- •76019, М. Івано-Франківськ, вул. Карпатська 15.
- •До читача
- •Частина перша Вступ
- •Коротка історія розвитку систем передачі інформації
- •Загальна схема системи передачі інформації, або модель системи звязку
- •Канал звязку
- •Перешкоди радіозвязку
- •Стратосфера
- •Частина друга Кількісне визначення інформації.
- •2.1 Одиниці вимірювання інформації і інформативності
- •2.2 Ентропія дискретних повідомлень
- •Кількість інформації у всьому тексті, що передається
- •2.3. Ентропія неперервних повідомлень
- •2.4. Інформаційна ємність і продуктивність джерела
- •Частина третя Кодування повідомлень
- •3.1 Кодування при відсутності перешкод
- •3.2 Надлишкові коди
- •3.3 Систематичні коди ( у вузькому розумінні )
- •3.4 Циклічні коди
- •3.5 Неперервні коди
- •Частина четверта аналітичне уявлення сигналів
- •4.1 Класифікація сигналів
- •4.2 Періодичні сигнали
- •4.3 Неперіодичні сигнали
- •4.4 Випадкові сигнали
- •4.5 Кореляційний аналіз сигналів
- •4.6 Спектральний аналіз випадкових процесів
- •Частина п’ята дискретизація та квантування
- •5.1 Дискретизація сигналу – теорема відліків (Котельникова)
- •5.2 Квантування сигналу по рівню
- •Частина шоста модуляція сигналів
- •6.1 Амплітудна модуляція
- •6.2 Кутова модуляція
- •6.3 Амплітудно - імпульсна модуляція
- •6.4 Широтно - імпульсна модуляція
- •6.5 Часово - імпульсна модуляція
- •6.6 Кодово - імпульсна модуляція (кім)
- •Дельта-модуляція
- •Частина сьома параметри каналів передачі інформації
- •7.1 Пропускна здатність каналу.
- •7.2 Узгодження сигналу з каналом
- •7.3. Параметри основних різновидностей каналів звязку
- •Частина восьма завадостійкість систем
- •8.1. Поняття завадостійкості
- •8.2 Завадостійкість різних видів модуляції
- •8.3 Оптимальні методи прийому
- •8.4. Структура оптимальних приймачів
- •8.5 Прийом точно відомих сигналів
- •8.6 Виявлення не цілком відомого сигналу
- •Частина дев'ята багатоканальні системи
- •9.1 Основи розділення каналів
- •9.2 Системи з частотним розділенням каналів
- •9.3 Покращення енергетики сигналів в системах з чрк
- •9.4 Викривлення в системах з чрк
- •9.5 Системи з часовим розділенням каналів
- •9.6 Викривлення в системах з врк
- •9.7 Системи передачі цифрової інформації
- •Кількісне визначення інформації
- •Кодування повідомлень
- •Частина четверта аналітичне уявлення сигналів
- •Частина п’ята дискретизація та квантування
- •Модуляція сигналів
- •Параметри каналів передачі інформації
- •Завадостійкість систем
- •Багатоканальні системи
3.5 Неперервні коди
При використанні неперервних кодів кодування і декодування здійснюється неперервно над послідовностями символів. Найпростішим з цих кодів є код Хагельбаргера, або код (1/2). Це позначення відображає той факт, що в коді за кожним інформаційним символом іде один контрольний. Код Хагельбаргера здатен виправляти пакетні (серійні) помилки з довжиною пакетів, що дорівнює або менше b, при умові, що дві сусідні пакетні помилки розділені проміжком правильно сприйнятих символів довжиною, що дорівнює або більше 3b+1. Довжина пакета b кратна n ( в нашому випадку 2 ). Вибрана кратність визначає вид кодуючого і декодуючого пристроїв. Кодуючий пристрій коду (1/2) у випадку, якщо b=4, являє собою зрушуючий регістр з 4 ступенів із „зв’язком вперед”, на виході якого розташований синхронний комутатор СК (рис. 3.9). На вхід 1 цього пристрою подається послідовність інформаційних імпульсів, а з його виходу 3 знімається послідовність чергуючих інформаційних і контрольних імпульсів.
Рисунок 3.9 – Кодуючий пристрій для неперервного коду (1/2) для b=4
В якості прикладу розглянемо кодування послідовності інформаційних імпульсів (що читаються справа наліво) 10110111001. Вводячи цю послідовність в кодуючий пристрій, на виході 2 зрушуючого регістра одержуємо послідовність контрольних імпульсів, що породжується інформаційними імпульсами. Порядок цього породження показаний в табл. 3.12.
Таблиця 3.12 – Послідовність контрольних імпульсів
Після кроку |
Комірки регістра |
Вихід |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |
1 0 0 1 1 1 0 1 1 0 1 |
- 1 0 0 1 1 1 0 1 1 0 |
- - 1 0 0 1 1 1 0 1 1 |
- - - 1 0 0 1 1 1 0 1 |
0 0 1 0 1 1 1 0 1 0 1 |
На виході кодуючого проистрою, в свою чергу, одержуємо послідовність інформаційніх символів, закодовану рекурентним кодом (1/2) 110011011011101100001.
Д
11
Рисунок 3.10 – Декодуючий пристрій неперервного коду (1/2) для b=4
Частина схеми, що здійснює виправлення, містить, в порівнянні з попередніми схемами, два нових елемента. Це комірка заперечення „НЕ”, в якій відбувається заміна кодового символу на протилежний, і комірка „ І ” , яка, маючи три входи 10, 11, 12, видає на вихід 13 одиницю тільки в тому випадку, якщо одиниці поступають на всі три її входи. Обидві ці комірки, так само як і сумуюча комірка, - чисто операційні, і накопичення („зсуву”) символів в них не відбувається.
Розглядаючи дію описаного декодуючого пристрою на нашому прикладі, в якому будемо вважати викривленими в загальній послідовності (читаючи справа наліво) 3, 5 і 6-й символи, одержуємо на вході 4 послідовність 1100110110111101010101 (підкреслені викривлені символи). На нижньому виході 9 виправляюча послідовність створюється в порядку, показаному в табл. 3.13.
Таблиця 3.13 – Виправляюча послідовність
Після кроку |
Комірки регістра |
Вихід 8 |
Вихід 9 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|||
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |
1 1 1 1 1 1 0 1 1 0 1 |
- 1 1 1 1 1 1 0 1 1 0 |
- - 1 1 1 1 1 1 0 1 1
|
- - - 1 1 1 1 1 1 0 1 |
0 0 1 1 0 0 0 0 1 0 1
|
0 0 1 1 1 1 1 0 0 0 0
|
Так як поступаюча на вхід послідовність прийнята з викривленнями в 3-му контрольному і 2-му інформаційних символах, то згідно вищесказаному, одиниці у виправляючій послідовоності повинні були виникнути відповідно на 3, ( 2+ 4/2 ) і ( 3 + 4) – му місцях. Це і видно у вищеприведеній таблиці утворення виправляючої послідовності ( табл. 3.13 ). Виправляюча схема на виході 13, де вона проявляє свою конкретну дію, утворює послідовність символів.
10 1 1 1 1 0 0 0 0 0 1 1
11 0 0 0 0 1 1 1 1 1 0 0 - -
12 0 0 0 0 1 1 1 1 1 0 0 - - - -
13 0 0 0 0 0 0 1 1 0 0 0 0 0 0 0
Ця послідовність сумується з зсунутою на 6 місць
(кроків) на вході 14 послідовністю інформаційних символів. Отже, виправляються дійсно 2-й і 3-й інформаційні символи, т.б. ті, які першопочатково передбачались викривленими.
Згідно приведеної схеми ( рис. 3.10 ), в декодуючому пристрої інформаційні символи зсуваються на 3b/2 місць ( комірок ), що відповідає 36 символам в передаючій послідовності. Ця обставина і визначає величину необхідного „захисного проміжку” 3b+1 безпомилково сприйнятих символів.
Основний недолік розглянутого коду – його мала ефективність ( відношення k/n). Збільшення ефективності коду несе за собою ускладнення схеми декодуючого пристрою.
