
- •Практичне заняття № 3 орфей хх ст. Райнер марія рільке
- •Практичне заняття № 4 художній світ ф. Гарсіа лорки
- •Практичне заняття № 5 генрік ібсен – видатний норвезький письменник, творець „нової драми”
- •Практичне заняття № 6 бернард шоу
- •Практичне заняття № 8 оскар уайльд і розвиток світового інтелектуального роману
- •Практичне заняття № 11 джек лондон – людина, яка „сама себе зробила”
- •Практичне заняття № 12 г. Уеллс – представник нової наукової фантастики
- •Практичне заняття № артур конан дойль – неперевершений майстер детективного жанру літератури
- •Практичне заняття № гі де мопассан – живий класик французької літератури
- •Практичне заняття № джозеф редьярд кіплінг – співець краси природи і людини
- •Практичне заняття №
- •Реалістичного мистецтва хіх ст. У франції
- •Питання до контрольної роботи з курсу „історія зарубіжної літератури кінця хіх – початку хх ст.”
- •Тема 1. „о. Уайльд і розвиток світового інтелектуального роману”
- •Тема 2. „Художні відкриття Дж. Джойса у царині світового модерністичного роману”
- •Зміст самостійної роботи студентів
- •Тема 1. Кнут Гамсун – майстер суб’єктивної прози
- •Тема 2. Марсель Пруст – французький письменник-модерніст, творець жанру модерністського психологічного роману
- •Тема 3. Томас Манн – творець реалістичної інтелектуальної прози
- •Тема 4. Лірика Гійома Аполлінера – зразок модерністської поезії
- •Тема 5. Томас Стернз Еліот – класик модерністичної художньої школи хх ст. І великий реформатор англомовної поезії
- •Тема 6. Особливості розвитку англійської літератури кінця хіх – початку хх ст.
- •Тема 7. Бельгійська література кінця хіх – початку хх ст. Творчість е. Верхарна
- •Тема 8. Німецька література кінця хіх – початку хх ст.
- •Питання до заліку
Практичне заняття № 6 бернард шоу
ПЛАН
Концепція англійського театру Б. Шоу. Проблемність як основа „нової драми”. Роль парадоксу в естетиці Шоу.
П’єса „Пігмаліон” як яскравий зразок інтелектуальної драми:
модернізація давньогрецького міфу;
основний конфлікт п’єси;
подвійність у трактуванні образів;
аналіз дискусії між Елізою і Хіггінсом;
прийом втручання автора у дію п’єси та його роль у „Пігмаліоні”.
Трагедія „Свята Іоанна”:
причини, що змусили Б. Шоу звернутися до образу Жанни д’Арк;
основні засоби характеротворення образу головної героїні;
конфлікт народних інтересів із церковними догмами, втілений в образі Жанни д’Арк;
ставлення Б. Шоу до канонізації Жанни та його художнє вираження у п’єсі.
ЛІТЕРАТУРА
Бент М. И. „Он был другом человечества...”: К 125-летию со дня рождения Б. Шоу // Литература в школе. – 1981. – № 3. – С. 73-75.
Васильєв Є. М. „Усе-таки Галатеї не зовсім подобається Пігмаліон” // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 1. – С. 7-12.
Вітренко А. О. „Парадокси самої дійсності” („Пігмаліон”) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. – № 4. – С. 41‑51.
Гладишев В. В., Шошура С. М., Пономарьова Г. В. Б. Шоу // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 2. – С. 47‑49.
Гражданская З. Т. Бернардт Шоу: Очерк жизни и творчества. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1979. – 174 с.
Грицютенко В. І. Вивчення стилю Бернарда Шоу (Критика методу західних лінгвістів) // Іноземна філологія. – Львів, 1985. – Вип. 77. – С. 15‑20.
Гусєв А. Квіти запізнілого кохання. „Пігмаліон”, Бернард Шоу і міс Кембл // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 1. – С. 13-15.
Домановська Н. Від квіткарки до герцогині. Матеріали до уроку з вивчення п’єси Б. Шоу „Пігмаліон” // Зарубіжна література. – 2005. – № 11. – С. 11‑12.
Жлуктенко Н. Уроки Бернарда Шоу // Зарубіжна література. – 1998. – № 38. – С. 2.
Жлуктенко Р. Уроки Джорджа Бернарда Шоу // Всесвіт. – 1961. – № 8. – С. 162-167.
Краснов О. Творець театру ідей: До 125-річчя з дня народження Д.‑Б. Шоу // Прапор. – 1981. – № 7. – С. 141-142.
Нестерук С. Творчість Б. Шоу у гендерному прочитанні // Зарубіжна література. – 2003. – № 48. – С. 13-15.
Ніколенко О. М., Шахова К. О. Б. Шоу: „Справжній прогрес стане можливим, якщо ми зможемо створити нових людей...” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. – № 4. – С. 38‑41.
Ніколенко О. М. У світі парадоксів Б. Шоу або Леді з пучка моркви: До вивчення п’єси „Пігмаліон”, 11 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. – № 10. – С. 8-13.
Пономарева Г. В. Пробудить в себе человека. Урок-семинар с элементами театрализации по пьесе Б. Шоу „Пигмалион”, 11 класс // Відродження. – 1994. – № 10-11. – С. 50-53.
Ромм А. С. Джордж Бернард Шоу. 1856 – 1950. – Л.-М.: Искусство, 1965. – 250 с.
Сіптарова С. В., Хмельницька О. Л., Олендарь О. С. Бернард Шоу. „Пігмаліон”: матеріали до варіативного вивчення // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 5. – С. 42-44.
Хьюз Э. Бернардт Шоу. Пер. с англ. Б. Носика. – 2-е изд. – М.: Мол. гвардия, 1968. – 287 с.
Чамеев П. Жанровое своеобразие драматургии Шоу 1920 г. // Филологические науки. – 1969. – № 2. – С. 25-32.
Шпиталь А. Г. Бернард Шоу: Нобелівський лауреат // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1997. – № 3. – С. 37-38.
Практичне заняття № 7
МОРІС МЕТЕРЛІНК – ВИДАТНИЙ БЕЛЬГІЙСЬКИЙ ДРАМАТУРГ,
ПОЕТ, ТЕОРЕТИК СИМВОЛІЗМУ. П’ЄСА-КАЗКА „СИНІЙ ПТАХ” –
ГІМН СОНЦЮ ТА ЖИТТЮ, ГІМН ЛЮДИНІ
ПЛАН
Символістська концепція двоєсвіту в „маленьких драмах” М.Метерлінка „Непрохана” (1890), „Сліпі” (1890), „Сім принцес” (1891), „Там, усередині” (1894), „Смерть Тентажіля” (1894).
Філософські погляди драматурга на життя у філософській п’єсі-феєрії „Синій птах” (1908).
Завдання на допомогу. Провести дослідження за текстом п’єси:
Образ-символ Синього Птаха (символ щастя, символ пошуків таємниць буття, символ прозріння, пізнання).
Образ Людини у п’єсі (від ненароджених дітей до бабусі з дідусем у Країні Спогадів); оточуючі Предмети, Тварини, Стихії, Блаженства).
Життя і смерть як філософські питання у п’єсі.
Мотиви щастя, прозріння, світла у драмі-казці.
Доведіть, що це п’єса-феєрія.
Якою у „Синьому птахові” постає людина – бездіяльною іграшкою надлюдських сил чи енергійним відкривачем таємничих світів?
Чому саме діти були обрані драматургом на роль головних дійових осіб?
Визначить, до якого періоду творчості М. Метерлінка належить п’єса (до часів „театру мовчання” чи „театру дії”?).
Уявіть, що містична подорож у Невідоме відбулася тепер, на початку ХХІ ст. Які б уроки здобули з неї сучасні Тіль-тіль і Мітіль?
ЛІТЕРАТУРА
Андреев Л. Г. Морис Метерлинк // Сто лет бельгийской литературы. – М., 1967.
Борецький Л. М. Ключ до твору – в його символіці: До вивчення драми „Синій птах” Моріса Метерлінка // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1997. – № 9. – С. 39-41.
Волощук Є. Подорож у невідоме: методичні нотатки щодо аналізу „Синього птаха” М. Метерлінка // Зарубіжна література. – 2000. – № 42.
Зингерман Б. И. Очерки истории драмы ХХ в.: Чехов, Стриндберг, Ибсен, Метерлинк, Пиранделло, Брехт, Гауптман, Лорка, Ануй. – М., 1979.
Ков’ях Т. В. У пошуках Синього Птаха. Інсценівка за мотивами п’єси М. Метерлінка „Синій птах” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1997. – № 9. – С. 42.
Медвідь Н. О. Духовні скарби художнього світу Моріса Метерлінка і Лесі Українки // Зарубіжна література в школах України. – 2007. – № 8. – С. 15‑18.
Метерлінк М. Синій птах. П’єса-феєрія / Переклад і передмова С. Грицюка. – К., 1997. – 96 с.
Рудаківська С. В. Вічний пошук щастя... // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. – № 1. – С. 31-35; 1996. – № 2. – С. 28-34; 1996. – № 3. – С. 25-31.