
- •Кафедра теплогазопостачання та вентиляції методичні вказівки до курсової роботи
- •6.092101 “Промислове та цивільне будівництво”
- •2 Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій
- •Нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції визначається залежно від призначення будинку та показника градусодіб опалювального періоду, який знаходять за формулою
- •Опір теплопередачі огороджуючої конструкції обчислюється за формулою
- •3 Визначення теплової потужності системи опалення
- •3.1 Втрати тепла через огороджуючі конструкції
- •3.2 Втрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря
- •3.3 Втрати теплоти ізольованими трубопроводами
- •3.4 Визначення побутових теплонадходжень
- •3.5 Втрати теплоносія в системі опалення
- •4 Конструювання системи опалення
- •5 Гідравлічний розрахунок системи водяного опалення
- •Гідравлічний розрахунок системи опалення виконують у такій послідовності:
- •6 Розрахунок опалювальних приладів
- •7 Підбір обладнання теплового вузла
- •8 Визначення повітрообмінів у приміщеннях
- •9 Конструювання гравітаційної вентиляції
- •10 Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів
- •Додатки
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток к
- •Додаток л
- •Додаток м
- •Додаток н
- •Додаток р
- •Додаток т Розміри витяжних щілинних решіток
- •Додаток у Коефіцієнти місцевих опорів елементів витяжної вентиляції
- •Література
7 Підбір обладнання теплового вузла
Тепловий вузол застосовують для передачі теплоносія і теплової енергії від теплової мережі до системи опалення. Крім того, тепловий вузол виконує цілий ряд функцій: очищення теплоносія, облік теплоносія і кількості теплоти, зниження температури теплоносія до необхідної для роботи системи опалення, визначення параметрів теплоносія, розподіл теплоносія між різними системами опалення, підігрів води на потреби системи гарячого водопостачання, регулювання витрат теплоти тощо. Залежно від виконуваних функцій підбирається обладнання теплового вузла. Типова схема теплового вузла зображена на рисунку 4.
Одним із головних елементів теплового вузла є гідроелеватор. Для його підбору необхідно встановити номер гідроелеватора і діаметр сопла. Номер елеватора визначається за діаметром його горловини:
Розрахунковий діаметр горловини, мм |
<18 |
18-23 |
23-28 |
28-33 |
33-43 |
43-55 |
>55 |
№ елеватора |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Стандартний діаметр горловини елеватора |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
47 |
59 |
Діаметр горловини елеватора знаходять за формулою, мм
,
(7.1)
де
витрати води в системі опалення,
т/год;
насосний циркуляційний тиск у системі,
кПа, який розраховують за формулою
,
(7.2)
де
розрахункові втрати тиску в системі
опалення, визначені при гідравлічному
розрахунку головного кільця циркуляції,
Па
. (7.3)
Діаметр сопла елеватора визначається за формулою, мм
,
(7.4)
коефіцієнт змішування елеватора.
Необхідна різниця тисків у тепловій мережі для роботи гідроелеватора, кПа
,
(7.5)
де
витрати води з теплової мережі до
елеватора, т/год;
-
діаметр сопла гідроелеватора, мм. Для
погашення надлишкового тиску необхідно
встановити діафрагму, діаметр якої
обчислюється за формулою 5.11.
8 Визначення повітрообмінів у приміщеннях
Для більшості приміщень громадських будівель повітрообмін за припливом та витяжкою визначають за нормативними показниками: кратність обміну повітря, питомий повітрообмін на одну одиницю (1м2 площі підлоги, 1 сантехнічний прилад, 1-ну людину) залежно від призначення будинку та приміщення. Для основних приміщень житлових будинків та гуртожитків розрахункові температури в холодний період року і кратність повітрообміну наведені у додатку А.
Повітрообмін у квартирі житлового будинку визначається за нормативами для кухонь, ванних та туалетів, але в сумі повинен бути не менше, ніж потрібно для житлових кімнат. При цьому передбачається, що повітря інфільтрується через вікна або спеціальні отвори і видаляється через канали в кухнях, ванних та туалетах.
Визначення витрат повітря за нормативами доцільно вести у формі таблиці. Перед конструюванням систем вентиляції необхідно попередньо визначити розміри перерізів вертикальних каналів та вентиляційних грат. Результати розрахунків зводять у таблицю 5.
Таблиця 5 Повітрообмін за нормативними показниками
№ з/п |
Назва приміщення |
Одини-ця ви-мірю-вання |
Кіль-кість оди-ниць |
Норма на оди-ницю |
Витра-ти по-вітря, м3/год |
Решітка |
Канал |
||
V, м/с |
ав, см |
V, м/с |
ав, см |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Необхідне значення площі живого перерізу вентиляційної решітки і каналу розраховують за формулою, м2
,
(8.1)
де L витрати повітря, м3/год; V рекомендована швидкість повітря, м/с, (для решіток, вертикальних і горизонтальних каналів у межах 0.51 м/c , для вертикальних шахт – 11.5 м/с), додаток С.
За визначеною площею F призначають розміри каналів і решіток та уточнюють швидкість повітря
,
(8.2)
де FС площа перерізу стандартної решітки чи каналу, м2. Таким чином, визначають швидкість і площу всіх каналів розрахункової гілки.
Розміри стандартних вентиляційних решіток і каналів у цегляних стінах наведені в додатках Р і Т до методичних указівок.