
- •Тема: Загальні психологічні особливості навчальної діяльності
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Типи мотивації навчальної діяльності
- •Тема: Соціально-психологічні механізми, типи та види навчання
- •Психологія типів і видів навчання
- •Психологічна характеристика типів навчання
- •Зважаючи на орієнтувальну основу, п.Я. Гальперін виокремив такі типи навчання:
- •1. Навчання, результатом якого є виконавча частина способу дії.
- •2. Навчання, продуктом якого є власне орієнтування учня у виконавчій частині дії.
- •3. Навчання, продуктом якого є власне орієнтування учня, що забезпечує високий рівень аналізу ним завдання.
- •Психологічна характеристика видів навчання
- •Проблемне навчання
- •Проблемні ситуації можуть бути:
- •Етапами інтелектуальної діяльності є:
- •Програмоване навчання
- •Алгоритмізоване навчання
- •Лекція №9 Тема: Психологія засвоєння і розуміння знань і понять
- •Психологічними компонентами засвоєння є:
- •Відповідно до цієї моделі процес засвоєння складається з таких етапів:
- •Основними характеристиками засвоєння є:
- •Психологічні особливості засвоєння учнями наукових понять
- •Лекція №10 Тема: Психологічні засади формування умінь і навичок
- •Психологічні умови формування навичок
- •Вікова та педагогічна психологія
- •Рецензенти:
- •Тьютерські завдання будуються за таким принципом.
- •Програма дисципліни «вікова та педагогічна психологія» Модуль і Теоретичні основи вікової та педагогічної психології
- •Модуль іі Онтогенез психіки
- •Модуль ііі. Педагогічна психологія
- •Список літератури
- •Тезауруси з дисципліни «вікова та педагогічна психологія» Тезаурус до теми 1: «Вікова та педагогічна психологія як наука»
- •Методи психолого-педагогічного дослідження
- •Зв’язок з іншими науками
- •Завдання вікової психології на сучасному етапі:
- •Тезаурус до теми 2: «Історія науки, психологічні теорії» Історичні тенденції вікової та педагогічної психології
- •Другий етап - з кінця хіх століття та середини хх століття.
- •Теорія вищих психічних функцій(культурно-історична концепція л.С. Виготського
- •Психоаналітичні теорії розвитку.
- •Епігенетична концепція Еріка Еріксона.
- •Стадії психосоціального розвитку особистості по е. Еріксону
- •Операціональна концепція ж. Піаже
- •Стадії інтелектуального розвитку дітей по ж. Піаже
- •Тезаурус до теми 3: «Проблема психічного розвитку»
- •Рушійні сили розвитку
- •Фактори розвитку
- •Влив навчання на розвиток
- •Закономірності розвитку
- •Поняття віку, вікова періодизація
- •Зазначені періоди характеризуються такими особливостями:
- •Критерії періодизації
- •Модуль іі «Онтогенез психіки»
- •Період немовляти
- •Період раннього дитинства
- •Дошкільне дитинство
- •Тема 5: «Психологія школяра» Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Юнацький вік
- •Тезаурус до теми 6: «Психологія періоду дорослості»
- •Період ранньої дорослості
- •Типологій кар’єрних процесів:
- •Період зрілості
- •Період пізньої зрілості
- •1. Передстаречий період (від 60 до 69 років)
- •2. Старечий період (від 70 до 79 років)
- •3. Пізньостаречий період (після 80 років)
- •Теорія розвивального навчання в.В. Давидова
- •Типи навчання
- •Типи проблемних ситуацій:
- •Переваги і недоліки проблемного навчання
- •Переваги і недоліки програмованого навчання
- •Таксономія навчальних завдань
- •Комп’ютерні навчальні програми
- •Типологія помилок.
- •Навчальна діяльність
- •Мотиви навчальної діяльності
- •Самостійна робота
- •Показниками здібностей до навчання є:
- •Тезаурус до теми 8: «Психологія виховання»
- •Психологічні умови формування особистості
- •Засоби соціально-психологічного впливу в процесі виховання
- •Тезаурус до теми 9: «Психологія суб’єкта педагогічної діяльності»
- •Індивідуальний стиль діяльності учителя
- •Рівні результативності діяльності вчителя
- •Педагогічні здібності
- •Стилі виховання:
- •Орієнтовна програма спостереження за учнем під час перерви
- •Орієнтовна схема запису фактів спостереження
- •Матеріал до практичного заняття за темою №2
- •Матеріал до практичного заняття за темою №3
- •Матеріал до практичного заняття за темою № 4 Шкала оцінки психічного розвитку дітей від 4 до 52 тижнів (в. Томова-Манова)
- •Шкала оцінки психічного розвитку дітей від 1 до 3 років
- •Матеріал до практичного заняття за темою № 5 Діагностика рівня креативності (малюнковий тест)
- •Тест "Закінчити малюнок"
- •Малюнковий тест на креативність
- •Критерії оцінки малюнків
- •Показники норми креативності для різних вікових груп
- •Методика «Дослідження самоповаги» (Шкала самоповаги Розенберга)
- •Матеріал до практичного заняття за темою № 6
- •Матеріал до практичного заняття за темою №7
- •1. Загальні відомості.
- •2. Навчальна діяльність.
- •3. Психологічна характеристика спрямованості особистості.
- •4. Взаємини з однолітками та викладачами.
- •Орієнтовна схема психологічного аналізу уроку
- •Матеріал до практичного заняття за темою № 8
- •Загальні висновки
- •Загальні висновки
- •Матеріал до практичного заняття за темою № 9 Методика «Вивчення задоволення вчителя своєю професією і роботою»
- •Текст опитувальника
- •Методика «Діагностика рівня емоційного «вигорання»
Психологічні умови формування особистості
• Вплив на емоційну сферу. Необхідність встановлення зв’язку між бажаним і реальним.
• Активність і самостійність самих учнів.
• Відповідно організована діяльність.
• Важлива роль підкріплення, заохочення, покарання.
Відмінні риси виховного процесу [53]
Поведінка людини істотно визначається не тільки змістом свідомості (тобто знаннями про навколишній світ), але її ставленнями, переконаннями, орієнтаціями відносно того що вона знає. Завданням вихованням і є формування в учнів позитивних переконань і орієнтації до суспільно-значущого;
Існує певний внутрішній зв’язок між знанням про предмети чи явища дійсності і ставлення до цих предметів чи явищ, між знанням про власну поведінку і ставлення до неї. Але знання і ставлення відрізняються як за своєю природою, так і за способом формування і дії.
З психологічної точки зору предметом виховання є формування таких компонентів особистості, як:
потреби – стан живої істоти, що відображає її залежність від умов існування та спричиняє активність у ставленні до цих умов;
мотиви – спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб, у яких виявляється активність суб’єкта;
установки – неусвідомлюваний особистістю стан психологічної готовності до певної діяльності, за допомогою якої не може бути задоволена та чи інша потреба;
переконання – певні положення, судження, думки, знання про природу, суспільство, істинність яких людина не піддає сумнівам, вважає їх безперечно правильними, керується ними в житті;
ідеали – взірець до якого прагне людина у своїй діяльності та поведінці;
ціннісні ставлення – позиція особистості до всього оточуючого і до самої себе, що зумовлює певний характер її поведінки стосовно кого-небудь чи чого-небудь;
світогляд – інтеграція досвіду, знань і самосвідомості у ціннісну картину світу, яка зумовлює життєву орієнтацію людину, її ставлення до дійсності і до самої себе.
Закономірності формування орієнтації ставлень як предмету виховання [53]
Для того, щоб у людини створити бажане ставлення до певних явищ, необхідно примусити їх діяти у відповідності з потрібною для вас позицією. Словесне пояснення, повідомлення знань про доцільність такого ставлення абсолютно недостатнє.
Якщо у людини уже сформоване певне ставлення до об’єктів, не можна діяти насильно, різко протиставляючи її позиції. Так же недоцільно доводити неприродність її позиції. У таких випадках негативний ефект неминучий (людина буде будувати своє ставлення в протилежному напрямку). Це явище в психології називається ефектом контрасту.
Для бажаного впливу на людину необхідно намагатися, щоб її ставлення змінювалось в невеликих дозах. Людина мимовільно легко переходить на позицію іншого, якщо різниця між позиціями незначна. У таких випадках ця різниця часто не помічається. Дане явище в психології називається ефектом асиміляції.
У процесі певного впливу на людину велике значення має те, від кого іде даний вплив. Було встановлено, що бажаний для нас вплив можуть здійснювати ті люди, до яких маємо позитивне ставлення. Разом з тим, люди до яких ми ставились негативно, не втрачають сили свого впливу. Виявляється, що в таких випадках у нас формується ставлення протилежне тому, яке намагається створити у нас неприємна людина.