Принципи, категорії і закони економічної науки

ПРИНЦИПИ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

Принцип пізнаваності світу

Будь-яке економічне явище або процес є пізнаваним, непізнаваних економічних процесів взагалі не існує, тобто існує принципова можливість істинного знання про світ, яке відповідає об’єктивним якостям предмета дослідження. При цьому наше знання, нескінченно наближаючись до світу, ніколи з ним не співпаде. Будь-яка наукова істина об’єктивна, відносна та абсолютна одночасно, вона завжди здатна до розвитку

Принцип розвитку

Передбачає з’ясування основних рушійних сил еволюції економічної системи, її підсистем та елементів. Принцип розвитку розкриває появу нових сутнісних та якісних сторін в соціально-економічній системі та її складових, об’єднує в єдину комплексну цілісність основні економічні закони, пояснює появу нових законів і закономірностей на якісно нових етапах еволюції економічної системи. Ще з часів Геракліту відомо, що «все тече, все змінюється», і у світі немає нічого завмерлого, раз і назавжди незмінного. Розвиток – це процес незворотних якісних змін системи на основі її внутрішніх протиріч з виникненням нової якості. Тому кожний об’єкт необхідно вивчати в його розвитку, зміні.

Принцип практичної здійсненності

«Усе, що теоретично можливо і не заборонено законами природи і суспільства, то практично здійснимо», тобто існує можливість управління господарськими процесами і явищами, здатність цілеспрямовано впливати на них

Принцип детермінізму

Передбачає абсолютну всезагальну обумовленість усіх господарських процесів і явищ: за кожним наслідком приховується своя причина і усі процеси у світі так чи інакше пов’язані між собою, тобто в світі не існує абсолютно ізольованих, не з чим не пов’язаних предметів, явищ та процесів. Всі вони формують єдиний всезагальний світовий зв'язок, з якого складається впорядкованість, закономірність та єдність світу. Тому кожний об’єкт пізнання необхідно розглядати в усіх його зв’язках та відносинах, оскільки ці зв’язки та відносини і визначають й розкривають природу речей

Принцип простоти

Будь-яке економічне явище пояснюється найбільш простим із усіх існуючих варіантів, з мінімальною кількістю припущень та абстракцій. Історично цей принцип вперше сформулював англійський філософ XIV ст. Вільям Оккам і тому він отримав назву «бритва Оккама». Він проголошує: «Не примножуй сутностей надмірно». Інакше цей принцип можна сформулювати так: «Якщо існує більш просте пояснення, непотрібно вживати більш складне». Разом з тим, поняття простоти не є однозначним (простота як спосіб маніпулювання, легкість вивчення, простота допущень тощо). До того ж прагнення до меншої кількості посилань необов’язково пов’язане з підвищенням надійності теоретичних узагальнень. Тому принцип простоти означає, по-перше, те, що жодна з прийнятих аксіом не має виводитися з інших, а по-друге, доведення вимагає позбавлення від зайвих (не використаних прямо при виведенні доведеної тези) посилань

Принцип історизму

Передбачає вивчення передумов виникнення певної економічної системи, її окремих підсистем та елементів, основних стадій та етапів її еволюції, законів та закономірностей розвитку й функціонування. Науковий аналіз передбачає дослідження об’єктів в найрозвинутіших або класичних формах для розкриття їх специфічних якостей, рис та особливостей, властивих внутрішнім суперечностям, основні шляхи розв’язання цих суперечностей, внаслідок чого виявляються тенденції наступного розвитку економічних явищ та процесів. Важливо дослідити закони та закономірності становлення, розвитку, функціонування та занепаду певної економічної системи (окремих її підсистем, елементів і компонентів), її переходу у досконалішу систему

Принцип коеволюції

Передбачає пізнання економічних систем, законів їх розвитку відповідно до поєднаної дії та взаємообумовленості зміни природних, соціальних систем і елементів всередині цілого. Даний принцип пояснює співвідношення між принципово різними системами, що розвиваються, з урахуванням їх взаємозв’язку, взаємопристосування тощо. Тобто принцип коеволюції передбачає синтезування природничо-наукового та гуманітарного наукових напрямків