- •76019, М. Івано-Франківськ, вул. Карпатська 15.
- •До читача
- •Частина перша Вступ
- •Коротка історія розвитку систем передачі інформації
- •Загальна схема системи передачі інформації, або модель системи звязку
- •Канал звязку
- •Перешкоди радіозвязку
- •Стратосфера
- •Частина друга Кількісне визначення інформації.
- •2.1 Одиниці вимірювання інформації і інформативності
- •2.2 Ентропія дискретних повідомлень
- •Кількість інформації у всьому тексті, що передається
- •2.3. Ентропія неперервних повідомлень
- •2.4. Інформаційна ємність і продуктивність джерела
- •Частина третя Кодування повідомлень
- •3.1 Кодування при відсутності перешкод
- •3.2 Надлишкові коди
- •3.3 Систематичні коди ( у вузькому розумінні )
- •3.4 Циклічні коди
- •3.5 Неперервні коди
- •Частина четверта аналітичне уявлення сигналів
- •4.1 Класифікація сигналів
- •4.2 Періодичні сигнали
- •4.3 Неперіодичні сигнали
- •4.4 Випадкові сигнали
- •4.5 Кореляційний аналіз сигналів
- •4.6 Спектральний аналіз випадкових процесів
- •Частина п’ята дискретизація та квантування
- •5.1 Дискретизація сигналу – теорема відліків (Котельникова)
- •5.2 Квантування сигналу по рівню
- •Частина шоста модуляція сигналів
- •6.1 Амплітудна модуляція
- •6.2 Кутова модуляція
- •6.3 Амплітудно - імпульсна модуляція
- •6.4 Широтно - імпульсна модуляція
- •6.5 Часово - імпульсна модуляція
- •6.6 Кодово - імпульсна модуляція (кім)
- •Дельта-модуляція
- •Частина сьома параметри каналів передачі інформації
- •7.1 Пропускна здатність каналу.
- •7.2 Узгодження сигналу з каналом
- •7.3. Параметри основних різновидностей каналів звязку
- •Частина восьма завадостійкість систем
- •8.1. Поняття завадостійкості
- •8.2 Завадостійкість різних видів модуляції
- •8.3 Оптимальні методи прийому
- •8.4. Структура оптимальних приймачів
- •8.5 Прийом точно відомих сигналів
- •8.6 Виявлення не цілком відомого сигналу
- •Частина дев'ята багатоканальні системи
- •9.1 Основи розділення каналів
- •9.2 Системи з частотним розділенням каналів
- •9.3 Покращення енергетики сигналів в системах з чрк
- •9.4 Викривлення в системах з чрк
- •9.5 Системи з часовим розділенням каналів
- •9.6 Викривлення в системах з врк
- •9.7 Системи передачі цифрової інформації
- •Кількісне визначення інформації
- •Кодування повідомлень
- •Частина четверта аналітичне уявлення сигналів
- •Частина п’ята дискретизація та квантування
- •Модуляція сигналів
- •Параметри каналів передачі інформації
- •Завадостійкість систем
- •Багатоканальні системи
7.3. Параметри основних різновидностей каналів звязку
Різноманітність видів звязку породжує різноманітність вимог до каналів, по яких здійснюється цей звязок. Дані про частоти, що передаються при різних видах звязку приведені в табл.7.1.
Рівні сигналів, що приймаються, також дуже розрізняються в різних видах звязку. Так, на вході приймачів радіомовних УКВ сигналів з ЧМ маєм справу з рівнями порядку 5-30 мкв; при прийомі радіомовних станцій з АМ – з сигналами порядку 50-300 мкв; при прийомі телевізійних передач – з сигналами порядку 200-1300 мкв, а при прийомі телефонних розмов – з сигналами порядку 0.25 в і вище.
Передача сигналів можлива по мідних двопровідних повітряних лініях до частот порядку 150 кГц. Дальність передачі залежить від діаметра проводу і має порядок для 2мм-150км, 3мм-300км, 4мм-500км. Ослаблення при цьому не перевищує 5 неп (43.4дб). Допустимі рівні сигналів знаходяться в межах від 100 мв до 5.75 в.
При передачі сигналів по симетричних кабелях з паперовою ізоляцією можна використати діапазон частот до 250 кГц, а з стирофлексною ізоляцією – до 550 кГц. При цьому проміжні підсилювачі розміщуютьсячерез кожні 18-19 км.
Використання коаксиальних кабелів дає можливість працювати на частотах до 4 МГц, розміщуючи підсилювачі через кожні 9км, або до 12 МГц при розміщенні підсилювачів через кожні 4.5 км.
Для передачі радіочастот використовуються антени направленої і ненаправленої дії.
Таблиця 7.1 – Частоти, що передаються при різних видах зв’язку
Вид звязку |
Частота, яка передається, кГц |
Ширина спектра, який передається, КГц |
|
нижня |
верхня |
||
Телеграфія |
0 |
0.1 |
0.1 |
Фототелеграфія |
0 |
1.0 |
1.0 |
Телефонія |
0.3 |
3.4 |
3.1 |
Радіомовлення з АМ |
0.025 |
4.5 |
9.0 |
Радіомовлення з ЧМ |
0.025 |
16.0 |
240.0 |
Телебачення (чорно-біле) |
0.025 |
5500 |
5500 |
Телебачення (кольорове) |
0.025 |
8000 |
8000 |
Частина восьма завадостійкість систем
8.1. Поняття завадостійкості
Завадостійкість – це здатність системи в цілому протистояти шкідливому впливу перешкоди. Через те що визначити завадостійкість системи в цілому дуже складно, є сенс говорити про завадостійкості окремих її ланок – кодів, модуляції, приймачів. Часто виявляється достатнім оперувати порівняльною, чи відносною, завадостійкістю. Гранично досяжна завадостійкість, випливаючи з визначення Котельникова, називається потенційною. Порівняння фактичної завадостійкості якого –небудь пристрою з його потенційною завадостійкістю дає оцінку якості пристрою і показує наявність невикористаних резервів. Хоча єдиного кількісного визначення завадостійкості не існує, порівняння, при однаковій перешкоді, може використовуватись в різних системах.
Як перешкоду, так і завадостійкість характеризує міра відповідності прийнятого сигналу переданому. За таку міру приймається вірність. Формулу вірності для дискретних сигналів можна вивести виходячи з імовірності правильного прийому Рпр яку в загальному виді можна записати
(8.1)
де Pпом – імовірність помилки, що, у свою чергу, можна виразити як
Рпом=10-s (8.2)
З останньої рівності випливає, що вірність s виражається формулою
S=lg(1/Pош)=lg(1/1-Pпр) (8.3)
і завжди є позитивною величиною, що знаходиться в межах від 5 до 10.
Для неперервної функції поняття вірності неоднозначне, так як воно залежить від прийнятого критерію вірності, що визначає метрику простору повідомлень, тобто імовірність
Р=Р{0} (8.4)
Центр ваги у цьому випадку переноситися на вибір критерію вірності ε0, який являє собою деяке, несуттєве, відхилення прийнятого повідомлення від переданого.
Вірність може характеризувати завадостійкість коду при заданому відношенні сигнал/перешкода, при визначеному способі модуляції і прийому. У загальному завадостійкість росте з ростом надмірності коду, що визначає його вирівнюючу здатність .
Завадостійкість системи модуляції безпосередньо характеризується відносною зміною модулюємого параметра під дією даної перешкоди. Можна порівнювати різні системи по відносному збільшенню відношення сигнал/перешкода, що дається деяким ідеалізованим приймачем.
Завадостійкість приймача легко виражається відносним збільшенням відношення сигнал/перешкода на виході приймача.
