§4. Місце експертизи в адміністративно-юрисдикційній діяльності органів внутрішніх справ Стаття 81. Призначення судової експертизи

1.   Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки,ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

2.   Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань,за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.

3.   Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експерт­ ній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про алучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх  відповідно до цієї домовленості.

4.   Якщо проведення експертизи доручено експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або кільком експертам, якщо судом не визначено конкретних експертів, у зі потреби — замінити виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи.

5.   В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. 

Експертиза «лат. - досвідчений дослідження якого-небудь питання, яке здійснюють експерти...».Головним призначенням експертизи в адміністративному судочинстві є якісна оцінка фахівцем (фахівцями) з урахуванням вимог законодавства обставин справи, усвідомлення та оцінка яких виходять за межі обов'язкових знань суддів адміністративного суду. Як свідчить зміст ч. 1 коментованої статті, такими знаннями є спеціальні знання в галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо. Сфера застосування спеціальних знань у цій частині статті є примірною. В адміністративному судочинстві найбільш частими є почерко­знавчі, судово-психологічні експертизи та експертизи документів. З допомогою почеркознавчої експертизи може бути встановлена достовірність підпису і письмових доказів. Висновок експертів не може зачіпати правових питань.

Проведення експертизи можуть ініціювати як особи, що беруть участь в адміністративній справі, так і суд. Кожна особа, що бере участь в справі, має право надати суду питання, які повинні бути роз'яснені експертом. Остаточно коло питань, щодо яких потрібен висновок експерта, визначається судом. Відхилення запропонованих питань суд зобов'язаний мотивувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. Для коментування положень ч. 2 ст. 81 Кодексу адміністра­тивного судочинства України необхідно виокремити ті приписи, які дадуть можливість з'ясувати положення закону. Серед цих приписів необхідно звернутися до таких:

1) «особи, які беруть участь у справі мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта»;

2) «кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом*;

3) «суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі».

Відповідь на зазначені приписи та їх коментування дасть змогу розкрити положення закону. Будь-яка експертиза – це насамперед застосування спеціальних, професійних знань і саме таких, які пройшли апробацію досвідом. Експертиза також передбачає, що її результатом є відомості, отримані шляхом застосування апробованих і запропонованих методик, на основі прикладного дослідження обізнаною особою конкретного об'єкта з використанням спеціального інструментарію.

Природа експертизи в адміністративному процесі розкривається шляхом з'ясування родових, загальних для всіх експертиз у їх великому різноманітті в процесуальній і непроцесуальній формі і видових ознак.

Необхідно зазначити, що коло експертних установ, яким може бути доручено проведення відповідної експертизи є достатньо широким. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» визна­чаються суб'єкти судово-експертної діяльності. З огляду на положення цієї статті слід зазначити, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать:

1) науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

2)  науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні тасудово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;

3)   експертні служби Міністерства внутрішніх справ України,Міністерства охорони України, Служби безпеки України та Державноїприкордонної служби України.

Так одним із нових видів експертиз в останні роки стала правова експертиза документів, проектів нормативних актів; особливий статус має державна експертиза, наприклад, дослідженню екологічної експертизи підлягають такі проекти, реалізація яких може спричинити негативний вплив на навколишнє природне середовище; державній експертизі підлягають запаси корисних копалин і ін.

Експертизи проводяться в окремих відомствах, які розробляють певні рекомендації в забезпечення державних функцій, одним з прикладів яких служить пожежно-технічна експертиза промислових об'єктів.

Експертизи переслідують прагматичну мету і за суттю є прикладним дослідженням конкретного об'єкта задля досягнення не власне наукового знання, але такого, що забезпечує потреби практичного плану. Характерною рисою такого дослідження є застосування особливих, спеціальних методик, що відповідають вимогам відтворення контрольних результатів в умовах, подібних до попереднього експерименту. Тому будь-яка експертиза має свій цілком визначений регламент, порядок здійснення, зумовлений специфікою предмета й сферою застосування спеціальних знань.

Виходячи із змісту законодавчої норми щодо підстав для проведення експертиз, остання може мати своїм предметом обставини й елементи різних сфер практичної діяльності, для професійної оцінки яких потрібні спеціальні знання. Саме в такому розумінні використовується термін експертиза в різних відомчих актах, що регулюють несудові експертизи.

Експертизи, що супроводжують юридичні процеси, головним чином забезпечують ті процеси доказовою інформацією щодо обставин правопорушення.

Діяльність органів внутрішніх справ має специфічні завдання, тому й предмет кожної експертизи, проведеної в адміністративному процесі у справах про адміністративні проступки, відмінний від предметів експертиз в кримінальних, митних чи господарських справах.

В юридичних провадженнях необхідно встановлювати обставини, без яких неможливо уявити суть правопорушення. Час і місце вчинення правопорушення, що належать до елементів категорії події, в адміністративних провадженнях є винятковими обставинами, оскільки дозволяють кваліфікувати конкретне правопорушення.

Об'єкти експертизи, до яких належать акти й документи, технології, наслідки впливу на навколишнє середовище, промислові й інші вироби, предмети мистецтва, рукописи, живі організми, включаючи людей. Різні й цілі таких експертиз. Оскільки експертиза являє собою форму дослідження, завжди існує регламент її проведення й форма досягнутих результатів.

Процесуальна експертиза - один із різновидів експертизи, що має особливі ознаки, характер якої заданий нормою процесуального права, у тому числі й КУАП.

Як будь-яка інша експертиза, реалізація відповідною особою своїх спеціальних знань за завданням правоохоронних та судових органів в адміністративному провадженні по суті являє собою спеціальне дослідження.

Експертизи у провадженнях про адміністративні правопорушення поряд зі специфічними завданнями конкретної справи вирішують загальні завдання, визначені в ст. 245 КУАП; ними є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи,

вирішення її в точній відповідності із законодавстві

забезпечення виконання винесеної постанови,

з'ясування причин і умов, що сприяють учиненню адміністративного правопорушення,

запобігання правопорушень, зміцнення законності.

Суть завдань експертизи впливає на характер пошуків характерних ознак щодо предметів експертиз певного роду, виду; їх зміст щільно пов'язаний із предметом доказування в справі, з обставинами, які служать підставою для прийняття рішень у справах. Крім того завдання експертизи багато в чому залежать від властивостей об'єктів експертизи; реалізація цих завдань знаходиться під корегуючим впливом факторів об’єктивного плану, наприклад, від можливостей рівня розвитку науково-методичного і технічного експертного забезпечення.

Спеціалізація предмета конкретної експертизи базуєтеся на загальних завданнях, що стоять перед експертизами: впровадження в дослідницькій діяльності передових досягнень науки й техніки; виявлення фактів, які пов'язані із предметом експертизи, що впливають на запобігання злочинності в майбутньому, тим самим визначати подальший напрямок розвитку науки й техніки для потреб провадження у справах.

На стан упорядкованості діяльності правоохоронних органів, пов’язаної з використанням спеціальних знань у юридичних провадженнях, впливає чітке визначення складових-характерних ознак судової експертизи. Даний фактор впливає на організацію та супроводження процесу експертних досліджень.

Єдиний погляд ряду вчених у визначенні ознак судової експертизи полягає в тому, що вони являють собою окремі, самостійні комплекси; водночас спостерігається відсутність системного підходу у виділенні класифікаційних ознак судової експертизи.

У комплекс таких ознак пропонують включати процесуальну форму експертизи, використання експертом спеціальних знань, процесуальну форму призначення експертизи, процесуальну самостійність і індивідуальну відповідальність судового експерта, безпосереднє дослідження об'єктів експертизи, об'єктивне й всебічне проведення експертизи, процесуальне оформлення її результатів.

Автори іншого бачення включають такі ознаки експертизи, як використання спеціальних знань, проведення дослідження з метою встановлення обставин, що мають значення для справи, наявність спеціального суб'єкта експертизи, певну процесуальну форму провадження, оформлення результатів у спеціальному процесуальному документі - висновку експерта.

В одному з напрямків наукового бачення в комплексі ознак експертизи включено надання висновку як результату експертного дослідження, самостійність дослідження із застосуванням спеціальних знань, безпосередність дослідження обставин справи експертом.

Пропонується до основних ознак судової експертизи віднести: предмет, об'єкт і суб'єкт; суб'єкт, об'єкти дослідження, дослідження як процес застосування спеціальних знань із метою виявлення доказів, процесуальну форму дослідження.

Не всі автори включають в обов'язковий набір ознак процесуальну самостійність і особисту відповідальність експерта, хоча атрибут формалізації експертної діяльності.

Однак усі без винятку автори відносять до ознаки процесуальну форму експертного дослідження як найважливішу складову комплексу ознак, що характеризують зазначену діяльність.

На системність у підході до виділення характерних якостей судової експертизи, на наш погляд, можуть вплинути облік родових і видових ознак; обов’язковою умовою достатньої повноти ментального відображення експертизи як явища, є розгляд їх у взаємозв'язку й взаємному впливі. Цей підхід слід застосовувати й для визначення експертизи, проведеної в адміністративних провадженнях.

У такий спосіб виникає можливість дослідити джерела експертизи як специфічної форми знань, коріння якої лежать у феномені знань, проявленого діяльністю свідомості, в умовах адаптованості в практичній площині правоохоронної діяльності, тобто реалізованих при виконанні завдань пізнання конкретних фактів, явищ із використанням наукових засобів і методів у рамках апробованих спеціальних методик.

В основі експертизи як процесу дослідження лежать практичні дані й наукові факти, які свідомо сприйняті і функції яких спрямовані на встановлення предмета експертизи, виявленні видів зв'язків між заданими практичними даними, визначенні можливості існування нового очікуваного факту.

Характерною ознакою експертизи як процесу дослідження є встановлення так званих проміжних фактів. Однак обмеження експертом дослідження лише такими фактами значно знижує інформативну ефективність отриманих даних для розслідування події.

Необхідною умовою дослідження є використання спеціальних знань для професійної оцінки виявлених фактів, їхніх взаємозв'язків. Така оцінка зовні виступає новим знанням, добутим експертом у ході дослідження.

Даний висновок підтверджується спеціальними дослідженнями, розпочатими за структурою методики експертизи. В експертології вважається доведеним, що проміжний аналіз і оцінка результатів застосування експертом кожного прийому й методу є органічною частиною самого дослідження. Лише оцінка підсумків дослідження в цілому виявляє собою самостійний етап експертної діяльності з установлення шуканого факту. Фінальна оцінка, зроблена на підставі проміжних висновків, - не що інше як формулювання висновків, є заключним етапом експертного дослідження й складання висновку, у якому більша частина приділяється синтезу даних дослідження; суть механізму ментального проектування один на одного проміжних висновків. Саме синтезована частина експертного висновку є основою експертного висновку про факт - предмет експертизи.

Предмет і об'єкт індивідуалізують спеціальне дослідження, а тому формують його важливі характеристики. Про їх значення можна судити вже по тому, скільки уваги приділяється дослідженню в експертології.

Вивчення різних підходів дозволяє в цілому виділити критерії визначення предмета й об'єкта дослідження (як родового поняття) за їх гносеологічних атрибутів. Загальні предмет і об'єкт співвіднесені з об'єктом і предметом тої галузі, спеціальні знання якої застосовуються в даному дослідженні. Необхідність виділення конкретного предмета зумовлена диференціацією галузей спеціальних знань, що становлять основу того чи іншого виду дослідження. Конкретний предмет дослідження формується шляхом проекції атрибутів загального предмета відповідно до конкретного експертного завдання. їх кількість і зміст залежать від рівня розвитку відповідної галузі знання, диференційованості, науково-практичних можливостей. Таким чином, для визначення предмета й об'єкта за родовою ознакою достатньо визначити спеціальний критерій. Однак для формулювання предмета й об'єкта судової експертизи і експертизи, проведеної в адміністративних провадженнях, для повноти визначення необхідно включати юридичний критерій.

Не меншою мірою на специфіку об'єкта експертизи впливають застосовувані в дослідженні методи й методики, особливо у провадженнях ситуаційних експертиз.

Обов'язковим в доказуванні є встановлення такої кваліфікуючої правопорушення обставини як спосіб учинення правопорушення, наприклад, такий, як приховування предмета контрабанди з використанням схованок. Спосіб скоєння правопорушення також є специфічним елементом у предметі експертизи.

Судова експертиза є юридичною формою використання спеціальних знань у вигляді дослідження (юридичною формою спеціального дослідження) для досягнення певних цілей. Головними відмітними ознаками її як юридичного феномену є: мета, особлива процесуальна форма (призначення, проведення, одержання результатів), суб'єкти. З урахуванням визначеного необхідно зауважити, що ситуаційні обставини накладають специфіку на форми втілення дослідницької діяльності предмета і об'єкта. Останні за певних обставин можуть не справити певного впливу на дослідження.

Кожна з експертиз має свою специфіку предмета і об'єкта, тому виникають ускладнення у пошуках ключа у застосуванні відповідної методики дослідження. Обов’язковою умовою і необхідністю при призначенні експертизи є наявності знань у особи, що веде провадження, щодо специфіки самого предмету експертизи, об'єктів і методик дослідження. У зв'язку із цим чітке визначення понять предмета й об'єкта експертизи становить інтерес як з погляду характеристики компетенції й можливостей даного виду або різновиду дослідження, а також є підставою для розмежування різних видів і підвидів експертиз, а також з метою ефективності й правильності використання спеціальних пізнань у практичній сфері.

Субзадачі експертизи знаходять своє відбиття в понятті предмета певного роду (виду) експертизи; їх зміст тісно пов'язаний із предметом доказування в справі, з обставинами, що служать підставою для винесення рішення компетентним органом у справі.

Експертне супроводження із застосуванням спеціальних знань має бути безперервним від початку встановлення істини по справі і до завершальної стадії - постанови рішень за суттю справи; експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань в провадженні по справі виникає необхідність в наукових, технічних та інших спеціальних знаннях.