторних робіт……………………………… .................…..3
1. Лабораторна робота №1 Основи програмування в середовищі EASY- SOFT……………………………………………………………………….4
2) Лабораторна робота №2 Управління освітленням на клітці трьох поверхового будинку…………………………………………………….9
3) Лабораторна робота №3 Системи управління послідовним пуском і зупинкою трьох конвеєрних стрічок зернового перевантажувача….13
4) Лабораторна робота №4 Система циклічного програмного управління промисловим роботом………………………………….....21
5) Лабораторна робота №5 Реалізація управління транспортною лінією на віртуальному модулятору транспортера.………… ……29
6) Лабораторна робота №6 Робота в конфігураторній мережі EASY NET………………………………………………………………………………….33
7) Лабораторна робота №7 Реалізація управління загрузки рольгангу 1 віртуального модулятору транспортера в програмному середовищі EASY- SOFT.……………………………………………………….…..38
8) Лабораторна робота №8 Реалізація управління загрузки рольгангу 2 віртуального модулятору транспортера в програмному середовищі EASY- SOFT.……………………………………………………….…..44
9) Лабораторна робота №9 Реалізація управління загрузки рольгангу 3 віртуального модулятору транспортера в програмному середовищі EASY- SOFT.…………………………………………………………..49
Лабораторна робота №1
ТЕМА: Основи програмування в середовищі EASY-SOFT.
МЕТА: Ознайомитися з програмним середовищем EASY-SOFT. Отримати основні навики роботи з програмою. Виконати завдання згідно з відповідним варіантом в списку журналу.
Хід роботи
EASY-SOFT – це комп’ютерна програма, призначена для розробки схеми з’єднань easy, зберігати, імітувати, документувати і переносити в підключення пригідні для експлуатації приладу easy.Також можливо спостерігати за індикацією стану в режимі Online, як робочої схеми в цілому, так і окремих параметрів відповідних функцій реле.
Для створення за допомогою EASY-SOFT схему з’єднань для пристрою easy400/600, необхідно попередньо створити проект.
Проект являє собою комбінацію з пристрою (наприклад EASY621-DC-TC ) і належної до неї схеми з’єднань. Запуск нового проекту здійснюється через меню Файл, Новий.
Інтерфейс EASY-SOFT розділений на три частини. На рис 1.1 показаний інтерфейс режиму Проект, який складається з панелі інструментів (1), панелі властивостей (2), робочого столу (3).
Перш ніж робити розводку схеми з’єднань необхідно вибрати пристрій з панелі інструментів (1) й перенести на робочий стіл. Вибираємо EASY 412-AC-RC. На панелі (2) ми маємо опцію Інформацію по пристрою з переліком всіх властивостей пристрою. Наприклад: кількість входів і виходів пристрою, кількість маркерів, елементи часу і рахунку – що допоможуть при виборі потрібного пристрою для проекту. Видалити непотрібний пристрій, можливо за допомогою пункту контекстного меню Видалити пристрій.
Рис 1.1 Інтерфейс режиму Проект.
Далі з режиму Проект переходимо до режиму Схема з’єднання. Інтерфейс цього режиму як і попередній складається також з трьох частин (рис 1.2): складається з панелі інструментів (1), панелі властивостей (2), робочого
Рис. 1.2 Інтерфейс режиму Схема з’єднання
столу (3), який в даному зв’язку називається ще вікном схеми з’єднань.
Для формування розводки схеми з’єднань нам будуть потрібні операнди (наприклад входи I, виходи Q, маркери М і т. ін.). Доступні операнди відображені на панелі (1) и можуть набувати логічних зв’язків у вікні схем з’єднань (3). Властивості операндів відображаються в вікні (2).
Рис. 1.3 Приклад схеми з’єднання.
Для того щоб протестувати схему з’єднань зі сформованою розводкою, необхідно перейти в режим Імітація.
Рис.1.4. Інтерфейс режиму Імітація.
Структура розділеного на три частини інтерфейсу EASY-SOFT зберігається і в режимі Імітація. Тут панель інструментів (1) має в собі імітатори для входів, а також різні діалогові вікна для налаштування панелі імітації. Панель (2) приймає на себе роль індикатора, на якому можна спостерігати стан схеми. Область схеми з’єднань (3) служить тільки для показу в часі імітації рядків схеми з’єднання котрі находяться під напругою.
При переході до режиму Зв'язок EASY-SOFT встановлює пряме з’єднання з приладом. Складається вікно Комутація також з трьох частин.
Для перенесення програми з комп’ютера в EASY-SOFT робимо наступне: В робочому полі (1) в підпункті З’єднання вибираємо Онлайн потім переходимо в підпункт Програма і вибравши РС=> пристрій програма переноситься в пристрій. Запуск програми на виконання можна здійснювати як з комп’ютера кнопками Пуск і Стоп, так і самим пристроєм.
Рис.1.5. Інтерфейс режиму Комутація.