Будова і топографія хутряних шкірок

Рисунок 8.1 – Топографічні ділянки шкури білки (а – на спинній частині, б – на череві) (1 – хребет, 2 – бока, 3- огузок, 4 – репка, 5 –шийка, 6 –плечі, 7 – лобик, 8 –передні лапи, 9 – грудинка, 10 – стегна, 11-задні лапки)	Рисунок 8.2 – Топографічні ділянки овчини (1 – шийка, 2 – облапок, 3 –пашина, 4 – хребет, 5 – боковина, 6 – черево, 7-огузок, АБ-лінія хребта, ВВ1ДД1 –основна площа, ЕЕ1ЖЖ1 –хребтова частина)
Рисунок 8.3 – Топографічні ділянки каракуля (1-огузок, 2 –хребет, 3-бока, 4 - шия, 5 –головка, 6 –черево, 7 – хвіст, 8 –сухий придаток хвоста, 9 – задні лапи,10 - передні лапи, 11 –пахи, 12- скакательний суглоб)	Рисунок 8.4 – Топографічні ділянки морського котика (1 – голова, 2-лінія хребта, 3 – отвори від видалених лап, 4 –бокові частини. 5 – черево)
Рисунок 8.5 – Топографічні ділянки лисиці (1 –лобик, 2 –вушки, 3 –плечі, 4 – шийна части7на, 5 –хребет, 6 –бока, 7 – диль, 8- огузок, 9- лапи задні, 10 – репка(початок хвоста), 11 – хвіст,12 –типунок)	Рисунок 8.6 - Топографічні ділянки шкури норки (1 –шийна частина, 2 –облапки, 3 –хребет, 4 –бока, 5 –черево, 6 –огузок, 7 –хвіст)

Дефекти шкур

До дефектів відносяться пошкодження волосяного покриву і шкірної тканини шкурок або недоліки їх первинної обробки.

Залежно від ступеня впливу на товарну цінність шкурок розріз­няють дефекти, що враховуються під час оцінювання властивостей шкурки і дефекти, що не враховуються, тобто які майже не впливають на цінність шкурок (допуски). До того ж у різних видів сировини одні й ті ж дефекти, залежно від їх впливу на якість шкурок можуть вра­ховуватися або не враховуватися.

Залежно від обставин і часу утворення дефекти поділяють на прижиттєві та посмертні. Прижиттєві дефекти виникають в результаті линяння тварин, поганого годування і утримання, захворювань, меха­нічних і хімічних пошкоджень. Посмертні виникають під час вполю-вання, а також при забої, первинній обробці, при упакуванні, збері­ганні й транспортуванні шкурок.

Основні дефекти, що трапляються на сировині, такі:

Короста - пошкодження шкірного і волосяного покривів внаслідок ураження шкури хворобою.

Болячки - пошкодження шкірного покриву в результаті захворювань або механічних травм.

Залисини - виникають не тільки внаслідок шкірних захворювань, айв результаті прижиттєвих механічних пошкоджень.

Закуси - пошкодження шкірного і волосяного покривів у результаті укусів тварин.

Реп 'ях - засмічення вовни овець насінням реп'яха, навколо якого пов- стяніє волосяний покрив.

Небажаний відтінок волосяного покриву - буруваті або ледь брунатні відтінки.

Діри - наскрізні отвори в шкірній тканині.

Підрізи - лінійні підрізи з боку дерми глибиною більше 1/3 товщини шкірної тканини.

Порізи - лінійні розрізи шкірної тканини, що утворилися під час зні­мання або знежирювання шкурки.

Прирізи - шматки м'яса, жиру, сухожиль, залишених на шкурках під час знімання.

Прілина і теклість волоса - пошкодження ділянок шкурки мікробами з боку волосяного покриву шкірної тканини в результаті недбало про­веденого консервування.

Біглість - втрата вологи шкури при витримуванні її на морозі. У ви­морожених шкурок шкірна тканина пухка, білувата. Ороговіння - жорстка шкірна тканина на окремих ділянках або по усій площі в результаті сушіння на сонці.

Пліснявілість - руйнування шкірної тканини під час зберігання сиро­вини у сирому і темному приміщенні.

Прілість - розпад шкірної тканини гнильними мікробами під час збе­рігання шкурок у сирому приміщенні.

Зламини - глибокі тріщини і надломи з боку епідермісу, які виника­ють при різкому згинанні під час упакування і зберігання.

Залежно від виду, шкури більшості тварин поділяють на три або чотири групи дефектів.

Для кожного або кількох дефектів у стандартах визначено до­пустимі по кожній групі розміри і ступінь їх виявлення.

До нестандартних відносяться шкурки з дефектами, розмір яких перебільшує норми, встановлені для останньої групи, а також пріли­ни, горілі, пошкоджені міллю, шкіроїдом шкурки. Нестандартні оці­нюються в 25, 15 або 7% вартості шкурок першого сорту залежно від того, наскільки дефекти перевищують норми останньої групи.