Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Криворізький технічний університет

Кафедра рудникової аерології та охорони праці

Методичні вказівки

для виконання практичних робіт

з курсу «Цивільний захист»

на тему «Оцінка хімічної обстановки на об’єктах ГПК»

для студентів електротехнічного факультету

денної та заочної форм навчання

Кривий Ріг

2011

Укладачі: О.В.Нестеренко, М.В.Домнічев

Відповідальний за випуск: : А.О.Гурін

Рецензент: Л.О.Янова

Методичні вказівки допоможуть студентам набути практичних знань з розв’язання типових задач з оцінки хімічної обстановки, вміння здійснити правильні заходи в умовах виникнення хімічного забруднення місцевості. Наведено список рекомендованої літератури.

Розглянуто Схвалено на вченій раді

на засіданні кафедри гірничого

рудникової аерології та факультету

охорони праці

Протокол № 6 Протокол № 11

від 28. 04. 2011 р. від 27. 05. 2011 р.

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Цивільний захист» для студентів спеціальності «Електротехніка» та «Електромеханіка» денної та заочної форм навчання.

УКЛАДАЧІ: Нестеренко Оксана Володирівна

Домнічев Микола Володимирович

Реєстрац. № __________________

Підписано до друку __________________ 2011р.

Формат А5

Обсяг __________________ стор.

Тираж __________________ прим.

Видавничий центр КТУ, вул. ХХІІ парт їзду, 11,

м. Кривий Ріг

ЗМІСТ

Стор.

Вступ……………………………………………………………………………………...3

Завдання………………..…………………………………………………………………4

Методика виконання роботи.……………………………………………………………5

Додатки……………...…………………………………………………………………..11

Література……………………………………………………………………………….13

14

Вступ

Хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, які виготовляють в Україні чи отримують з-за кордону для використання у господарстві та побуті, що негативно впливають на життя та здоров’я людей, тварин і рослин, обов’язково вносяться до державного реєстру потенційно-небезпечних хімічних речовин і біологічних препаратів.

За Міжнародним реєстром, у світі використовується в сільському господарстві, промисловості та побуті понад 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, у тому числі понад 500 речовин, які належать до групи сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), токсичних для людей.

Особливо небезпечні аварії на підприємствах, які виробляють, використовують або зберігають СДЯР, вибухо- і вогненебезпечні матеріали. До них належать заводи і комбінати хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості, підприємства, оснащені холодильними установками (молокозаводи, м’ясокомбінати, холодильники), котрі як холодоносії використовують аміак, підприємства з виробництва добрив і пластичних мас.

Об’єкти господарювання, на яких використовуються СДЯР є потенційними джерелами потенційної небезпеки. Це хімічно небезпечні об’єкти.

У результаті аварії на об’єкті, де виробляють або використовують СДЯР обслуговуючий персонал і населення, яке проживає поблизу об’єкта, сільськогосподарські тварини, посіви та лісові насадження можуть бути уражені ядучими речовинами.

Викид (розлив) небезпечних хімічних речових на хімічно небезпечному об’єкті, що може призвести до загибелі чи хімічного ураження людей, констатується як аварія на хімічно небезпечному об’єкті.

У разі таких аварій можуть виникати масові ураження людей, тварин, сільськогосподарських та лісогосподарських рослин і насаджень.

Основна мета методичних вказівок це – навчити студентів розв’язувати типові задачі з оцінки хімічної обстановки, формулювати висновки щодо визначення заходів захисту людей в умовах виникнення хімічного забруднення місцевості не об’єктах гірничо-промислового комплекса (ГПК).

Вихідні дані для розрахунків відповідно до варіанта містяться у додатку (таблиця Д1). Студенти за результатами розрахунків подають звіт встановленої форми.3

3

Оцінка хімічної обстановки

Мета заняття: навчити студентів розв’язувати задачі з оцінки хімічної обстановки, формулювати висновки та визначати заходи захисту людей в умовах виникнення хімічного забруднення місцевості.

УМОВА. На відстані R від житлового мікрорайону знаходиться хімічно-небезпечний об'єкт. Під час можливої аварії на хімічному об'єкті з виливом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) та направлення вітру в бік мікрорайону, він може потрапити в зону хімічного забруднення.

ЗАВДАННЯ. Оцінити хімічну обстановку, що може скластися в мікрорайоні згідно з вихідними даними, наведеними в таблиці Д1 (див. додаток), відповідно до заданого варіанта, якщо аварія станеться в теплу (t= +15 С°) або в холодну (t = -10 С°) пору року.

ВИЗНАЧИТИ:

1. Чи потрапить житловий мікрорайон в зону хімічного забруднення?

2. Які способи захисту людей доцільно вжити, якщо аварія станеться?

3. Які заходи треба вжити заздалегідь, щоб підготуватись до можливого хімічного забруднення?.

Під час оцінки хімічної обстановки розв'язати такі задачі:

1. Розрахувати глибину, ширину та площу зони хімічного забруднення.

2. Визначити час підходу хмари забрудненого повітря до мікрорайону.

3. Визначити час уражаючої дії СДОР.

ЗВІТНІСТЬ. Звіт про виконану роботу подати за такою формою:

Розрахункова робота

Тема. Оцінка хімічної обстановки

Зміст роботи:

1. Вихідні дані

2. Алгоритм роботи з розрахунками.

3. Підсумкова таблиця результатів розрахунків

4. Висновки.

Підсумкова таблиця

Розміри зони хімічного забруднення			хв.	годин		Час евакуації, хв.	Час укриття в сховищі, хв.
Г,км	Ш, км	кв.км		Влітку	Взимку

4

.Література

1. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. – Львів: «Афіша» 2000.

2. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист. – Київ: «Знання-Прес», 2007.

3. Русаловський А.В., Мухів В.В. Оцінка радіаційної обстановки в умовах надзвичайних ситуацій. Завдання та методичні матеріали до самостійної роботи студентів. – Київ: ВМУРоЛ «Україна», 2003.

13

Додаток

Таблиця Д1. Варіанти вихідних даних для завдань оцінки хімічної обстановки

№ Варі­анту	Відстань до хімічно-небезпечного об'єкту, R, км	Швидкість вітру, , м/с	Стійкість повітряної маси	Вид СДОР	Маса розлитої СДОР, G, тонн	Площа розливу, S, м2
1	2	3	4	5	6	7
1.	14	1	інверсія	Хлор	5	50
2.	5	1	ізотермія	Фосген	10	150
3.	2	3	інверсія	Аміак	25	400
4.	9	1	інверсія	Сірчистий ангідрид	50	-
5.	5	4	ізотермія	Хлор	25	130
6.	12	1	інверсія	Фосген	10	180
7.	3	1	інверсія	Аміак	5	75
8.	16	1	інверсія	Сірчистий ангідрид	100	-
9.	5	2	ізотермія	Хлор	25	-
10.	6	1	ізотермія	Хлор	10	-
11.	8	1	інверсія	Аміак	50	100
12.	2,5	1	ізотермія	Аміак	100	-
13.	7	4	ізотермія	Хлор	50	170
14.	2,5	1	ізотермія	Аміак	100	-
15.	5	4	ізотермія	Хлор	25	100
16.	6	2	інверсія	Аміак	75	700
17.	8	3	ізотермія	Хлор	50	-
18.	3	3	ізотермія	Хлор	10	-
19.	5	1	інверсія	Фосген	5	-
20.	20	2	інверсія	Хлор	10	170
21.	4	1	інверсія	Аміак	10	100
22.	4	1	ізотермія	Хлор	5	70
23.	2	1	ізотермія	Аміак	100	-
24.	18	3	інверсія	Хлор	10	170
25.	2	1	конвекція	Фосген	50	-
26.	4,5	2	інверсія	Сірчистий ангідрид	50	120
27.	14	4	інверсія	Фосген	10	-
28.	4	3	конвекція	Сірчистий ангідрид	10	90
29.	8	2	інверсія	Фосген	5	60
30.	10	2	ізотермія	Аміак	5	50
31.	4	1	інверсія	Сірчистий ангідрид	100	150
32.	8	1	ізотермія	Хлор	25	400
33.	6	2	інверсія	Аміак	75	1300
34.	4	1	ізотермія	Хлор	5	75
35.	26	3	інверсія	Хлор	25	-

12