5. Основний асортимент – це:

а) сукупність однотипних видів виробів;

б) головна складова, яка дає фірмі переважну частку прибутку;

в) виробництво найконкурентоспроможніших товарів;

г) нетрадиційні товари чи послуги, які надаються підприємст­вом;

д) вірної відповіді немає.

6. Асортиментна концепція – це:

а) програма управління розвитком виробництва та реалізації товарів;

б) досягнення відповідності між асортиментним пропонуванням товарів і

попитом на них;

в) прогнозування тенденцій розвитку асор­тименту на віддалену

перспективу;

г) прогнозування головних напрямків розвитку, що допоможуть

забезпечити майбутній ринковий попит на товар;

д) діяльність, яка спрямована на відбір продуктів для майбутнього

виробництва та реалізації на ринку.

7. Цільова частина асортиментної концепції стосується:

а) системи заходів для досягнення оптимальної структури у певний

період;

б) досягнення компромісу між різними сферами виробничо-комерційної

діяльності підприємства;

в) оптимізації структури асортименту;

г) координування взаємозв’язаних видів діяльності: науково-технічної,

проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу,

реклами, стимулювання попиту;

д) зняття з виробництва нерентабельних видів продукції.

8. Формування асортименту передбачає здійснення заходів:

а) коригування асортименту;

б) розроблення нових або поліпшення існуючих продуктів;

в) розроблення спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів

щодо якості, найменування, упаковки продукту;

г) визначення поточних і перспективних потреб споживачів;

д) всі відповіді вірні.

9. Сутність управління асортиментом полягає у:

а) процесі планування асортименту;

б) створенні продуктів, які споживач бажає придбати, з метою

пропонування цих товарів у необхідних обсягах і своєчасно;

в) втіленні реальних та потенційних можливостей підприємства;

г) визначенні мети виробництва, збуту та експорту на перспективу;

д) ретельному вив­ченню всього комплексу питань, які формують товарну

політику.

10. Які рішення приймаються в процесі управління асортиментом

продукції:

а) зняття з виробництва нерентабельних видів продукції та надання

фінансових ресурсів для втілення затверджених програм і планів;

б) розподіл виробничих потужностей для максимального використання

наявних ринкових можливостей;

в) диференціювання товару та заповненню тих товарних ніш, де немає

конкуренції або вона незначна;

г) стратегічні та оперативні рішення у сфері розроблення товарного

асортименту;

д) вірної відповіді немає.

11. Визначення і підтримування оптимальної структури продукції, що

виробляється та реалізується для досягнення поточних і

довгострокових господарських та інших цілей підприємства – це

визначення:

а) маркетингової цінової політики;

б) маркетингової збутової політики;

в) маркетингової товарної політики;

г) маркетингової асортиментної політики;

д) маркетингової інноваційної політики.