2 . Визначення показників властивостей волосяного покриву

Висоту волосяного покриву визначають за допомогою товщиноміра. Спочатку вимірюють товщину шкурки в цілому, потім товщину шкіряної тканини. Різниця між товщиною шкурки та товщиною шкіряної тканини є показником товщини волосяного покриву. Цей показник впливає на теплозахисні властивості напівфабрикатів.

М'якість волосяного покриву визначають за формулою (8.1):

М = Т/Д,

(8.1)

де Т─ товщина волоса, мм;

Д─ довжина волоса, мм.

Визначення густоти волосяного покриву напівфабрикату проводять на зразках розміром 0,5 х 0,5 см з різних ділянок шкурки: хребта, загривка, озадка. Волосяний покрив збривають і зважують. Результати записують у таблицю та порівнюють для різних видів напівфабрикатів.

Визначення стійкості пофарбування волосяного покриву до вологого та сухого тертя (для фарбованого напівфабрикату) виконують на приладі ПОМ за методикою, наведеною ГОСТ 9209. Зразок розміщують на площадці приладу, на голівку натягують міткаль. Після тертя міткалю по поверхні хутрового напівфабрикату інтенсивність забарвлення оцінюють за шкалою сірих еталонів або на фотометрі.

Вивчити властивості волосяного покриву, визначити: остистість, пишність, блиск, характер забарвлення та колір.

Використовуючи результати досліджень та довідкову літературу описати зразки напівфабрикатів за наступною схемою, наведеною в табл. 8.3.

Таблиця 8.3- Характеристика властивостей волосяного покриву

Назва напівфабрикату	Характер волосяного покриву
	довжина криючого волоса, мм	густість, тис.	остистість	м'якість	пишність	Блиск		характер забарвлення		колір
						ступінь інтенсив-ності	характер блиску
Соболь	Середньодовго- волосий	Густоволосий	Середньоостистий	М'яковолосий	Пишний	Середній	Шовковистий		Малюнок у вигляді плями — на душці		Остьовий волос –сивий; пуховий волос темно-попелястий, голова світліша від хребта

1.2.3. Вивчення споживчих властивостей шкіряної тканини

Виміряти та визначити товщину шкіряної тканини. Результати занести в табл. 8.4.

Перевірити м'якість та пластичність зразків шкіряної тканини хутрових та хутряних напівфабрикатів. Шкурку покласти волосяним покривом донизу і потягнути вздовж та впоперек. Здатність шкіряної тканини розтягуватися називається потяжкою.

1.2.4. Вивчення споживних властивостей шкурки в цілому

Виміряти площу (розмір) напівфабрикату. Розправити шкурку на столі та виміряти гнучким метром.

Площа шкурок, знятих панчохою або трубкою, визначається помноженням довжини шкурки від міжвіччя до основи хвоста на подвійну ширину посередині шкурки.

Довжину шкурок каракулю визначають від основи шиї до основи хвоста.

Площу виразити у дм² і результати занести до табл. 8.4.

Дані про зносостійкість шкурок виписати з довідкової літератури.

Визначити групу за масою, до якої відноситься зразок хутрового та хутряного напівфабрикату. Маса визначається зважуванням шкурки на технічних вагах. Результати занести до табл. 8.4.

Таблиця 8.4 -Характеристика споживчих властивостей шкурки в цілому

Вид напівфаб- рикату	Характеристика шкіряного покриву		Характеристика шкурки в цілому			Оцінка напівфаб рикату
	товщина, мм	м'якість, пластичність	площа, дм2	група за масою	зносостійкість