Самостійна позааудиторна робота

l. Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння, отримані при вивченні загальної та спеціальної патоморфології, патфізіології, на клінічних кафедрах терапевтичного профілю:

1. Причини та механізми розвитку захворювань серцево-судинної системи.

2. Клінічні прояви та морфологічна характеристика захворювань серцево-судинної системи.

3. Ускладнення та причини смерті при них.

ІІ. Вивчить тему за конспектом лекції та підручниками.

ІІІ. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

Контрольні питання

1. Протокол патологоанатомічного дослідження, його розділи.

2. Патологоанатомічний епікриз, як відображення результатів клініка-анатомічного аналізу.

3. Принципи співставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозів.

Самостійна аудиторна робота

І. Розтин померлого. Клініко-анатомічний аналіз результатів розтину при смерті від захворювань серцево-судинної системи (при відсутності розтину використовується архівний матеріал ПАВ: історії хвороби, протоколи розтинів). Прово­диться співставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозів, виявляються діагностичні помилки, їх причини.

II. Конструкція патологоанатомічного діагнозу. В письмовій формі дати приклади патологоанатомічних діагнозів при смерті хворих на гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця, вади серця.

III. Протокол патологоанатомічного розтину і патологоанатомічний епікриз.

Засвоїти схему написання протоколу розтину, записати основні його розділи. Скласти патологоанатомічний епікриз, відобразивши в ньому в лаконічній формі результати клініко-анатомічного аналізу, проведеного під час розтину та при порівнянні посмертного клінічного та патологоанатомічного діагнозів.

Література

1. Руководство по секционному курсу. А.Т.Хазанов, И.А. Чалисов, М.: Медицина, 1984.

2. Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии. В.В.Серов и др., М.: Медицина, 1987.

3. Конспект лекцій з секційного курсу.

4. Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия. - М.: Медицина, 1995. - 654 с.

Практичне заняття № 3

Причини смерті. Лікарське свідоцтво про смерть, правила його оформлення. Безпосередня причина та механізм смерті: визначення, види, обґрунтування. Клініко-анатомічний аналіз змін зі сторони органів і систем при смерті від захворювань органів дихання, нирок та шлунково-кишкового тракту.

Методичні вказівки для студентів

Актуальність теми: Комплексне вивчення, співставлення та синтез прижиттєвих і посмертних фактів дозволяє лікарю патологоанатому правильно сформулювати патологоанатомічний діагноз, вияснити динаміку розвитку хвороби, безпосередню причину смерті і судити про патогенез захворювання. Кожний лікар зобов’язаний вміти правильно оформити лікарське свідоцтво про смерть.

Навчальні цілі:

Знати: Етіологію, патогенез та патологічну анатомію захворювань органів дихання (бронхіти, пневмонії, ХНЗЛ, пневмоконіози, пухлини) і нирок (гломерулопатії, тубулопатії, пієлонефрит, нефросклероз, пухлини). Етіологію, патогенез і патологоанатомічну характеристи­ку захворювань шлунково-кишкового тракту (гастрити, виразкова хвороба, ентерити, коліти, апендицит, перитоніт, пухлини), печінки, жовчного міхура і підшлункової залози (гепатити, гепатози; холецистити, панкреатити, пухлини).

Знати структуру та основні рубрики Міжнародної класифікації хвороб. Знати принципи заповнення лікарського свідоцтва про смерть, його значення для статистики.

Вміти: Аналізувати виявлені на розтині патологоанатомічні зміни, співставляючи їх з клінічними проявами вище перерахованих захворювань, виділяти з окремих нозологічних форм основне захворювання з його проявами і ускладненнями, супутньою патологією. визначати безпосередню причину та механізм смерчі. Правильно заповнити лікарське свідоцтво про смерть.