Порядок синтаксичного розбору складного речення з різними видами зв’язку

1. Аналізоване речення.

2. Схарактеризувати речення за метою висловлювання та інтонаційним оформленням.

3. Схарактеризувати речення за метою висловлювання та інтонаційним оформленням.

4. Підкреслити предикативні центри, визначити межі предикативних частин і пронумерувати їх.

5. Визначити тип речення за характером синтаксичного зв’язку і кількістю предикативних частин (зазначити, що речення складне, з різними видами зв’язку, із скількох частин складається).

6. З’ясувати, які види синтаксичного зв’язку є в реченні (безсполучниковий, сполучниковий, сурядний, підрядний). Розбити речення на семантичні блоки.

7. Далі аналізувати семантичні блоки за схемами розбору складносурядного, складнопідрядного чи безсполучникового речень.

8. Пояснити розділові знаки між частинами.

9. Побудувати структурну схему речення.

10. Кожну частину охарактеризувати за схемою розбору простого речення.

11. Зробити аналіз усіх членів речення.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 1994. — С. 388 – 408.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С. 342 – 360.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

3. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Тексти диктантів

І. Про Наталку в новому селі вже стали потроху й забувати, вся її слава залишилася в Карповому Яру, затоплена дніпровою водою, завіяна вітрами. Там, в старому селі, Наталка славилася борщами. Що вона в них клала, в яких пропорціях, так і лишилося нерозгаданим, бо вона й сама до ладу й не могла пояснити. Хитрощі? Але варто було поглянути на цю жінку, щоб умить зникла думка про її хитрування: Наталка поставала перед нами ніби живе втілення української породи і природи. Обійти її довкола було однаково, що обійти комбайн. І доброта розлита в усьому: в обличчі, в руках, в погляді.

До речі, коли вже мова зайшла про борщ, то автор з усією відповідальністю заявляє, що цю унікальну страву винайшли амазонки. Так, оті войовничі діви, про яких писав ще Геродот (жили вони на Дніпрі між Дніпропетровськом і Запоріжжям) і які наганяли-таки холодцю багатьом древнім героям і хвалькам. Дехто може спитати: чому про борщ не згадують грецькі міфи? Дуже просто. Далеко куцому до зайця. Греки все вихваляли амброзію, якою насолоджувалися боги на Олімпі, та якісь асфоделі, що ними живилися вони самі. Для невтаємничених все це лунає привабливо. Коли ж доскіпатися, то з’ясується, що амброзія – звичайна ячмінна каша, схожа на нашу кутю, але без маку, асфоделі, попри їхнє розкішне звучання, - їжа мало не козяча, щось середнє між лопуцьками й козельками. Можна собі уявити, з якою зверхністю амазонки дивилися на тих голодних греків, маючи серед набутків своєї цивілізації борщ! І коли сьогодні хтось спробував би дослідити родовід тітки Наталки, то неминуче мав би починати від амазонок.

(За П.Загребельним)

ЗАВДАННЯ: перепишіть, розставляючи розділові знаки та орфограми, де потрібно.

І. Визоріло. З темно..синього неба (с/з)котилася зірка і біля самої землі погасла золотисто..зеленавим ро(з/с)сипом.. Навіть листком не поколихне глибокий передосін(н)ій вечір і теплі яблуневі пахощі хвилями з двох боків л(л)(’)ються на дорогу.

Село засвітилось ро(с/з)киданими вогниками. Зрідка пер(и/е)мовляються скрипучі журавлі дзвякне об цямрину поржнє відро і пролита на траву вода заспокоїть землю.

Дмитро оновл(е/и)ний темр..явою роздумливо пр...ямував до сільбуду. Праворуч сильно грюкнули двері і два парубки загорлали на подвір..ї протяглу піс..ню. З..за рогу вулиці блиснув освітл(е/и)ними вікнами сільбуд біля дверей якого не..с/зтихав люд..с..кий гомір блищали цятки цигарок. Світло ріс/зко вдарило в..вічі з напів..причинених дверей аж пр(е/и)мружився (з/с)початку. По..переду ч(е/и)рвоніли широкі порт..єри освітл(е/и)ні по..середині а в..глибині сцени постукували молотки.

На сцену вийшов кр(е/и)мезний широкоплечий голова сільради. По..волі підніс у..гору в(е/и)лику руку пробіг очима по рядах на..мить зупинив погляд на Дмитрові. Гомін з(с)тихав. У залі погасло світло і на сцені не..наче..б..то в тумані для чогось заворушились постаті вони ро(с/з)кривали роти але про що бе(з/с)п(и/е)рервно говорили ніяк не міг второпати.

Піс..ля вистави вийшли на вулицю. Сон(н)им с(е/и)лом с..вітячи фарами проскочила машина з л(е/и)вади доносилось тр(е/и)мтливе ір..жання лошака спросон(н)я десь у клуні забився півень. У таку б пору тіл..ки у млині сидіти. Скриплять снасті шумить вода зітхає колесо (з/с)трушується роз(с)пар(е/и)не борошно а люди звідусіль поз..ї..джались до ранку говорять про всякі новини. Новин тепер.. привезуть за одну ніч не мен..ше а.. ніж колись за рік.

В цей час не..подалеку від кооперації забалакали голоси зафоркали коні і темною плямою забов..анів крипучий і хтозна..скільки не..мазаний віз.

ІІ. У СТЕПУ

Сірий пр(и/е)порошений в(и/е)сняною пилюкою степ (з/с)бігає на (П/п)івдень і (з/с)тигне там голубим мар(е/и)вом. Суворою лінією стоять на н..ому сторожові могили насипані може вол(е/и)любним козацтвом що шаблею та мушкетом боронило оці степи від ворожих навал. В(и/е)сною могили об..ор..ють і ціле літо зел(е/и)ніють вони густою пахучою травою. Росте на них подорожник білен..кі невісточ..ки чіп..кий спориш.. ро(з/с)кішний з гіркуватим чадним смородом полин колючий з могут..нім стовбуром і мохнатою ч(е/и)рвоною квіткою буд..як скромні лагід..ні н(е/и)забу(д/т)ки не|розлучні брат/і/сестра і в(е/и)сняними вечорами коли відсиріє від степової вологи земля голублять душу і сер..це людини с..віжі й ніжні степові запахи і тихо шепочуть трави облиті сяйвом місяця що мов червона діжа викочуєт..ся із|за мовчазних могил і фарбує степ у густо|малиновий темнуватий колір. І хто зна хто може підслухати хто розгадає таємну мову природи хто (с/з)каже про що ш(е/и)почуть зелені трави мовчазним чорним могилам? Може вони повідають про те як на них зупинялися постоєм козаки варили саламату а кобза (з/дз)веніла у тихе надвечір..я і то рокотала як грім то промовляла тихим жалем і під той сум під ту жалобу (с/з)хиляв порубану в шрамах гол(и/е)ну з буйним ос(и/е)ледцем голову старий козак та згадував вірне товариство. Золота порохівниця місяця вистромившись із|за могил порошила трави голубим пилом і здавалося козакові що там у степу ворушит..ся щось іржуть чиїсь коні і вже не рокота(н/нн)я бандур чути звідти а ледве вловимий пере(з/дз)він шабель і не|сиділося старому не|їлася йому саламата св(е/и)рбіла рука до шаблюки до бою кликало сер..це.

(Г. Тютюнник)

ІІІ. Ш…рокою долиною між двома рядками розложистих гір тихо т…че по (В/в)асильківщині (не)в…личка річка (Р/р)аставиця. Серед долини з…леніют… ро(з/с)кішні густі та високі верби там ніби потонуло в вербах с…ло (В/в)ербівка. Між вербами дуже виразно й ясно бл…щит… проти сонця висока біла церква з трьома банями а коло неї (не)величка (з/дз)ві(н/нн)иця (не/и)наче заплуталас… в з…леному гі(л/лл)і старих груш. По/де/куди (с/з)/по/між верб та садків виринають білі хати та чорніют… покрівлі високих клун… .

По обидва береги (Р/р)аставиці через усю (В/в)ербівку стелят..ся сукупні городи та л(е/и)вади (не)одгоро(ж/дж)ені тинами. Один город о(д/дд)іляєт…ся од другого тільки рядком верб або межами. По/над самим берегом в…єт…ся (в/у) траві стежка через усе село. Під(е/и)ш тією стежкою глян(е/и)ш кругом себе і скрізь бач(е/и)ш зелене море верб садків конопел… соняш…ників кукуру(з/дз)и та густої осоки.

От стелят…ся ро(з/с)ложисті як скатерт… з(е/и)лені л(е/и)вади. Густа як руно трава й дрібнен…ка тонісін…ка осока доходят… до самої води. По/де/куди по жовто…/з…леній скат…ртині ро(з/с)кидані темно/з(е/и)лені кущі вербо/лозу то круглен…кі наче м…ячики та гостро/верхі н(е/и)/наче топольки. Між м…якими зеленими ніби оксамитовими бер(и/е)гами в…єтьс… гадюкою (Р/р)аставиця н(е/и)/наче передражнює здорові річки як часом мален..кі діти передражнюют… старших. А там далі вона повилас… між високими вербами та лозами що обступили її стіною з обох боків. Он верби одступилис… од берега й ро(з/с)ипалис… купами на зеленій траві. Скріз… по обидва боки (Р/р)аставиці на покаті стелят…ся чудові городи жовтіют… тисячі соняш…ників що ніби поспиналис… та заглядают… поверх бади(л/лл)я кукур(з/дз)и на річку там далі набігли над річку високі коноплі й залили берег своїм гострим важким духом. В одному місці ро(з/с)рослис… чималі вишняки а далі од берега коло самих хат ростут… дикі груші та яблуні ро(з/с)кидавши своє широке гі(л/лл)я по/над соняш…никами…

(І.Нечуй-Левицьий)