1. Незазначені граничні відхилення розмірів: н14, h14, .
Викладене
вище стосується також розмірів валів
і отворів, незазначені граничні відхилення
розмірів яких задані класами точності.
Тоді для "середнього"
класу точності умовний запис в технічних
вимогах креслення буде таким [2]: 1.
–t2,+t2,
,
або 1. Н14, h14,
.
2 Особливості вибору засобів вимірювання лінійних розмірів
2.1 Загальні положення
Згідно з ДСТУ 2681–94 [3] вимірювання – це знаходження значень фізичних величин (ФВ) за допомогою спеціальних технічних засобів, які зберігають одиницю ФВ і дають можливість порівняти з нею вимірювану ФВ. Під вимірюванням розуміють процес експериментального порівняння розміру деталі (чи іншої ФВ) з деяким його (її) значенням, прийнятим за одиницю виміру. Вимірювання проводять як з метою встановлення дійсних розмірів виробів та відповідності їх вимогам креслення, так і для перевірки точності технологічного процесу, його налагодження для попередження браку.
Щоб визначити якість виготовлення деталі, інколи не потрібно вимірювати дійсне значення розміру (чи іншої ФВ), а досить лише знати, чи знаходиться воно в заданих межах, чи ні. Процес встановлення відповідності дійсних розмірів або інших показників якості виробу параметрам, які передбачені кресленнями або технічними умовами, називають контролем.
Під засобами вимірювань (ЗВ) розуміють технічні засоби, які використовують у вимірюваннях і мають нормовані метрологічні характеристики (див. розділ 2.2). Якість продукції, її ефективність визначається правильним добором засобів вимірювання. Це багатозначне і складне завдання, яке залежить від цілого ряду факторів, зокрема:
заданої точності виготовлення деталі;
масштабу та умов виробництва, умов виконання вимірювань;
конструктивних особливостей контрольованих деталей;
сумарних економічних затрат, продуктивності тощо.
Найсуттєвіший вплив на вибір засобу вимірювання має допустима похибка виміру , величина якої для лінійних розмірів до 500 мм встановлена ДСТУ ГОСТ 8.051:2009 (таблиця А.4.). Числові значення допустимих похибок залежать від номінальних розмірів та допусків на виготовлення виробу і складають від 20% (для 10 квалітету і грубших) до 35% (для 2–5 квалітетів) від величини допуску на виготовлення [4]. Допустимі похибки вимірів, встановлені стандартом, є найбільшими, які можна допустити під час вимірювання; вони охоплюють не лише похибки засобів вимірювання, але й і складові від інших джерел похибок, які мають вплив на похибку виміру (похибки мір, за якими налаштовую прилад, похибки базування, температурні похибки тощо).
Для проведення вимірювань із похибками, які не перевищують допустимі ДСТУ ГОСТ 8.051:2009 значення, необхідно встановити граничну похибку виміру lim різними вимірювальними засобами в різних умовах їх використання.
Числові значення граничних похибок вимірів lim для різних ЗВ наведено в рекомендаціях РД 50–98–86 [5] (таблиця А.5.), згідно з якими вибір універсальних засобів вимірювання здійснюють з дотриманням такої умови:
lim ≤ . (2.1)
Серед усіх засобів вимірювання, для яких виконується нерівність 2.1, добирають ті, які забезпечують найменшу трудомісткість, вартість проведення вимірювання, обслуговування і ремонту, вищу продуктивність тощо.
Коротко зупинимося на інших умовах вибору ЗВ.
В одиничному і дрібносерійному виробництвах висока якість виробів часто залежить від індивідуальних навиків та кваліфікації робітників і не гарантується ходом технологічного процесу. Тут потрібні поопераційний контроль деталей, відповідні універсальні засоби і контролери високої кваліфікації.
У серійному виробництві однорідність деталей за якістю досягається застосуванням спеціального обладнання, інструменту, оснащення. Контрольні операції здійснюють після ряду операцій або після остаточного виготовлення деталей універсальними вимірювальними засобами, спеціальними контрольними пристроями, граничними калібрами і шаблонами.
У масовому виробництві широко використовують високопродуктивні механізовані та автоматичні контрольно–вимірювальні засоби. Проте застосування контрольних автоматів повинно бути економічно обґрунтованим (через високу їх вартість і необхідність кваліфікованих наладчиків). Автомати особливо ефективні для контролю деталей простої геометричної форми, невеликої маси, з малим числом контрольованих параметрів.
Щодо вибору вимірювальних засобів залежно від конструктивних особливостей (маси, розмірів, матеріалу, форми деталі тощо), то, наприклад, деталі значних габаритів і маси контролюють переносними вимірювальними приладами, а у випадку великої кількості контрольованих параметрів рекомендується застосовувати багатовимірні прилади.