- •Безпека життєдіяльності
- •Розділ 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •Історія виникнення питань пов’язаних з проблемою безпеки життєдіяльності людини.
- •2. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •4, 5. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •7. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •Джерела небезпек, небезпечні ситуації та вражаючі фактори
- •Тема 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1. Системно-структурний підхід та системний аналіз — методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •2. Система «людина-життєве середовище» та її компоненти
- •3. Рівні системи «людина - життєве середовище»
- •Тема 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •Стан травматизму в Україні у 1997 – 1998 роках
- •2. Оцінка ризику небезпеки
- •Категорія серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •4. Управління ризиком
- •5. Якісний аналіз небезпек
- •Розділ 2. Людина як елемент системи «Людина – життєве середовище» Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •1. Визначення основних понять: «життя», «діяльність», «людина», «праця».
- •2. Людина та її біологічні та соціальні ознаки
- •3. Діяльність людини
- •Тема 2.2. Середовище життєдіяльності людини
- •Характеристика середовища життєдіяльності людини.
- •Природне середовище
- •Техносфера
- •4. Ноосфера
- •5. Соціально-політичне середовище
- •Тема 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
- •Організм людини як сукупність тілесних і фізіологічних систем.
- •2. Будова і властивості аналізаторів
- •С труктура аналізатора
- •3. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •4. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Значення мікроелементів для організму людини
- •Тема 2.4. Психологічні особливості людини
- •Психіка людини та безпека життєдіяльності.
- •2. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3. Властивості людини
- •4. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •Розділ 3. Правові, нормативно-технічні та організаційні основи забезпечення безпеки життєдіяльності Тема 3.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •1. Загальні принципи побудови законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Тема 3.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •2. Управління бжд на глобальному рівні
- •2.1. Програма дій «Порядок денний на XXI століття»
- •2.2. Декларація тисячоліття Організації Об'єднаних Націй
- •2.3. Кіотський протокол
- •3.Україна як суб'єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
Джерела небезпек, небезпечні ситуації та вражаючі фактори
Джерело небезпеки |
Небезпечна ситуація |
Вражаючий фактор |
Війна |
Наліт бомбардувальників |
Бомба Бомбові уламки |
Електрична мережа |
Обрив лінії електропередач Дотик до оголених контактів Коротке замикання |
Напруга струму
Електричний струм
Підвищенна температура, вогонь |
Повінь |
Затоплення населеного пункту |
Високий рівень води Низька температура |
Автомобіль |
Керування в нетверезому стані Порушення правил руху
Несправність |
Автомобіль, що рухається Автомобіль, що рухається Залежно від виду несправності |
Необхідно мати на увазі, що поділ на джерело небезпеки, небезпечну ситуацію та небезпечний фактор проводиться залежно від завдання, яке ставиться, передусім, від рівня системи «людина — життєве середовище», яка розглядається. -
Наведемо приклад: якщо для однієї конкретної особи або групи людей вражаючим фактором є осколки від вибуху бомби; падіння бомб (бомбування) є небезпечною ситуацією, а літак, з якого здійснюється бомбування, — джерелом небезпеки, то для рівня країни чи регіону, в якому ведуться бойові дії, небезпечним фактором є бомби; поява літаків, що несуть бомби, — це небезпечна ситуація; а джерелом небезпеки є війна:
Слід також знати, що одне джерело небезпеки може призводити до різного роду небезпечних ситуацій, а останні породжують різні вражаючі фактори. Своєю чергою, вражаючі фактори можуть спричиняти утворення нових небезпечних ситуацій чи навіть джерел небезпек.
Приклад. Газова плита на кухні становить загрозу отруєння, пожежі та вибуху. Отже, вона може розглядатися як джерело небезпеки. Коли ж через якісь обставини будуть залишені відкритими конфорки, і газ, що заповнив приміщення, вибухне,
з’являються інші джерела небезпеки та інші небезпечні фактори, а саме: елементи будівлі, що руйнується, полум'я, чадний газ тощо.
Сучасне життєве середовище, навіть побутове, не кажучи вже про виробниче, містить багато джерел небезпек. Це і електрична мережа та електроапаратура, система водопостачання, медикаменти, отруйні та пожежонебезпечні речовини, балкони, що знаходяться на висоті, мисливська чи інша зброя тощо. Для того щоб виникла реальна небезпечна ситуація, необхідна причина або умова, своєрідний «пусковий механізм», при якому потенційна небезпека переходить у реальну. Логічним процесом розвитку небезпеки, реалізації потенційної загрози є тріада «джерело небезпеки — причина (умова) — небезпечна ситуація».
Небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона. На рис. 1.3 наведено графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини та небезпечної зони.
Варіант І ілюструє найбільш небезпечну ситуацію, коли людина, яка не має засобів захисту або не використовує їх, знаходиться у небезпечній зоні. При варіанті ІІ небезпека існує лише у місці суміщення зон 1 та 2. Оскільки людина в такому місці знаходиться, як правило, короткочасно (спостереження, огляд, невеликий ремонт тощо), то під небезпечним впливом вона може опинитись лише в цей період. У варіанті III небезпека виникає тільки у випадку порушення засобів захисту 3. Повну безпеку, точніше, прийнятний рівень ймовірності прояву небезпеки, гарантує лише варіант IV, наприклад, дистанційне керування технологічним процесом.
Отже, найбільш небезпечна ситуація для людини виникає за таких умов:
небезпека реально існує;
людина знаходиться в зоні дії небезпеки;
людина не має достатніх засобів захисту, не використовує їх або ці засоби неефективні.
