- •Соціальна роль - це:
- •До факторів віктимізації належать:
- •Основними характеристиками соціальної ролі є:
- •Соціальна група – це:
- •Основними стилями лідерства та керівництва прийнято вважати:
- •До основних управлінських функцій керівника належать:
- •До основних соціально-психологічних методів дослідження міжособистісних стосунків у групі відносять:
- •Соціальна перцепція характеризується:
- •За складом учасників спілкування буває:
- •За мірою опосередкованості спілкування буває:
- •Адиктивна поведінка має вираз в:
- •Атракція – це:
- •Гендерними відмінностями вважають:
- •Ідентифікація – це:
- •Конформність – це:
- •Психологічна сумісність – це ефект взаємодії в групі, що полягає в такому поєднанні людей, яке:
- •Соціальна стратифікація – це:
- •Соціальна установка – це:
- •Емпатія – це:
- •Каузальна атрибуція – це:
- •Диспозиція в соціальній психології розглядається як:
- •Маргінальна особистість – це:
- •Соціогенез, як соціально-психологічне поняття, розкриває:
- •Рефлексія – це:
- •Основними розділами соціальної психології є:
- •Комунікація – це:
- •Соціальні закономірності реалізуються:
- •Провідними ідеями теорії психології народів є:
- •Публічний ефект – це:
- •У сучасній соціальній психології виділені такі методологічні рівні:
- •Вибіркою дослідження в соціальній психології прийнято називати:
- •Табу – це:
- •Звичаї – це:
- •Традиції – це:
- •Мораль – це:
- •Манера – це:
- •Звичка – це:
- •Етикет – це:
- •Виділяють такі позиції комунікатора в умовах комунікативного процесу:
- •Співробітництво як стратегія взаємодії – це:
- •Суперництво як стратегія взаємодії – це:
- •Компроміс як стратегія взаємодії – це:
- •Пристосування як стратегія взаємодії – це:
- •Уникнення як стратегія взаємодії – це:
- •Комунікативний бар’єр – це:
Основними характеристиками соціальної ролі є:
А) спосіб отримання, причини виникнення, особистісні властивості, моделі суспільства;
Б) мотивація, спрямованість, звичаї, статус держави в світі;
В) спосіб отримання, емоційність, формалізація, мотивація;
Г) емоційність, мотивація, легальність, формалізація;
Д) мотивація, діяльність, група, соціальне становище.
Соціальна група – це:
А) соціальне явище індивідуального угруповування людей;
Б) процес створення колективу людей в загальній діяльності;
В) об’єднання різвноправних особистостей в процесі спільної діяльності;
Г) важлива форма об’єднання людей в процесі діяльності та спілкування;
Д) форма існування людської свідомості.
До основних параметрів групи належить:
А) склад, структура, групові процеси, норми, цінності, санкції;
Б) чисельність, групова динаміка, спільна діяльність, звичаї, традиції;
В) свідомість, групові процеси, норми, правила, мораль, менталітет;
Г) структура, соціальні ролі, контроль, закони, права;
Д) спільна діяльність, правила, контроль, динаміка, цінності, правила.
За безпосередністю взаємозв’язків у групі їх поділяють на:
А) великі, малі;
Б) умовні, реальні;
В) формальні, неформальні;
Г) референтні, групи належності;
Д) дифузні, асоціації, корпорації, колективи.
21. За розміром групи поділяють на:
А) великі, малі;
Б) умовні, реальні;
В) формальні, неформальні;
Г) референтні, групи належності;
Д) дифузні, асоціації, корпорації, колективи.
За суспільним статусом групи поділяють на:
А) великі, малі;
Б) умовні, реальні;
В) формальні, неформальні;
Г) референтні, групи належності;
Д) дифузні, асоціації, корпорації, колективи.
За значущістю групи поділяють на:
А) великі, малі;
Б) умовні, реальні;
В) формальні, неформальні;
Г) референтні, групи належності;
Д) дифузні, асоціації, корпорації, колективи.
За рівнем розвитку (спільність діяльності) групи поділяють на:
А) великі, малі;
Б) умовні, реальні;
В) формальні, неформальні;
Г) референтні, групи належності;
Д) дифузні, асоціації, корпорації, колективи.
Якісними показниками розвитку групи (за Л.Уманським) є:
А) спрямованість групової діяльності, підготовленість групи, організованість групи, інтелектуальна, емоційна, вольова єдність;
Б) значущість групи, цілепокладання в групі, соціальна спрямованість, вольова та емоційна характеристика членів групи;
В) кількість членів групи, наявність спільної діяльності, рівень розвитку членів групи, соціальні статуси;
Г) спільна діяльність, властивості індивідів, організованість, наявність лідера, соціальна спрямованість;
Д) підготовленість групи, місце групи в середовищі, кількість членів групи, міжособистісні стосунки, наявність спільної мети.
Соціальними інститутами прийнято вважати:
А) групи людей, об’єднаних спільною діяльністю та метою;
Б) об’єднання людей за інтересами;
В) історично усталені форми організації спільної діяльності людей;
Г) вплив соціальних організацій на життєдіяльність людей;
Д) фактори впливу зовнішніх та внутрішніх умов на соціалізацію особистості.
Соціальний статус визначає:
А) становище людини в групі в процесі виконання спільної діяльності;
Б) становище людини в системі соціальних відносин при виконанні ролей;
В) позиція індивіда по відношенню до соціальних перетворень;
Г) обов’язки та привілеї людини в даній соціальній системі;
Д) усвідомлений вибір моральних орієнтацій людини.
Феномен лідерства в соціальній психології пов’язаний з:
А) регуляцією соціальних стосунків в умовах натовпу;
Б) неформальною регуляцією міжособових стосунків в групі;
В) регуляцією формальних стосунків у групі;
Г) породженням та функціонуванням соціальних потреб в групі;
Д) цілеспрямованою та контрольованою діяльністю системи соціальної організації.
Феномен керівництва в соціальній психології пов’язаний з:
А) регуляцією соціальних стосунків в умовах спільної діяльності і життя;
Б) неформальною регуляцією міжособових стосунків в групі;
В) регуляцією формальних стосунків у групі і є офіційним носієм певних соціальних функцій;
Г) породженням та функціонуванням соціальних потреб в групі та їх реалізацією;
Д) цілеспрямованою та контрольованою діяльністю системи соціальної організації стосовно кожного члена групи.