2 Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій

Мета теплотехнічного розрахунку – визначити нормативний опір теплопередачі огороджуючих конструкцій, товщину теплової ізоляції для масивних огорож; підібрати конструкцію заповнення вікон та дверей. Теплотехнічний розрахунок у даній курсовій роботі виконується з урахуванням того, що опір теплопередачі огороджуючої конструкції повинен бути не менше необхідного опору теплопередачі конструкції.

, (2.1)

де – опір теплопередачі огороджуючої конструкції, м²^оС/Вт ; – нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції, м²^оС/Вт .

Нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції визначається залежно від призначення будинку та показника градусодіб опалювального періоду, який знаходять за формулою

, (2.2)

де - тривалість опалювального періоду (при середньорічній температурі повітря нижче або рівній +8^ОС); - температура внутрішнього повітря будів-лі, ^ОС; - середня температура опалювального періоду, ^ОС .

Опір теплопередачі огороджуючої конструкції обчислюється за формулою

, (2.3)

де _, – коефіцієнти теплообміну біля внутрішньої і зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції, м²^оС/Вт ; - сума термічних опорів шарів огороджуючої конструкції, м²^оС/Вт; - опір теплопередачі шару утеплювача, м²^оС/ Вт; і відповідно товщина і теплопровідність шару огороджуючої конструкції.

Теплотехнічний розрахунок виконується для тих огороджуючих конструкцій, через які є втрати теплоти. У житловому будинку до таких огороджуючих конструкцій належать: зовнішні стіни, вікна, перекриття над неопалювальними підвалами, горищне перекриття (або безгорищне перекриття), зовнішні двері, а також внутрішні стіни, котрі відокремлюють суміжні приміщення, якщо різниця температур у них перевищує 8 ⁰С (теплотехнічний розрахунок в останьому випадку в даній курсовій роботі дозволяється не виконувати ).

При теплотехнічному розрахунку товщина утеплювача визначається за формулою

. (2.4)

Після уточнення товщини теплової ізоляції опір теплопередачі розраховують за формулою (2.3).

У даній курсовій роботі дозволяється прийняти опір теплопередачі надпідвального і горищного перекриттів, безгорищного покриття рівним необхідному опору теплопередачі цих конструкцій, розрахованому за (2.2) . При цьому слід прийняти розрахункову температуру зовнішнього повітря, що дорівнюватиме температурі найбільш холодної п’ятиденки забезпеченістю 0,92. Усі інші величини, які входять до рівняння (2.2), знаходять так, як і при виконанні теплотехнічного розрахунку зовнішніх стін.

Спочатку за додатком Б залежно від ГДОП визначається необхідний опір теплопередачі вікон і дверей. Потім з урахуванням виконання умови (2.1) за [ 1, дод. 6^х] знаходять приведений опір теплопередачі вікон та дверей, який і приймається в розрахунок. У курсовій роботі дозволяється прийняти опір теплопередачі зовнішніх одинарних дверей рівним 0,215 м²· ⁰С/Вт, зовнішніх подвійних дверей – 0,43 м²· ⁰С/Вт.

3 Визначення теплової потужності системи опалення

Система опалення житлового будинку компенсує втрати теплоти приміщеннями. Додатковим (до системи опалення) джерелом теплоти є побутові теплонадходження.

Розрахунок теплової потужності системи опалення будівлі виконується за формулою, Вт

, (3.1)

де коефіцієнт, що враховує додаткову теплопередачу в приміщенні, яка пов’язана зі збільшенням площі поверхні опалювальних приладів (порівняно з розрахунковою), приймається за таблицею 1 додатка 12*[3] або за додатком В до методичних указівок; коефіцієнт, котрий ураховує додаткові тепловтрати, пов’язані з розміщенням опалювальних приладів відносно зовнішніх стін, і приймається за табл.2 додатка 12*[3] або за додатком Г до методичних указівок; - витрати теплоти на нагрівання вентиляційного (інфільтрованого) зовнішнього повітря, Вт; - втрати теплоти через огороджуючі конструкції, Вт; втрати тепла ізольованими трубопроводами в підвалі та на горищі, Вт; - побутові теплонадходження, Вт.