- •Тема: Загальні психологічні особливості навчальної діяльності
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Типи мотивації навчальної діяльності
- •Тема: Соціально-психологічні механізми, типи та види навчання
- •Психологія типів і видів навчання
- •Психологічна характеристика типів навчання
- •Зважаючи на орієнтувальну основу, п.Я. Гальперін виокремив такі типи навчання:
- •1. Навчання, результатом якого є виконавча частина способу дії.
- •2. Навчання, продуктом якого є власне орієнтування учня у виконавчій частині дії.
- •3. Навчання, продуктом якого є власне орієнтування учня, що забезпечує високий рівень аналізу ним завдання.
- •Психологічна характеристика видів навчання
- •Проблемне навчання
- •Проблемні ситуації можуть бути:
- •Етапами інтелектуальної діяльності є:
- •Програмоване навчання
- •Алгоритмізоване навчання
- •Лекція №9 Тема: Психологія засвоєння і розуміння знань і понять
- •Психологічними компонентами засвоєння є:
- •Відповідно до цієї моделі процес засвоєння складається з таких етапів:
- •Основними характеристиками засвоєння є:
- •Психологічні особливості засвоєння учнями наукових понять
- •Лекція №10 Тема: Психологічні засади формування умінь і навичок
- •Психологічні умови формування навичок
- •Вікова та педагогічна психологія
- •Рецензенти:
- •Тьютерські завдання будуються за таким принципом.
- •Програма дисципліни «вікова та педагогічна психологія» Модуль і Теоретичні основи вікової та педагогічної психології
- •Модуль іі Онтогенез психіки
- •Модуль ііі. Педагогічна психологія
- •Список літератури
- •Тезауруси з дисципліни «вікова та педагогічна психологія» Тезаурус до теми 1: «Вікова та педагогічна психологія як наука»
- •Методи психолого-педагогічного дослідження
- •Зв’язок з іншими науками
- •Завдання вікової психології на сучасному етапі:
- •Тезаурус до теми 2: «Історія науки, психологічні теорії» Історичні тенденції вікової та педагогічної психології
- •Другий етап - з кінця хіх століття та середини хх століття.
- •Теорія вищих психічних функцій(культурно-історична концепція л.С. Виготського
- •Психоаналітичні теорії розвитку.
- •Епігенетична концепція Еріка Еріксона.
- •Стадії психосоціального розвитку особистості по е. Еріксону
- •Операціональна концепція ж. Піаже
- •Стадії інтелектуального розвитку дітей по ж. Піаже
- •Тезаурус до теми 3: «Проблема психічного розвитку»
- •Рушійні сили розвитку
- •Фактори розвитку
- •Влив навчання на розвиток
- •Закономірності розвитку
- •Поняття віку, вікова періодизація
- •Зазначені періоди характеризуються такими особливостями:
- •Критерії періодизації
- •Модуль іі «Онтогенез психіки»
- •Період немовляти
- •Період раннього дитинства
- •Дошкільне дитинство
- •Тема 5: «Психологія школяра» Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Юнацький вік
- •Тезаурус до теми 6: «Психологія періоду дорослості»
- •Період ранньої дорослості
- •Типологій кар’єрних процесів:
- •Період зрілості
- •Період пізньої зрілості
- •1. Передстаречий період (від 60 до 69 років)
- •2. Старечий період (від 70 до 79 років)
- •3. Пізньостаречий період (після 80 років)
- •Теорія розвивального навчання в.В. Давидова
- •Типи навчання
- •Типи проблемних ситуацій:
- •Переваги і недоліки проблемного навчання
- •Переваги і недоліки програмованого навчання
- •Таксономія навчальних завдань
- •Комп’ютерні навчальні програми
- •Типологія помилок.
- •Навчальна діяльність
- •Мотиви навчальної діяльності
- •Самостійна робота
- •Показниками здібностей до навчання є:
- •Тезаурус до теми 8: «Психологія виховання»
- •Психологічні умови формування особистості
- •Засоби соціально-психологічного впливу в процесі виховання
- •Тезаурус до теми 9: «Психологія суб’єкта педагогічної діяльності»
- •Індивідуальний стиль діяльності учителя
- •Рівні результативності діяльності вчителя
- •Педагогічні здібності
- •Стилі виховання:
- •Орієнтовна програма спостереження за учнем під час перерви
- •Орієнтовна схема запису фактів спостереження
- •Матеріал до практичного заняття за темою №2
- •Матеріал до практичного заняття за темою №3
- •Матеріал до практичного заняття за темою № 4 Шкала оцінки психічного розвитку дітей від 4 до 52 тижнів (в. Томова-Манова)
- •Шкала оцінки психічного розвитку дітей від 1 до 3 років
- •Матеріал до практичного заняття за темою № 5 Діагностика рівня креативності (малюнковий тест)
- •Тест "Закінчити малюнок"
- •Малюнковий тест на креативність
- •Критерії оцінки малюнків
- •Показники норми креативності для різних вікових груп
- •Методика «Дослідження самоповаги» (Шкала самоповаги Розенберга)
- •Матеріал до практичного заняття за темою № 6
- •Матеріал до практичного заняття за темою №7
- •1. Загальні відомості.
- •2. Навчальна діяльність.
- •3. Психологічна характеристика спрямованості особистості.
- •4. Взаємини з однолітками та викладачами.
- •Орієнтовна схема психологічного аналізу уроку
- •Матеріал до практичного заняття за темою № 8
- •Загальні висновки
- •Загальні висновки
- •Матеріал до практичного заняття за темою № 9 Методика «Вивчення задоволення вчителя своєю професією і роботою»
- •Текст опитувальника
- •Методика «Діагностика рівня емоційного «вигорання»
Лекція №10 Тема: Психологічні засади формування умінь і навичок
План:
Психологічні засади фомування знань.
Психологічні умови формування навички.
Основні етапи розвитку навички.
Умови вироблення, формування та закріплення навички.
Успіх певної діяльності залежить від уміння. Як системне утворення уміння містить знання, прийоми, навички, інші компоненти індивідуального досвіду (чуттєвого, практичного, інтелектуального, емоційного, рефлексивного) суб'єкта. Воно ґрунтується на знаннях і навичках людини, а також на її готовності успішно виконувати певну діяльність.
Уміння - здатність використовувати наявні знання, поняття, оперувати ними для виявлення суттєвих властивостей об'єктів і явищ, успішного розв'язання теоретичних і практичних завдань
Учень повинен володіти різноманітними специфічними та узагальненими уміннями.
Знання стає основою вміння, якщо воно адекватне реальності (відповідає об'єктивним властивостям предметів і явищ), властивості предметів і явищ суттєві для цілей, що переходять у дію, а дії забезпечують використання цих властивостей для досягнення мети.
Уміння формується легко за умови глибокого розуміння дітьми суті понять, властивостей, закономірностей зв'язків. Розв'язок може ускладнювати маскування суттєвих зв'язків багатьма другорядними даними чи відомостями, настанова школяра на використання певного способу розв'язання завдання. Виокремлення суттєвих для завдань характеристик залежить від уміння учня зрозуміти ситуацію цілісно, а не окремі її елементи. Велику роль, відіграє тут попередній досвід учня.
Научіння умінням відбувається завдяки постановці перед учнями завдань, що вимагають використання засвоєних ними знань. Діти займаються пошуковою діяльністю у різний спосіб: наприклад, шляхом спроб і помилок, цілеспрямовано, творчо використовуючи евристичні методи. За іншим підходом учні вивчають ознаки, які відрізняють один тип завдань від інших. У процесі розв'язування вони визначають тип завдання і засвоюють відповідні операції, призначені для їх розв'язання. Нерідко учнів спеціально навчають розумовій діяльності, необхідній для використання знань. На практиці педагоги використовують різні шляхи формування вмінь, часто це відбувається стихійно.
На перших етапах формування умінь учень послідовно обґрунтовує свої дії, усвідомлює всі прийоми, операції і теоретичні положення, на яких вони основуються. Учитель спонукає його розгортати міркування і операції, вимагаючи, щоб учень думав вголос і пояснював, чому саме так робить. На вищому рівні деякі ланки міркувань втрачають свою актуальність, удосконалюються вміння, але ще не всі операції усвідомлюються. Показником сформованості уміння на вищому рівні є свідоме перенесення способу розв'язання старих завдань на нові. Чим ширше перенесення, тим вищий рівень умінь виявляє школяр.
Для виконання певної дії потрібне попереднє орієнтування - врахування багатьох умов (властивостей матеріалу й інструмента, послідовності операцій тощо). Сама дія (його виконавча частина) може бути дуже простою.
Головними умовами успішного формування вмінь є усвідомлення мети завдання, розуміння його змісту і способів виконання. Цьому сприяє пояснення змісту завдання, демонстрування кращих виконаних раніше завдань та самого виконання. Для формування вмінь важливі свідоме ставлення, готовність учня до вироблення умінь, інтересу з метою ефективного виконання дій, спрямованих на розв'язання завдання. Не менш важливу роль відіграють тип нервової системи, попередній досвід, теоретичні знання, нахили і здібності учня тощо.
Формування вмінь залежить і від умов навчання, організації процесу вправляння - послідовності засвоюваних дій, переходу від простіших до складніших завдань, від повільного до швидкого темпу їх виконання. Тривале, безперервне вправляння, як і тривалі перерви у ньому, не сприяють успішному формуванню вмінь.
Знання про навколишній світ допомагають у виконанні дій, роблять їх досконалішими, усвідомленішими, підвищують упевненість людини у правильності діяльності. Школярі повинні засвоїти різні способи дії з навчальним матеріалом (обчислювати, вимірювати, розв'язувати задачі, грамотно писати, зв'язно викладати думки автора своїми словами тощо). Правильно реалізовані структурні компоненти навчальної діяльності (навчальне завдання, навчальні дії, контроль за засвоєнням, оцінка міри засвоєння) стимулюють розумову активність учнів, привчають їх цілеспрямовано спостерігати, шукати в предметах, знаках, фігурах, словах спільне і відмінне, робити висновки й узагальнення. Уміння формується як синтез знань і навичок, оволодіння людиною сукупністю операцій, що забезпечують успішну діяльність. Інтелектуальні вміння допомагають дітям добре засвоювати предмети, безпомилково розв'язувати нові типи завдань, оволодівати навчанням як діяльністю. Вони формуються на основі навичок розумової роботи. Володіння уміннями знімає напруження у дитини, підвищує її працездатність (стомлення настає не так швидко, як за відсутності умінь).