Семінарське та практичне заняття по темі 4
Поняття та структура страхового ринку
Страхові ринки країн Європи
Страховий ринок України та його характеристика
Порядок укладання та ведення страхової угоди
Страхові посередники в системі реалізації страхових послуг.
Індивідуальна робота студента під керівництвом викладача:
Перспективи розвитку страхового ринку в Україні.
Сутність і завдання маркетингу в страхуванні
Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.
Самостійна робота студента
Дайте загальну характеристику і перерахуйте склад страхового ринку.
Дати визначення поняттю страхова послуга та страховий продукт.
Перерахуйте основні принципи і напрямки поширення страхових продуктів.
Охарактеризуйте структуру та інфраструктуру страхового ринку та їх основні складові.
Визначте і перерахуйте характерні ознаки прямих страхових посередників (агентів і брокерів).
Літературні джерела: [19, 20, 21, 22, 24, 25, 29, 30, 31, 34, 38, 39, 43, 44, 45, 46, 47, 51, 52, 55, 57, 84, 97, 103, 107, 112]
Тема 5. Страхова організація як частина економічної системи
Страхова індустрія як частина сфери послуг. Її організаційні форми. Спеціалізація страховиків. Товариства взаємного страхування. Ресурси страховика: фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні. Структура страхових компаній.
Управління страховою компанією. Умови залучення іноземних інвесторів до створення страхових організацій.
Порядок створення, функціонування і ліквідації страхових компаній. Страхові об’єднання.
Студент повинен знати:
Види страхових компаній; значення страхових компаній на фінансовому ринку України; організаційну структуру страхової компанії; сутність і особливості діяльності філії страховика; умови залучення іноземних інвесторів до створення страхових організацій.
Студент повинен вміти:
Охарактеризувати економічну значення страхової організації як частини економічної системи; проаналізувати процес управління страховою компанією; охарактеризувати особливості діяльності страхової компанії; оцінити процес створення, функціонування і ліквідації страхових компаній.
На рисунку представлено, що являє собою страхова організація та її форми.
Страхова організація згідно із Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» належить до фінансової установи.
Страхові організації розрізняють за певними ознаками:
1. Формою власності (державні, приватні, акціонерні).
2. Зоною здійснення діяльності;
3. Характером виконуваних страхових операцій;
4. Величиною статутного капіталу, обсягом надходжень страхових премій та іншими техніко-економічними показниками.
За зоною здійснення діяльності компанії можна поділити на:
В Україні страхові компанії одержують ліцензії, які дають право здійснювати діяльність на території усієї країни. Тому практично неможливо виокремити страховиків, які діють у межах певного міста чи регіону.
За характером виконуваних страхових операцій страхові компанії поділяють на:
спеціалізовані - спеціалізуються на тих чи інших видах страхування.
універсальні - здійснюють різні види ризикового страхування. Таких страхових компаній в Україні переважна більшість.
перестрахувальні – здійснюють перестрахування найбільш великих і небезпечних ризиків.
За величиною статутного капіталу, обсягом надходжень страхової премії, а також іншими техніко-економічними показниками, які визначають місце страхових компаній на ринку, виділяють великі, середні та малі.
За формою власності виділяють акціонерні страхові компанії, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства та командитні.
Структура страхової компанії - це певна кількість ланок управлінського апарату, підрозділів, посадових осіб і чіткий розподіл функцій між ними.
Роботу страхової компанії організовують згідно з чинним законодавством, затвердженим статутом і внутрішніми нормативно-розпорядчими документами, на науковій основі з урахуванням практичних завдань розвитку страхової справи. Відповідно до цих завдань формуються організаційні структури (відділи, департаменти, управління) страхової компанії.
Організаційна структура страхового товариства може містити, крім головної компанії, різноманітні за рівнем самостійності, територіальними межами обслуговування та здійснюваними операціями підрозділи, до яких належать:
представництво – займається, як правило, збором інформації, репрезентативними функціями, пошуком клієнтів в інтересах страховика в певному регіоні чи іншій країні, але не здійснює виробничої діяльності (тобто не має права укладати договори та виплачувати страхове відшкодування);
філія (відділення) – є відокремленим підрозділом страховика.
Маркетинг у страхуванні можна розглядати як комплексний підхід до питань управління збутовою діяльністю страхової компанії, що спрямований на надання якісних страхових послуг, які відповідають потенційному попиту клієнтів.
Основні функції маркетингу у страхуванні: дослідницька (аналітична); виробнича; збутова.
Система маркетингу страхової компанії складається з трьох основних елементів, кожен з яких має рівновелике значення для реалізації ефективної маркетингової політики:
дослідження, аналіз і прогнозування окремих сегментів страхового ринку;
розробка комплексу маркетингових заходів за видами страхових послуг;
управління маркетингом всередині страхової компанії та просування страхових продуктів на ринку.
Найбільш складною й довгостроковою проблемою, що вимагає особливої уваги страховика, є проблема формування та управління страховим портфелем.
Страховий портфель - це сукупність страхових внесків, прийнятих страховою компанією від страхувальників, яка характеризує загальний обсяг її діяльності. Його можна також розраховувати за кількістю укладених договорів страхування або за розмірами загальної страхової суми.
Страхове поле – максимальна кількість об’єктів, що можуть бути охоплені тим чи іншим видом страхування.
Базові терміни та поняття:
Страхова компанія, страхове товариство, товариство взаємного страхування, державна страхова компанія, урядові страхові організації, кептив, організаційна структура компанії, філія страховика, представництво страховика, агентство страховика.