Тема 4.1. Лексикологія та лексикографія.

№ 8. Практичне заняття 1. Слова однозначні та багатозначні.

1. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень.

2. Пряме і переносне значення слова.

3. Зміна обсягу значень (розширення, звуження, зсув).

4. Типи переносних значень слова.

Прочитайте і законспектуйте С. 116 – 122 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 1. З’ясуйте відношення між лексико-семантичними варіантами багатозначного слова (знайти спільну сему).

СЛІДКУВАТИ

1. дивитися на те, що переміщається, рухається;

2. стежити, наглядати за чим-небудь для контролю, порядку;

3. стежити за ким-небудь з метою викрити, піймати;

4. уважно стежити за розвитком, зміною;

5. іти, ходити слідом за ким-небудь.

ПОСАДКА

1. засаджування чого-небудь;

2. впускання пасажирів у вагон, літак тощо для заняття місць;

3. приземлення літального апарата;

4. манера вершника триматися при їзді на коні;

5. глибина занурення у воду судна.

Вправа 2. Спишіть прислів’я, поясніть лексичне значення слова голова в поданих прислів’ях.

1. Як голова сивіє, то чоловік мудріє.

2. Яка головонька, така й розмовонька

3. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

4. Риба – вода, ягода – трава, а хліб – усьому голова.

5. Не той голова, що дуже кричить, а той, хто вміє навчить.

6. Зміряв його з ніг до голови.

7. Скільки голів, стільки й умів.

Вправа 3. Складіть три речення зі словом горіти в таких значеннях:

1. Знищувати вогнем. 2. перен. Червоніти від припливу крові.

3. Пройматися сильним почуттям, віддаватися чому-небудь.

Вправа 4. Поясніть значення виділених багатозначних слів.

І. 1. Тужно, кінцесвітньо горять заводи. У садках робітничих передмість звалища боєприпасів, кучугури снарядних ящиків, вони теж горять, снаряди вибухають, самі себе вистрілюють (О.Гончар). 2. Увечері після того горіли в плавнях багаття, і коні іржали …(О.Гончар). 3. Заюшене солдатське лице, нависнувши над окопом, горіло кров’ю…(О.Гончар). 4. …І Катя Степашина, в якої щоки завжди горять, сказала, що з осені теж гайне на шахти…(О.Гончар). 5. Сина тоді не впізнати, очі життям горять, коли мова заходить про які-небудь ризниці, восьмигранники…(О.Гончар). 6. Не вперше їй сюди так заходити – з тилу, через кухню, щоб і люди не бачили, щоб не горіти перед ними від сорому за свого непутящого чоловіка (О.Гончар). 7. У той час, коли рана почала гоїтися, дівчину спіткало нове лихо: заболіло в грудях, запекло вогнем, її всю охопив жар, і горить вона в ньому ось уже який день (В.Малик). 8. Горить горобина на білім листку, На білім листку палить долю хистку… (І.Драч) 9. … Ставний отаман босий Куліш з таранею уже благословив – І ложку кожен з них, не кваплячись, підносе, - А тіло втомлене і ниє, і горить… (М.Рильський) 10. Віки летять, а в неозорім морі Єдине сонце на землі горить, І всі колись з’єднаються в просторі – Людина, звір, і квітка, і блакить. (П.Филипович) 11. А на личеньку твоїм Золоті горять усмішки (О.Олесь) 12.А на півночі тепер горять сніги, Стрункі на півночі біжать олені... І, знак північної снаги, Високі заграви студені Сліпучо міняться … (Є.Плужник)

ІІ. 1.Не підем ми волошки рвати ніколи вже. На призьбі ти сидиш совою і серце рвеш… (О.Олесь) 2. Згасає день, і море вечоріє, Пасатний вітер нам вітрило рве… (М.Зеров) 3. Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, - Він живий, він ще не вмер. (І.Франко) 4. Смаглявий красень у генеральських лампасах, рвав очі він чулим до краси селищанським молодицям…(О.Гончар)

Вправа 5. Вкажіть, які слова вжито у переносному значенні. Яку стилістичну функцію вони виконують. Типи переносних значень.

1. Ридма ридають хвилі, а морю пишуть ріки, що води їх сміються від сонця і вітрів (П.Тич.) 2. Натомлені села вечеряти сіли Під грушами, вишнями і небесами (М. Вінграновський). 3. Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті… В’януть, в’януть вуста пурпурові… Але радість і в осені є, В золоте павутиння любові ти заплутала серце моє (В.Сосюра). 4. Перегукувалися балкони через вулицю-ріку. 5. Одні люди у розкошах купаються, А другії та гіркими умиваються. В одних землі – оком не обнятоньки, А у других – ніде поховатоньки (О.Олесь). 6. Шумів травою степ шовковий. Сміявся день, пісні лились (О.Олесь). 7. За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд (П. Тичина). 8. Стоїть сторозтерзаний Київ, і двістірозіп’ятий я (П. Тичина). 9. Сірий туман квочкою вгніздився над полями і висиджує тишу (Стельмах). 10. І всі кричали разом з Абрумом, кричали беззубі роти, кричали зморшки мудрості й досвіду, скакали бороди й білі та худі руки (М.Коцюб.). 11. Місто, розташоване на сопках, хукало, тупотіло, хлопало рукавицями і волохатими од інею віями (Багряний).

Вправа 6. Скласти речення, використавши словосполучення, домогтися стилістичної вагомості їх у реченні. Чи можливий інший стилістичний ефект при їх використанні в іншому контексті.

Вітають очі, дзвінка тиша, надія рветься, посріблені скроні, зітхнув старий дуб, ввійшли заморожені чоботи, прокинувся Київ, камінні душі, безмовний крик.

Вправа 7. З’ясуйте стильове забарвлення поданих словосполучень. Встановіть типи переносних значень.

Керівництво університету, офіційний Київ, згода сторін, гостра зацікавленість, підписати папір, підпис під документом, збирати засідання, рада ухвалила, собача кропива*, скажений огірок* – *термін, назва рослини.

Вправа 8. Прочитати речення, пояснити, які способи переносного словововживання використані. Визначте стилістичний ефект, який досягається у кожному випадку.

1. Йшов дощ і два студенти, один в університет, а другий у калошах. 2. «- Я бачила, як перекупка підсунула гнилу картоплину, а сказати посоромилась…- Тобі стало соромно! – засміявся Максим. – Перекупка зразу ж розгледіла, що ти – гнила інтелігентка. За це тобі й картоплина гнила». (С.Журахович) 3. Сниться сон мені чудесний: Ходжу по полю, рву квітки І їй плету вінок з волошок, Все тій, якій вже сплів вінок терновий. (О.Олесь) 4.

– Горить, - прошепотіла Женя, і не знати було, що горить, про що вона думала: про небо, чи про Хрещатик, чи про те, що горить її власне обличчя, багряніють націловані губи і щоки. (С.Журахович) 5. Коли він(дід) проходив повз нашу хату, над вулицею довго висів його тютюновий слід. Цей тютюновий слід висітиме ще колись в моїх картинах про рідну землю, де складе мій предок востаннє всі свої мозолі поверх білої сорочки. (О.Довженко) 6. Поглянь: взялись за руки і йдуть до праці разом і шахти, і заводи, і села, і міста (П.Тичина)

Вправа 9. З’ясуйте, завдяки чому досягається жартівливий, іронічний ефект, стилістична витонченість й гострослів’я, що є в основі каламбурів (словесна гра гумористичного пародійного спрямування)

1. Раніше сушили болота, а тепер сушать голову: де знайти воду, щоб повернути життя загубленій природі. 2. Закликати сьогодні, в епоху інформатики й тероризму, озброюватися козацькими шаблями – смішно, це можна було б дітям вибачити, але не здоровим чоловікам. Чи здорові вони?

3. Сольних номерів було мало, концерт пройшов малосольним (З газ.). 4. Через досвіду й сумління брак йде з фабрики суцільний брак, та бракеру твердості бракує, і тому він браку не бракує (Бандуренко). 5. У рік відзначення так званого 1500-ліття Києва (є свідчення про те, що місто набагато старше) з’явилося чимало творів, де градом посипався … «град» (З газ.).