- •Безпека життєдіяльності
- •Розділ 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •Історія виникнення питань пов’язаних з проблемою безпеки життєдіяльності людини.
- •2. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •4, 5. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •7. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •Джерела небезпек, небезпечні ситуації та вражаючі фактори
- •Тема 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1. Системно-структурний підхід та системний аналіз — методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •2. Система «людина-життєве середовище» та її компоненти
- •3. Рівні системи «людина - життєве середовище»
- •Тема 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •Стан травматизму в Україні у 1997 – 1998 роках
- •2. Оцінка ризику небезпеки
- •Категорія серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •4. Управління ризиком
- •5. Якісний аналіз небезпек
- •Розділ 2. Людина як елемент системи «Людина – життєве середовище» Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •1. Визначення основних понять: «життя», «діяльність», «людина», «праця».
- •2. Людина та її біологічні та соціальні ознаки
- •3. Діяльність людини
- •Тема 2.2. Середовище життєдіяльності людини
- •Характеристика середовища життєдіяльності людини.
- •Природне середовище
- •Техносфера
- •4. Ноосфера
- •5. Соціально-політичне середовище
- •Тема 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
- •Організм людини як сукупність тілесних і фізіологічних систем.
- •2. Будова і властивості аналізаторів
- •С труктура аналізатора
- •3. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •4. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Значення мікроелементів для організму людини
- •Тема 2.4. Психологічні особливості людини
- •Психіка людини та безпека життєдіяльності.
- •2. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3. Властивості людини
- •4. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •Розділ 3. Правові, нормативно-технічні та організаційні основи забезпечення безпеки життєдіяльності Тема 3.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •1. Загальні принципи побудови законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Тема 3.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •2. Управління бжд на глобальному рівні
- •2.1. Програма дій «Порядок денний на XXI століття»
- •2.2. Декларація тисячоліття Організації Об'єднаних Націй
- •2.3. Кіотський протокол
- •3.Україна як суб'єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
Тема 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
План
Організм людини як сукупність тілесних і фізіологічних систем.
Будова і властивості аналізаторів.
Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності.
Загальні уявлення про обмін речовин та енергію.
Вплив негативних факторів на здоров’я людини
Самостійна робота
Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
Практичне заняття
Визначення індивідуальних добових енерговитрат людини
Організм людини як сукупність тілесних і фізіологічних систем.
Незважаючи на наявність різноманітних гіпотез про виникнення життя на Землі, всі вважають, що найвищою стадією розвитку життя є людина.
Вчені встановили, що за всю історію еволюції людина в анатомо-фізіологічному відношенні мало змінилася. Що ж являє собою організм людини? Це сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем: нервової, серцево-судинної, кровообігу, травлення, дихання, сенсорної, опорно-рухової та ін. Однією з найважливіших систем людини є нервова система, що пов'язує між собою всі системи і частини тіла в єдине ціле. Центральна нервова система бере участь у прийомі, опрацюванні та аналізі будь-якої інформації, що надходить із зовнішнього і внутрішнього середовищ. При виникненні перевантажень на організм людини нервова система визначає ступінь їхнього впливу і формує захисно-адаптаційні реакції. Антропологи і фізіологи відзначають надзвичайно важливу фізіологічну особливість людського організму; його великі потенційні і часто незадіяні життям можливості.
Еволюція забезпечила людський організм високими резервами стійкості та надійності, що зумовлено взаємодією всіх систем, цілісністю, спроможністю до адаптації і компенсації у всіх ланках і станом відносної динамічної стабільності. Достатньо навести декілька прикладів. Насамперед це стосується людського мозку. Одні дослідники вважають, що він використовується на 2-3%, інші — на 5-6% потенційних можливостей. Запас міцності «конструкції людини» має коефіцієнт 10, тобто організм людини може витримувати навантаження в 10 разів більші, ніж у практичній діяльності. Серце людини є органом кровообігу; воно протягом усього життя чинить більш 109 скорочень, у той час як найсучасніша система забезпечує 107, тобто в 100 разів менше.
З наведених прикладів видно, що резерви організму людини надзвичайно високі. Це дає можливість виживати людині як біологічному виду в складних умовах. У результаті своєї бурхливої трудової діяльності людина на рубежі третього тисячоліття досягла величезних успіхів у перетворенні навколишнього світу. Проте досягнення людини в галузі науки, техніки, виробництва при створенні комфортних умов життя призвели до утворення нових видів небезпеки та до деградації резервів організму людини. Одним із основних завдань навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» є визначення рівня та шляхів впливу різних небезпек на організм людини. Для вирішення цих завдань необхідно насамперед розглянути шляхи взаємодії людини з навколишнім середовищем і як саме всі зміни навколишнього середовища відображаються в її свідомості.