
- •Пояснювальна записка
- •Переднє слово
- •Тема 1: Визначення філософії та її словник (2 години).
- •1. Проблема визначення філософії.
- •2. Головні поняття (категорії) філософії
- •Тема 2: Світогляд (2 години).
- •1. Визначення поняття світогляду
- •2. Міфологічний світогляд
- •Тема 3: Принципи філософії (2 години).
- •2. Специфіка дії філософських принципів.
- •3. Формальні та матеріальні принципи
- •Формальні (перші) принципи:
- •4. Способи взаємин між мисленням і буттям в історії філософії:
- •Тема 4: Особливості логіки як засадничого розділу філософії (2 години).
- •1. Підмурки логіки теоретичного розмислу.
- •2. Логіка і металогіка.
- •5. Мова як знакова система.
- •Тема 5: Головніи форми логічного мислення: поняття і висловлювання (2 години).
- •1. Загальна характеристика ім’я як знаку і як форми мислення. Структура поняття
- •1.1. Головні трипи оперування з поняттями.
- •1.2. Правила визначення понять та її значення.
- •2. Загальна характеристика висловлювання.
- •3. Прості висловлювання, їх структура і види
- •4. Квантифікація висловлювань.
- •5. Аналіз підвалин для поєднання термів судження у класичній логіці.
- •6. Види простих висловлювань.
- •7. Відношення між простими висловлюваннями.
- •8. Особливості різновидів логік у європейській мисленневій традиції.
- •9. Практична логіка.
- •Тема 6: Загальна онтологія (2 години).
- •1. Поняття буття в класичній філософії
- •2. Багатозначність терміну «буття».
- •3. Проблема підгрунття світу.
- •4. Розділи буття.
- •Реальне
- •Ідеальне
- •Тема 7: Формальна онтологія
- •1. Історично-філософський екскурс до теми буття
- •2. Коло питань формальної онтології
- •3. Вчення про модальності буття
- •4. Вчення про види утворень реальності
- •5. Вчення про структури буття
- •Тема 8: Семіотика
- •1. Знак і значення
- •2. Семіотичні моделі світу
- •3. Мова й реальність
- •Тема 9: Філософія людини й цінностей (2 години).
- •1. Проблема філософського визначення людини
- •2. Аксіологія - філософська теорія цінностей
- •3. Філософське визначення свідомості
- •4. Визначаючі риси, структура та функції свідомості
- •5. Свідомість і діяльність
- •Тема 10: Гносеологія та епістемологія.
- •1. Відмінність між гносеологією та епістемологією.
- •2. Природа посвіди, її умови та межи
- •3. Аналіз знання.
- •4. Трипи обгрунтування знання.
- •4.1. Загальні зауваження щодо проблеми знаття.
- •4.2. Аналіз визначення знаття.
- •S свідує, що р якщо і тільки якщо х,
- •4.3. “Проблема Гетьє”
- •4.4. Внутрішнє і зовнішнє обгрунтування знаття.
- •4.5. Деонтологічне обгрунтування.
- •4.6. Способи існування знаття.
- •5. Пізнання й свідомість
- •Тема 11: Теорія посвіди та істина
- •1. Структура пізнавального процесу
- •Суб'єкт ---- знання ---- (( Предмет) об'єкт)
- •2. Способи обґрунтування знання
- •3. Теорії істини
- •Тема 12: Методологія пізнання (2 години).
- •1. Визначення методу пізнання
- •2. Метод і методологія. Метод і предмет
- •3. Методологія організації наукового дослідження.
- •3. Основні категорії поняття «наукове дослідження».
- •3. Методи й засоби пізнання
- •4. Властивості методів пізнання
- •Тема 13: Філософія науки (2 години).
- •1. Визначення науки
- •2. Основні питання та ідеї філософії науки
- •3. Принципи наукового пізнання
- •4. Зміст наукового пізнання
- •2. Загальнонаукові методи теоретичної посвіди.
- •4. Форми наукового пізнання
- •Тема 14: Техніка й суспільство (2 години).
- •1. Філософія техніки
- •2. Елементи філософії суспільства
- •Тема 15. Соціяльне як сутність суспільсва (2 години).
- •1. Соціяльне як предметна сутність соціологічної науки.
- •2. Соціяльна структура і відносини.
- •2.1. Соціяльні спільності
- •2.2. Соціяльно-економічний поділ праці
- •3. Соціяльна мобільність.
- •Тема 16: Практична філософія (2 години).
- •1. Сутнє й належне
- •2. Етика як знання про самовдосконалення людини
- •3. Мораль як спосіб визначення людських взаємин
- •4. Свобода й діяльність.
- •5. Свобода і робота.
- •Тема 17: Філософія діяльності (2 години).
- •1. Воля й діяльність
- •2. Різновиди та структура діяльності
- •3. Теорії діяльності
- •4. Філософія творчості
- •5. Семіотика творчості
- •Додаток 1.
- •Теми семінарських заняттів:
- •Перелік питань, що виносяться на модульний контроль (підсумковий контроль для заочної форми навчання)
- •Рекомендована література Основна література
- •Методичне забезпечення
7. Відношення між простими висловлюваннями.
Між висловлюваннями А, Е, І, О існують певні відношення, що їх можна виразити у вигляді "логічного квадрату".
Розглянемо детальніше ці відношення.
Відношення протилежності (= контрарності) існують між загальностверджувальними (А) і загальнозаперечними (Е) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні протилежності, не можуть бути водночас істинними, але можуть бути водночас хибними. Приклад: «Всі люди є смертними» (А) і "Жодна людина не є безсмертною" (Е).
Відношення підпротилежності (= субконтрарності) існують між частковостверджувальними (І) і частковозаперечними (О) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні підпротилежності, можуть бути водночас істинними, але не можуть бути водночас хибними. Оскільки такі висловлювання можуть бути водночас істинними, то дане відношення між ними іноді ще називають відношенням часткової сумісності. У такому відношенні перебувають, на приклад, висловлювання "Деякі люди є білошкірими" (І) і "Деякі люди не є білошкірими" (О).
Відношення суперечності (= контрадикторності) існують між загальностверджувальними (А) і частковозаперечними (О), а також між загальнозаперечними (Е) і частковостверджувальними (І) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні суперечності, не можуть бути водночас істинними і хибними. Наприклад, з двох висловлювань "Усі люди мають білу шкіру" (А) і "Деякі люди не мають білої шкіри" (О) одне обов'язково є істинним, а інше обов'язково є хибним. Слід звернути увагу на те, що визначення того, якому саме із висловлювань приписується значення істинності, не завжди вирішується засобами самої науки логіки. Тут формальність логічних норм треба наповнити змістом практичної діяльності, отож, вийти за межи власне логіки й перейти до методології.
Відношення підлеглості (= підпорядкування) встановлюється між загально стверджувальними (А) і частковостверджувальними (І), а також між загальнозаперечними (Е) і частковозаперечними (О) висловлюваннями. Такі відношення між висловлюваннями мають місце у тому випадку, коли при істинності підпорядковуючого (загального) висловлювання підпорядковане йому (часткове) висловлювання завжди буде істинним разом із ним. Висловлювання, що перебувають у відношенні підпорядкування, так само можуть бути також одночасно хибними. Наприклад: істинність висловлювання "Усі громадяни України мають право на освіту" (А) обов'язково тягне за собою істинність висловлювання "Деякі громадяни України мають право на освіту" (І).
За допомогою "Логічного квадрату" можна робити висновки, себто виводити висловлювання протилежне, суперечливе і підпорядковане певному висловлюванню, а також встановлювати їх значення істинності, свідаючи істинність вихідного висловлювання. Відношення, які існують між висловлюваннями за "логічним квадратом", виражають або відношення сумісності, або несумісності. Відношення підпротилежності та підпорядкування виражають відношення сумісності, оскільки сумісними називають висловлювання, які водночас можуть бути істинними. Відношення протилежності та суперечності виражають відношення несумісності, оскільки висловлювання, між якими вони встановлюються, не можуть бути водночас істинними.
Сумісні і несумісні висловлювання, в свою чергу, об'єднуються у порівнянні. Порівняннями є висловлювання, які мають однакові терміни — суб'єкт і предикат, та розрізняються лише за кількістю або за якістю.