2.2. Спільний працю за роботою життя.

План і структуру приміток вони виробляли спільно. Закінчивши чергове примітка, Ада відсилала його Бэббиджу, який редагував його, робив різні й зауваження і ніс у собі. Роботу було передано до друкарні 6 липня 1843 року.

Попри принципову згоду, іноді вони мусили нелегко, т.к. зіштовхнулися дві яскраві індивідуальності відносини із своїми поглядами, звичками, манерою роботи. Бэббидж міг переплутати окремі сторінки, іноді навіть втрачав їх, кілька разів правил одні й самі листи і зазирав до інших. Це дратувало акуратну Лавлейс. Натомість Ада болісно сприймала деякі зауваження Бэббиджа. Таж пише: "Я дуже раздасована тим, що ви змінили моє примітка. Ви знаєте, що завжди погоджуюся робити будь-які ці зміни, але самостійно, і це не терплю, щоб хтось втручався на мою текст" /2/.

Але, попри деякі неузгодження та іноді навіть різкий тон, вони працювали спільно, добре розуміючи одне одного. Створенню такий творчої обстановки насамперед сприяв Бэббидж. Хоча він був дратівливим людиною, обижавшимся на будь-які заперечення, щодо Лавлейс він намагався виявляти чуйність і тактовність. Він розумів, що жінки зі здоров'ям великими, навіть обгрунтованим, зарозумілістю, схвалення є важливим стимулом творчості. Тому Бэббидж не втрачав нагоди відзначити успіхи Лавлейс.

Центральним моментом роботи Лавлейс було складання програми (чисел) обчислення чисел Бернуллі. Вона пише Бэббиджу: "Я дуже хочу вставити до одного з моїх приміток щось про числах Бернуллі за приклад того, як неявна функція то, можливо можливо розв'язати з допомогою машини так, щоб попередньо бути обчисленою з допомогою голови і рук людини" /2/. Бэббидж як надіслав необхідні дані, а й становив послідовність дій, що лежить основу програми. Однак цьому він припустився помилки, виявлену Адою. Про закінчення складання програми вона сповістила його 19 липня. На думку Бэббиджа, програма була варта окремої розмови чи брошури, але Ада відповіла Бэббиджу довгим на 16 сторінках листом, де рішуче відхилила цю пропозицію, оскільки це порушило б терміни публікації статті Менабреа з її примітками. 28 липня Лавлейс захоплено пише Бэббиджу: "Я щаслива дізнатися, що своїх Примітки вимагають фактично мало виправлень. Сказати чесно, вони здивували мене…, хоч йдеться мене самої. Вони просто написані прекрасним стилем, який перевершує стиль самого нарису" /2/.

2.3. Народження первістка, й критичне перенапруження

Августа Ада Лавлейс працює із великим напругою. У листах до Бэббиджу вона неодноразово скаржиться на стомлення, хвороби, погане самопочуття. Нарешті, 6 серпня Бэббидж відсилає Аді свої останні й зауваження і просить передати все друкарню. Наприкінці серпня 1843 року переклад статті Менабреа з примітками Лавлейс побачив світ.

Бэббидж був задоволений і, віддаючи данина обом авторам, писав: "Ці праці (Менабреа і Лавлейс), взяті разом, представляють тим, хто може розуміти міркування, повну демонстрацію те, що всі дії та операції аналізу можуть бути виконані з допомогою машин".

Менабреа був здивований, виявивши свою статтю як добре переведённой, а й снабжённой великими і глибокими коментарями і зауваженнями. Стаття переведена невідомим для Менабреа математиком, а кожне зауваження підписано ініціалами A.A.L/ (Ada Augusta Lovelace), що він було зв'язати ні з однією відомим йому світом (див. стор. 10). Яке було захоплення Менабреа, коли відразу після тривалих з'ясовувань він дізнався, що з цими ініціалами криється 28 ^-ми – літня леді Лавлейс.