Семінарське та практичне заняття по темі 5

1. Страхові компанії: види та значення

2. Організаційна структура страхової компанії

3. Філія страховика: сутність і особливості діяльності

Індивідуальна робота студента під керівництвом викладача:

1. Організаційно-правові форми здійснення страхової діяльності

2. Структура та ресурси страхової організації

3. Управління страховою організацією

4. Об’єднання страхових організацій

Самостійна робота студента

1. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній.

2. Основні завдання та функції ЛСОУ.

3. Основні завдання та функції МТСБУ

Літературні джерела: [14, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 29, 30, 31, 34, 38, 39, 43, 44, 45, 46, 47, 51, 52, 55, 57, 84,88, 97, 103, 107]

Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності

Необхідність і значення державного регулювання страхової діяльності. Законодавча і нормативна база страхування, шляхи наближення її до міжнародних стандартів.

Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.

Студент повинен знати:

Цілі та завдання державного регулювання страхової діяльності; основні моделі регулювання страхової діяльності; особливості державного регулювання страхової діяльності в країнах Євросоюзу; основні етапи формування системи державного регулювання страхування в Україні; функції державного органу нагляду за страховою діяльністю в Україні.

Студент повинен вміти:

Називати важелі державного регулювання страхової діяльності; оцінити політику регулювання страхової діяльності в України на різних етапах розвитку страхового ринку; провести порівняння державної політики у сфері страхування США і Великобританії, країн Європейського Союзу і України; сформулювати основні тенденції розвитку страхового ри-нку України.

Метою державного регулювання є дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективний розвиток страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків і захист інтересів страхувальників. Державний нагляд за страховою діяльністю повинен:

Державне регулювання також важливе для здійснення послідовної політики стосовно форм, методів і масштабів участі іноземного капіталу в страховому бізнесі. Необхідність державного регулювання страхової справи зумовлена двома факторами: захистом страхувальника та економічною політикою, яку здійснює держава.

Державне регулювання здійснюється шляхом:

Реєстрація страхових компаній здійснюється на підставі заяви, яку подає страхова компанія за встановленою формою, та низки документів, зокрема: копії свідоцтва про державну реєстрацію; довідки банку про розмір сплаченого статутного фонду; документів, які підтверджують наявність страхових резервів та ін.

Кожна держава з ринковою економікою має незалежний спеціалізований орган з нагляду за страховою діяльністю, в Україні це Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. Оскільки страхування є одним із видів фінансової діяльності, у багатьох країнах такий орган, як правило, існує в складі Міністерства фінансів.

Держфінпослуг здійснює регулювання, нагляд, законодавче забезпечення, ліцензування і контроль за небанківськими фінансовими структурами: кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, інвестиційними компаніями, страховими організаціями.

Безпосередні питання страхової діяльності знаходяться у компетенції Департаменту страхового нагляду як структурного підрозділу Держфінпослуг.

Департамент виконує такі завдання:

державне регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг страховиками та додержанням законодавства у цій сфері;

захист прав споживачів шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства страховиками, страховими та перестраховими брокерами;

запровадження міжнародних правил розвитку ринку надання страхових і перестрахових послуг;

узагальнення практики застосування законодавства України з питань страхування.

Для впровадження стабільних правил функціонування страхових організацій, підвищення якості послуг, що надаються ними, Держфінпослуг прийнята значна кількість нормативно-правових документів, перелік яких міститься на сайті www.dfp.gov.ua.

За результатами року кожна страхова організація здійснює аудиторські перевірки, публікує свій баланс. У зарубіжних країнах існує аналогічна практика. Для цього представники державних органів здійснюють перевірки та контроль діяльності страхових організацій за такими напрямами:

• комплексні перевірки страхових компаній;

• перевірки філій страхових компаній;

• камеральні перевірки діяльності страховиків на підставі поданих балансових та інших звітів;

• перевірки спільно з іншими контролюючими органами.

Перевірки можуть бути як плановими, так і позаплановими (якщо необхідно – за наявності порушень законодавства страховою компанією).

Ліцензії на здійснення страхових операцій видають на підставі відповідної заяви та необхідних до неї документів.

Документи, які подають для отримання ліцензії:

• заява про видачу ліцензії;

• копія свідоцтва про державну реєстрацію або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, нотаріально засвідчена;

• копія установчих документів, засвідчених в установленому законодавством порядку;

• довідка банків, що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду, або аудиторський висновок щодо підтвердження формування та розміру сплаченого статутного фонду, а також перевищення вартості нетто-активів (чистих активів) над розміром статутного фонду на останню звітну дату, що передує поданню документів на отримання ліцензії;

• довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором, якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю та акціонерного товариства;

• правила (умови) страхування;

• економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;

• інформація про учасників страховика;

• інформація про голову виконавчого органу, його заступників, головного бухгалтера та копії їх дипломів про вищу економічну/юридичну освіту;

• інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Держфінпослуг.

Крім того, заявник повинен подати до Держфінпослуг затверджені правила здійснення внутрішнього фінансового моніторингу та інформацію про фахівців, відповідальних за його проведення.

Розгляд заяви страховика про видачу йому ліцензії повинен здійснюватися в термін не більше 30 днів з часу одержання всіх необхідних документів.

Ліцензії видаються на ті види та форми страхування, що вказані у Законі України «Про страхування»

Відкликання або припинення ліцензії страховиків застосовують тільки з метою накладення дисциплінарних стягнень на страхові компанії, які звинувачені в грубих порушеннях, таких як шахрайство. Виключення страховика з державного реєстру суб’єктів підприємницької діяльності місцевими органами влади у зв’язку з його ліквідацією або реорганізацією здійснюють тільки після внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Базові терміни та поняття:

Актуарні розрахунки, державне регулювання страхування, ліцензія, ліцензування, недержавний пенсійний фонд, органи страхового нагляду, платоспроможність страховика, резидент, ринок фінансових послуг, страховий нагляд.