Передмова

«Страхування» – це навчальна дисципліна за вибором циклу професійної підготовки фахівців галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» напрямів підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит» та спеціальності 7.03050801 «Фінанси і кредит» денної та заочної форм навчання, предметом вивчення дисципліни є процеси страхування його форми та функції.

Дисципліна «Страхування» ґрунтується на сучасних економічних теоріях та концепціях страхування, фінансового менеджменту і теорії економічних ризиків; на світовому досвіді з теорії та практики надання страхових послуг; на розробках провідних учених і працівників страхового бізнесу країн із сталою ринковою економікою, максимально адаптованих до реальних умов розвитку національної економіки.

Метою курсу «Страхування» – є отримання глибоких знань з питань теорії і практики страхового захисту життя, майна і відповідальності фізичних та юридичних осіб, сутності й ролі страхування в умовах економіки ринкового типу, формуванні вмінь самостійно приймати обґрунтовані рішення та пропозиції щодо удосконалення фінансової діяльності страховика..

Завдання курсу:

• з’ясування об’єктивної необхідності, сутності, функцій, принципів і ролі страхування в умовах переходу до економіки ринкового типу;

• висвітлення організації і шляхів розвитку страхового ринку та державного регулювання страхової діяльності;

• розгляд умов особистого, майнового страхування, страхування відповідальності, перестрахування з позицій вітчизняного та зарубіжного досвіду;

• вивчення особливостей і шляхів удосконалення фінансової діяльності страховиків.

Знання та навички, отримані в процесі вивчення курсу “Страхування”, можуть бути корисними як при написанні дипломної, магістерської роботи майбутнього спеціаліста в галузі фінансів, так і в подальшій професійній діяльності.

Організація навчального процесу передбачає застосування інтерактивних технологій навчання в рамках кредитно-модульної системи підготовки фахівців. Методи та форми навчання :

• вивчення теоретичних аспектів дисципліни у тісному зв`язку з практикою;

• ігрове (імітаційне)планування діяльності студентів на семінарах та практичних заняттях, яке є різновидом рольової гри, що стимулює активність студентів, привчає їх до праці у групі фахівців;

• налагодження міжпредметних зв`язків;

• метод стратегічного навчання, суть якого полягає у постановці перед студентами етапних завдань та опрацюванні широкого кола спеціальної інформації;

• метод розвитку системного мислення – формування у студентів уміння і навичок виявляти взаємозв`язки між окремими факторами проблеми та знаходити оптимальне рішення;

• метод конструктивного навчання – тобто прищеплення студентам практичних навичок усунення конкретних помилок на певній ділянці роботи

Застосування цих методів у ході навчання дає змогу реалізувати такі концептуальні принципи викладання, що випливають із вимог Болонського процесу:

• проблемність (у процесі навчання розглядаються проблеми реального життя, пов`язані з інтересами і потребами тих, хто навчається);

• узгодженість та системність цілей навчання;

• орієнтованість на життєвий досвід студентів;

• навчання за принципом поступового ускладнення завдань – “від простого – до складного”, “від відомого – до невідомого”.

• націленість на самонавчання (викладач лише допомагає студентові вчитися);

• професійний вишкіл (уміння застосовувати на практиці отримані знання є ключовим елементом концепції навчання);

• зворотний зв`язок (студенти постійно отримують оцінку своїх зусиль).

В процесі навчання у студентів формується системне мислення на основі глибокого розуміння явищ, процесів, відносин у сфері страхового ринку. Це дасть змогу майбутнім фахівцям опанувати інструментарій вирішення економічних та фінансових проблем, допоможе стати активним економічним суб`єктом не тільки національної, але і світової економіки.

Студенти повинні керуватися навчально-методичним комплексом дисципліни під час самостійної роботи з навчальним матеріалом (в т.ч індивідуальної роботи під керівництвом викладача), підготовки до колоквіумів, виконання залікових контрольних робіт та індивідуальних завдань під час поточних модульних контролів, на базах практики, а також при підготовці до семестрового іспиту. При організації самостійної роботи студентам слід враховувати тісний між предметний зв'язок дисципліни «Страхування» з такими навчальними дисциплінами як «Фінанси», «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання», «Гроші і кредит», «Фінанси підприємств», «Інвестування», «Фінансовий ринок» тощо.

Організація поточного та підсумкового контролю знань з дисципліни здійснюється в рамках кредитно-модульної системи підготовки фахівців, що регламентується відповідними нормативно-правовими документами та інструкціями МОН України, НУДПСУ в т.ч. безпосередньо Положенням про факультет фінансів та банківської справи. Під час модульних контролів та на підсумковій атестації при формуванні сумарної модульної оцінки в межах 100-бальної шкали в кінці семестру остаточною перевіркою рівня знань студентів є іспит, який передбачає перевірку професійних знань, тобто студент повинен показати своє вміння опрацьовувати і відтворювати інформацію, знаходити вихід із нестандартної ситуації, обґрунтовувати власні дії. За підсумками модульних контролів та іспиту студенти можуть бути атестовані з виставленням семестрової оцінки, яка обов’язково враховує наукові та інші творчі здобутки студента в межах програми дисципліни. Детальніше система організації модульного контролю знань з дисципліни викладена в окремому розділі.