Інтонація зіставлення, зумовленості у безсполучниковому реченні

Смислові відношення	Речення
умовні	(Якщо) Будеш сіяти з сумом - /(,то) вродить печаль (М.Стельмах).
умовно-часові	(Коли, як, як тільки) Побачиш вночі небо в пожежах - / (, зразу) все закипає отут.
часові	(Коли) В північний час ударить грім в небес широку стелю - / (,) тривога ввійде в рідний дім ... (А.Малишко).

Пояснювальна інтонація у безсполучниковому реченні

Смислові відношення	Речення
причиново-пояснювальні	Батько наш був дуже добрий: / (, адже) жалував він нас обох рівно (Марко Вовчок).
при чинові	Не жди сподіваної волі: / (, бо) вона заснула (Т.Шевченко).
з’ясувально-об’єктні	Щаслива людина, розряджаючи останню бомбу в сонячний день перемоги, скаже: / (, що) це був останній кошмар на землі (О.Гончар).
з’ясувально-суб’єктні	Мені снилося: / (, що) червоні рожі пломеніли в промені золотистім (Леся Українка).

Майте на увазі! У вживанні розділових знаків у безсполучниковому складному реченні відзначається непослідовність, що відтворює неконкретність змістових відношень між частинами складного речення. Так у художніх творах розділові знаки часом розставлені не за правилами.

Вправа 4. З’ясуйте, які розділові знаки потрібно вжити у цих безсполучникових реченнях за правилами.

1. На схід сонця квітнуть рожі: будуть дні погожі (П.Тичина). 2. Одчиняйте двері – наречена йде (П.Тичина). 3. Коли ти вийшов за поріг між люди з батьківської хати, не обминай крутих доріг – життя не любить хитруватих (З.Гончарук).

Вправа 5. І. Запишіть по одному безсполучниковому складному реченню за схемами.

1. [ ], [ ]. 2. [ ]; [ ]. 3. [ ] – [ ]. 4. [ ]: [ ].

ІІ. Зробіть повний синтаксичний розбір складеного вами безсполучникового речення (за вибором).

Порядок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення

1. Аналізоване речення.

2. Підкреслити предикативні центри, визначити межі предикативних частин і пронумерувати їх.

3. Визначити тип речення за характером основного синтаксичного зв’язку і кількістю предикативних частин.

4. З’ясувати: відкрита / закрита структура.

5. Тип безсполучникового складного речення за характером семантичних відношень між предикативними частинами.

6. Засоби вираження цих відношень (інтонація, займенники, відношення видо-часових форм присудків, неповнота однієї з частин тощо).

7. Функціональний тип (розповідне, питальне, спонукальне).

8. Тип за емоційним забарвленням.

9. Пояснити розділові знаки між частинами.

10. Побудувати структурну схему речення.

11. Кожну частину охарактеризувати за схемою розбору простого речення.

12. Зробити аналіз усіх членів речення.

Вправа 6. Перепишіть речення. Поставте відповідні розділові знаки, поясніть їх.

1. А йдіть діточки полуднувать та й батька кличте крикнула Кайда­шиха тонким голосом (І.Нечуй-Левицький). 2. Вставайте хлопці наказували нам поїсте й розходьтеся бо буду хліб викачувати (В.Скуратівський). 3. Сів Горобець і скаргу пише в суд Від Солов’я мені життя немає Мої пісні весь мій натхненний труд цвірінчанням бездара називає! 4. Стара Сова знай все своє веде Їй богу світ навиворіт іде! 5. Підкову знаходять на щастя прошелестіли її вуста. 6. Ноги не поколи чую його постанову Летиш мов заєць переляканий (З тв. В.Симоненка). 7. Мамо каже старший брат ходім додому (Марко Вовчок). 8. Висять три слова наді мною Цвіте азалія зимою. 9. Тишу запитую я Хто там розхитує дзвін? Чую Самотність твоя! (З тв. Г.Чубач). 10. Ми не дикі коні щоб усе топтати з несподіваною різкістю відрубав Брянський Не такими нас ждуть (О.Гончар). 11. Відцвів воронець облетіли на вітрах маки польові рано вони зацві­тають і швидко гаснуть зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур (О.Гончар). 12. Кажуть весь поміст у пеклі з добрих намірів зложився! (Леся Українка). 13. Погодою у нас на сінокосі казали щось років з півтораста заві­ду­вала ворона (О.Довженко). 14. Мені було либонь дев’ятнадцять літ… Це такий вік коли людина очевидно мусить якнайшвидше витрачати безупинний прибуток своїх сил (В.Винниченко). 15. Ще малим і шести не минуло мені на майдан повела мене мати за руку (О.Підсуха). 16. За вікном згори було видно шуміло вирувало залите сонцем місто (С.Скляренко). 17. Оце було літком як зайде вже сонце й спуститься вечір на землю вийде баба з Чіпкою з хати бо в хаті душно. 18. Парубок спершу мабуть-таки чи й не прийняв її за ту польову царівну (Панас Мирний). 19. Унизу долина широка розляглася, озеро чи озерце, а може й звичайна запруда сріблиться (Ю.Збанацький). 20. Часто спостерігаючи як наші сусідські ровесники хлопчики й дівчатка особливо в неділю обсідають на порозі поважного сивого вусаня ми з Петром не знаходили собі місця (Б.Харчук).

Вправа 7. Розгляньте будову багатокомпонентних складних речень, визначте їхні типи. З’ясуйте, якими засобами виражаються в них смислові відношення. Поясніть розділові знаки, подайте структурні схеми до них.

1.Фантазіє! Ти сило чарівна, що збудувала світ в порожньому просторі, вложила почуття в байдужий промінь зорі, збудила мертвих з вічного їх сну, мету вказала буйній хвилі в морі, – до тебе обертаюсь я сумна (Леся Українка). 2. Повитягались гострі шпилі, одділились окремі каміння, перетворились у білий мармур, одяглися у різьбу – і став перед нами острів з моря – весь як міланський собор (М. Коцюбинський). 3. Коли відгриміли залпи салюту над братською могилою, в яку поклали свого „батю”-ротного Гошу і ще вісімнадцятьох, та над Глашиною могилкою, яку викопали поряд із братською, пізній вечір зійшов на землю (М. Іщенко). 4. Ти таки схожа на подорожник, який знає, що його топтатимуть, але ростиме лише біля дороги, де ходять люди, знає, що на нього не звертатимуть уваги, аж поки не заболить рана, і він простить дотеперішню байдужість подорожніх, забуде свої образи й усією снагою припаде до рани, бо він – подорожник... для подорожнього (В. Яворів). 5. Світовий читач не зможе в майбутньому обходитись без кращих творів Франка, а те, що вони сьогодні тому читачеві маловідомі, результат несправедливості, яка існує й доти існуватиме при розподілі культурних надбань людства, доки всі народи не будуть рівними членами загальнолюдської сім’ї (Д. Павличко). 6. Сестрі дуже хотілося в цю хвилину поділитися і думками, що їх передумала вона за ці дні, і горем, що лягло їй на серце важким каменем, але вона стримувалась виявляти свої почуття перед людьми, яких іще не знала добре (Шиян). 7. Нанизуючи ці рядки октав, як на шнурок обточене намисто, я б так собі, жартуючи, сказав: усі світи, мабуть, з одного тіста, котрого складу ще ніхто не взнав, хоч до гіпотез дивні є артисти, котрим то Аристотель, то Платон свій давній позичають камертон (М. Рильський). 8. Світ, який народив і виплекав дух Івана Франка, не вмістити в національні межі, але багатюще світло, різнорідне вогневіння вселюдської культури й філософської мислі, що вливаються в невмирущу плоть генія, надаючи йому особливої міцності й принади, підпорядковане силі його серця, а серце Франкового духу – то невгасна жменя ковальського вогню з батьківської кузні (Д. Павличко). 9. Поруч з образами Шевченка й Лесі Українки образ Франка символізує перед світом не тільки індивідуальні риси й можливості велетня культури, але й нетлінне єство, красу, неповторну явину й життєздатність українського народу (Д. Павличко). 10. Вона не назвала Оксані свого прізвища, сказала лише, що дзвонить з правобережної клініки, але по тому, як вона розпитувала, і по її голосу, в якому відчувалася незвичайна для лікаря схвильованість і якась душевна турбота за долю хворого, – Оксана одразу здогадалася, що з нею говорить Марія (Я. Баш). 11. Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно – впасти, і хто не звик до чистоти кришталю, не тямить, як тяжко – забруднитись (Л. Українка). 12. Дерева стоять похнюпившись, і чути, як падають їхні сльози на землю (В. Підмогильний). 13. Ми підем, де трави похилі, де зорі в ясній далині, і карії очі, і рученькі білі ночами насняться мені (А. Малишко). 14. Та робота, що він поробив, була під силу тільки міцному духові, і він здолав її, бо ясно знав, чого хотів (В. Підмогильний). 15. Вечорами дівчата співають веснянок, а хлопці не заважають, не сміються і не сміють підспівувати, бо це дівоче діло – весну славити … (Ю. Яновський). 16. Знаю добре: прийде день весняний – і дуби в зелених стануть шатах, і сміятись буде сонце в росах (О.Ольжич). 17. Постій: душа моя розквітла, як пташка, крилами тремтить, а ніч пливе на хвилях світла, і день назустріч їй летить (О.Олесь). 18. Нехай серця не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг, і наша юність буде хай такою, щоб їй ніхто не заздрити не міг (В. Симоненко).