54 Глава з

3. Загальні інституційні закони — законодавчі акти, які містять положення, що регулюють окремі інститути в цілому, їхні основи, головні характеристики. В цих актах відсутня де­ талізація конкретних видів понять. Здебільшого до них нале­ жать бюджетні й податкові кодекси, що поєднують матеріальні та процесуальні сторони, а також основні закони загального характеру (Закон України «Про Державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування» та інші).

Спеціальні інституційні закони — законодавчі акти, що регулюють окремі частини фінансових інститутів. До них відно­ сяться, наприклад, закони, що містять характеристику окремого виду податку, детальний механізм його обчислення та сплати.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ІЗ КУРСУ «ФІНАНСОВЕ ПРАВО»

ДЛЯ СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНОГО

ФАКУЛЬТЕТУ

1. ФІНАНСИ ТА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ

1. Поняття «фінанси» та його зміст, класифікація фінансів.

2. Публічні фінанси та їх роль у забезпеченні функціонування органів публічної влади. Відміність між публічними та приватними фінансами.

3. Поняття, стадії та правові форми фінансової діяльності держави.

4. Принципи та методи фінансової діяльності держави.

5. Публічні суб'єкти фінансової діяльності та їх повнова­ження.

6. Фінансова система України: поняття та характеристика окремих її ланок.

Література: 1, 6, 18, 22, 23, 44, 48, 51, 52, 54, 64, 67, 69, 75, 82.

2. ПРЕДМЕТ, МЕТОД, СИСТЕМА ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОГО ПРАВА. ФІНАНСОВЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ТА НАУКА

1. Поняття фінансового права, його предмет та метод.

2. Фінансове право як галузь права, його зв'язок з іншими галузями права.

3. Система фінансового права.

4. Джерела фінансового права.

5. Наука фінансового права, її становлення та розвиток.

6. Роль фінансово-правової науки у розвитку галузі фінансо­вого права.

Література: 7, 8, 10, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 41, 44 46, 49, 63-65, 69, 71-73, 75-77, 83, 84, 87.

1. Поняття, предмет та метод фінансового права

       Фінансове право — це самостійна галузь публічного права, яка складається  з  сукупності правових норм, що  регулюють  відносини  в  сфері фінансової діяльності.

       В основу поділу права будь-якої держави на окремі галузі покладений матеріальний зміст суспільних відносин, що регулюються нормами відповідних галузей, тобто мова йде про предмет правового регулювання. 

       Предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності — відносини з приводу формування, розподілу  і використання централізованих  і децентралізованих фондів коштів, необхідних для виконання функцій держави. 

       У  цих  відносинах  завжди  виявляється  владно-організуюча  роль  держави, тому вони мають владно-майновий (грошовий) характер. З одного боку, у фінансових відносинах  інтереси держави представляють органи, наділені владними повноваженнями, з  іншого — органи держави, господарські організації  різних форм  власності,  громадські  організації,  об’єднання  громадян, окремі фізичні особи, на яких покладений обов’язок щодо внесення обов’язкових платежів до  державної  скарбниці  чи цільового  використання асигнувань, що  відпускаються  з  державних фондів. Не  всі  грошові  відносини, в яких беруть участь органи держави з владними повноваженнями, є фінансовими. Наприклад,  відносини Ощадного  банку (кредитного  органу, що  бере  участь  в  управлінні  фінансово-кредитними  відносинами)  з  населенням,  із приводу зберігання вільних коштів  громадян, регулюється цивільним правом. Установа банку, залучивши кошти громадянина на зберігання,  використовує  їх  для  формування  фонду  кредитних  ресурсів,  тобто  на основі цивільно-правових відносин, які мають грошовий характер, виникають фінансові відносини. За порушення адміністративно-правового припису (наприклад, порушення правил дорожнього руху) стягується адміністративний  штраф.  Сума  штрафу,  що  стягується  адміністративним  органом, перераховується  до  бюджету. На  базі  адміністративно-правових  відносин, що мають грошовий характер, виникають фінансово-правові, оскільки гроші, що стягуються  за порушення, правил дорожнього руху, направляються на формування централізованого фонду коштів.

       Як вже зазначалося, фінансовими є не всі грошові відносини, а лише специфічні,  які безпосередньо пов’язані  з утворенням, розподілом  і витрачанням державних фондів.

       Як відомо, додатковою ознакою відмежування однієї галузі права від іншої є метод правового регулювання. Фінансовому праву, як й іншим публічним  галузям,  наприклад,  адміністративному,  властиві  метод  владних приписів, метод субординації. Фінансові правовідносини виникають тільки на основі правових актів, обсяг прав  і обов’язків, як  і в адміністративному праві,  встановлюється  лише  державою. Але,  на  відміну  від  адміністративних  правовідносин,  учасники фінансово-правових  позбавлені  права  оперативної самостійності.