Переваги і недоліки проблемного навчання

(Б.Б. Айсмонтас)

Переваги	Недоліки
Сприяє формуванню певного світогляду учнів. Формує особистісну мотивацію учнів, їх пізнавальні інтереси. Розвиває мисленеві здібності учнів. Допомагає формуванню і розвитку діалектичного мислення учнів.	В меншій мірі, ніж інші типи начання, застосовується для формування практичних умінь та навичок. Потребує значних затрат часу для засвоєння одного і того ж об’єму знань, ніж інші типи навчання

Програмоване навчання – система теоретичних уявлень і організованих форм, які забезпечують можливості самостійного набуття знань і навичок різними категоріями учнів. Програмоване навчання виходить з необхідної максимальної індивідуалізації процесу навчання. У випадку правильного рішення учень одержує в наступній картці підтвердження правильності рішення і вказівку про наступне завдання. У випадку неправильності рішення учень одержує в наступній картці пояснення помилки, необхідності знання і вказівка про повторне виконання того чи іншого завдання.

Принципи програмованого навчання:

• послідовність

• доступність

• систематичність

• самостійність

Таблиця 3.2

Переваги і недоліки програмованого навчання

(Б.Б. Айсмонтас)

Переваги	Недоліки
Виробляє способи раціональних розумових дій. Виховує уміння логічно мислити.	Не в повній мірі сприяє розвитку самостійності в навчанні. Вимагає значних часових затрат. Використовується для алгоритмічних пізнавальних задач. Забезпечує отримання знань, закладених в алгоритмі, та не дозволяє отримувати нові знання. Надмірна алгоритмізація навчання є перешкодою до формування продуктивної пізнавальної діяльності.

Представлені завдання утворюють завершений цикл процесу засвоєння розділу навчального курсу з виходом на рівень когнітивної рефлексії і саморегуляції навчання. Програмоване навчання відображено в завданнях 1-3 типу, проблемне в завданнях 3-5 типу, інтерактивне 5.8-6.5.

Таксономія навчальних завдань

(за Д. Толінгеровою) [53]

1. Завдання, що передбачають відтворення знань:

   1. завдання на впізнавання;

   2. завдання на відтворення окремих фактів, даних, понять;

   3. завдання на відтворення визначень (норм, правил);

   4. завдання на відтворення тексту.

2. Завдання, що передбачають прості мислиневі операції.

   1. завдання на визначення фактів (виміри, зважування, рішення простих математичних завдань);

   2. завдання на перелік і опис фактів (список, перелік);

   3. завдання на перелік і опис процесів і прийомів діяльності;

   4. завдання на аналіз і синтез;

   5. завдання на порівняння і розрізнення (компарація, дискримінація);

   6. завдання на впорядкування (класифікація, систематизація, категоризація);

   7. завдання на визначення відношень (причина, наслідок, мета, засіб, вплив, функція, користь, спосіб і т. п.).

   8. завдання на абстракцію, конкретизацію, узагальнення;

   9. завдання на маніпуляцію з невідомими величинами та їх пошук за правилом чи формулою;

3. Завдання, що передбачають складні мисленеві операції:

   1. завдання на трансформацію (переклад, вираз знаків у словах);

   2. завдання на інтерпретацію (пояснення сутності, значення);

   3. завдання на індукцію;

   4. завдання на дедукцію;

   5. завдання на аргументацію (доказ правильності, ймовірності);

   6. завдання на оцінку.

4. Завдання, що передбачають узагальнення знань і твори:

   1. завдання на складання твору огляду (конспект, резюме, анотація, реферат);

   2. твір-доповідь, твір-звіт;

   3. самостійний письмовий проект, програмований план.

5. Завдання, що передбачають продуктивне мислення:

   1. використання на практиці;

   2. розв’язання проблемної ситуації;

   3. цілетворення і постановка питань;

   4. евристичний пошук на базі конкретних даних;

   5. евристичний пошук на базі логічного мислення;

   6. мовленеве оформлення в письмовому тексті розв’язання проблемних завдань;

   7. завдання на аналіз і узагальнення емпіричних даних, феноменів;

   8. завдання на формування «почуття ситуації», пошук інтуїтивних рішень в складних конфліктних ситуаціях;

   9. групове рішення проблем з відкритою cтруктурою; теоретико-експериментальне рішення відкритої структури.

6. Рефлексивні завдання:

   1. завдання, що дозволяють засвоїти рефлексивні процедури по відношенню до дій впізнавання, запам’ятовування, пригадування;

   2. рефлексивні процедури по відношенню до різних видів евристик;

   3. рефлексивні дії, пов’язані з побудовою письмового тексту (різних типів наукових текстів);

   4. побудова стратегії колективного та індивідуального рішення проблеми;

   5. вибір способів спілкування в процесі колективного рішення завдання.