Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995..

2. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

5. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

№ 2. Практичне заняття 2. Головні й другорядні члени речення.

І. Головні члени речення.

1. Підмет, його типи та способи його вираження.

2. Присудок, його типи та способи вираження.

ІІ. Другорядні члени речення.

1. Означення, його типи та способи вираження.

2. Прикладка. Правопис прикладок;

3. Додаток, види та способи його вираження.

4. Обставина. Види обставин.

ІІІ. Явище синтаксичної синонімії.

Прочитайте і законспектуйте С. 330 – 344 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 1. Перепишіть речення, підкресліть головні члени речення. Визначте їхні типи за структурою та за способом морфологічного вираження.

1. Вранці розпочалося освячення Софії (П.Загребельний). 2. В митрополита дрижали руки, коли підняв він золотий вінець, щоб покласти на голову Ярославові (П.Загребельний). 3. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови, щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (Б.Харчук). 4. Слово не значок, не символ – це вогонь... Слово, мова – не просто будматеріал, а твоє покликання (Б.Харчук). 5. Одна людина не повинна бути розумнішою за цілий народ. 6. І я був таким (О. Бальзак). 7. Сім відважних бійців ту команду зрозуміли серцем і душею (Ле). 8. Тисячне «ура!» грозою сколихнуло податливі набряклі луки (Ст.). 9. Серпень з вереснем стискають один одному правиці (Рил.) 10. Салютом було йому скорботне мовчання (Гонч.). 11. Пісню змагання уперту, дзвінку, я хочу відбити у кожнім рядку…(Павл.). 12. Нехай душа моя голосить (Чуб.). 13. Матяш був на сьомому небі від щастя (Соб.). 14. Лиш пам’ять, наче дівчинка наївна, все хоче ляльку в попелі знайти (Павл.). 15. Змучений і втомлений стояв він біля веранди перед зламаною гілкою (Довж.). 16. Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (П. Мирн.). 17. Іваниха Дубиха встає як могла скоро, спішить до дверей, розкриває їх… (Коб.). 18. Чумацький Шлях нам в очі сипле зорі (М. Ткач.). 19. Дід Горобець мовби кремінь (М. Чабан.). 20. Андрій Григорович терпіть не міг їздити з великим багажем (В. Виннич.). 21. Карпатські гори мов застиглі хмари ( В. Сосюра). 22. Співак ніби злився воєдино з тисячною аудиторією слухачів (І. Ле).

Вправа 2. Перепишіть, підкресліть усі члени речення.

Земля не може жити без сонця, а людина без щастя. В години великих переживань і тривог людське серце схоже на криничку, яка очищається від мулу, – тоді пізнається справжня ціна людяності, тоді пізнається і щастя. В такі часи з подивом довідуєшся, як мало і як багато треба тобі на віку, як погано ти йшов по своїй дорозі, як завчено ти говорив “добрий день”, не творячи цього доброго дня… Такі думки увесь час роїлися і злітали з душі Данила. Вечір ллє у кімнату потоки несказанної сині, на небо виходять чисті вересневі зорі. А може це небесні сльози, що тремтять на віях ночі і осипаються на землю? (За М. Стельмахом)

Вправа 3. Зробіть синтаксичний розбір простих речень, вибраних із поданого тексту.

І. Рушники бувають вишивані і ткані. Для українських вишиваних рушників характерні спільні ознаки. Проте кожен регіон має свої відмінності як за формою, так і за способом виготовлення, оздоблення, кольоровою гамою.

У вишиваних рушниках Київщини, Полтавщини, Чернігівщини, приміром, переважає рослинний візерунок, розташований вертикально. Він має вигляд вазона – так званого дерева життя.

(В. Скуратівський)

ІІ. Не знаю, чому зараз люди так не люблять трудитись? І для чого, скажіть мені, труд розглядається як щось виключне? Чого його оголосили ділом честі, доблесті і геройства, коли він сам по собі є просто діло.

По-моєму, не треба бути героєм, щоб трудитись. І доблесті особливої не треба. Труд – штука приємна, радісна…

А на геройство не всякий здатний. Тепер якось так вийшло, що од доблесті і геройства всі тікають по канцеляріях, той у інженери, той у офіцери.

… А гончаря, теслі, критника чи гарного шевця немає, вивелися дощенту.

(О.Довженко)