83

ЗМІСТ

		Стор.
	ВСТУП	5
	РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ	7
1.1.	Економічний зміст поняття «заробітна плата»	7
1.2.	Форми оплати праці	12
1.3.	Функції заробітної плати	19
	РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ І БУХГАЛТЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ	23
2.1.	Характеристика РМК Баришівської райдержадміністрації	23
2.2.	Аналіз техніко-економічних показників і фінансового стану організації	37
2.3.	Організація бухгалтерської служби та характеристика облікової політики на організації	44
	РОЗДІЛ 3. ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ РМК ВІДДІЛУ ОСВІТИ БАРИШІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖ- АДМІНІСТРАЦІЇ	54
3.1.	Фінансовий облік заробітної плати	54
3.2.	Управлінський облік заробітної плати	65
3.3.	Аналіз та контроль розрахунків по заробітній платі на РМК відділу освіти Баришівської райдержадміністрації	76
	РОЗДІЛ 4. ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ У ВЕДЕННІ ОБЛІКУ В РМК ВІДДІЛУ ОСВІТИ БАРИШІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ	94
4.1.	Використання комп’ютерних програм в бухгалтерському обліку	94
4.2.	Програмне забезпечення РМК відділу освіти Баришівської райдержадміністрації	97
	ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ	105
	СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	110
	ДОДАТКИ	113

ВСТУП

Для того, щоб жити й задовольняти свої матеріальні та духовні потреби, людина повинна мати необхідні матеріальні кошти. Ці кошти можна заробити різними шляхами: можна займатися індивідуальною трудовою або підприємницькою діяльністю, одержувати прибуток від цінних паперів у вигляді дивідендів. Переважна більшість людей одержують винагороду, наймаючись на роботу як робітники і службовці. Цю винагороду прийнято називати заробітною платою.

Відрізняють два аспекти заробітної плати: економічний і правовий. З економічної точки зору заробітною платою вважають вартість або ціна праці в грошовій формі як частка працівника в національному доході, що на еквівалентній основі виплачують йому за виконану роботу.

Юридичною категорією заробітна плата стає тоді, коли правовими нормами визначають розмір та порядок її виплати за виконану роботу. Для правового визначення заробітної плати має значення обов'язок роботодавця виплатити працівникові винагороду за його працю, з одного боку, і наявність у працівника суб'єктивного права на одержання цієї винагороди за попередньо встановленими нормами праці, — з другого.

Актуальність досліджуваної теми визначено тим, що заробітна плата була і залишається для більшості членів суспільства основою їх благополуччя, а значить, заробітна плата і в перспективі буде найбільш потужним стимулом підвищення результативності праці і результату роботи в цілому. Заробітна плата є одним з найважливіших і, може бути, навіть вирішальним елементом формування доброго клімату на організації.

Метою роботи є розкриття особливостей та сутності обліку і аудиту оплати праці в державній організації і висвітлення теоретичних знань пов'язаних із обліком та аналізом заробітної плати, перевірка їх доцільності у практичному застосуванні на прикладі даних про заробітну плату в районному методичному кабінеті відділу освіти Баришівської райдержадміністрації.

Завданнями, що дозволили досягти поставленої мети в дипломній роботі є:

• аналіз економічної сутності заробітної плати;

• аналіз техніко-економічних показників;

• дослідження фінансового обліку організації;

• аналіз програмного забезпечення.

Об'єктом дослідження цієї роботи є районний методичний кабінет (РМК) відділу освіти Баришівської райдержадміністрації. Матеріали цієї організації використано в дипломній роботі.

Предметом дипломної роботи є теоретичні засади обліку і аналізу заробітної плати (закони, системи, форми, закономірності, принципи, механізми, методи ); практичний аспект застосування досліджуваного об'єкту (ведення обліку заробітної плати РМК аналіз динаміки оплати праці);

Практичне значення отриманого аналізу та досліджень: було проаналізовано економічну сутність заробітної плати, техніко-економічні показники та прграмне забезпечення організації, ми встановили, що необхідно ввести в роботу організації використання програми 1С.Бухгалтерії 7.7, що сприятиме покращенню праці робітників відділу освіти, та покращенню якості роботи всієї організації.

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

1. Економічний зміст поняття «заробітна плата»

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці, спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати[3].

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу[3].

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Ще одним поширеним визначенням є «Заробітна плата - основна частина засобів, спрямованих на споживання, які є часткою доходу , яка залежить від кінцевих результатів роботи колективу і розподіляється працівниками залежно від кількості та якості затраченої праці, реальним трудовим вкладом кожного і величиною вкладеного капіталу»[25].

У словнику з питань заробітної плати має таке визначення «Заробітна плата - це виражена в грошах частка робітників і службовців у фонді індивідуального споживання національного доходу, становить основну форму необхідного продукту і розподіляється відповідно до кількості і якості витраченої ними праці у суспільному виробництві»[19].

Для кращого розуміння сутності поняття «заробітної плати» слід врахувати те, що вона є важливою складовою організації, і тому можна виділити кілька її основних положень:

- заробітна плата - це економічна категорія відносин розподілу доходу між власником підприємства та найманим працівником;

• заробітна плата - це винагорода за виконану роботу, розмір якої залежить від складності та умов її виконання, професійно-ділових якостей працівника, його особистих виробничих результатів та кінцевих результатів діяльності колективу взагалі;

• заробітна плата - це елемент ринку праці, що виступає ринковою вартістю робочої сили, що складається під впливом попиту та пропозиції робочої сили;

- заробітна плата - це елемент витрат на виробництво (який, крім власне заробітної плати включає й ще інші витрати роботодавця на робочу силу), тому впливає на собівартість продукції, прибуток підприємства та на його конкурентоспроможність;

- заробітна плата - це трудовий дохід, який має забезпечити щонайменше просте відтворення робочої сили. [1, 19, 23, 24, 27].

За трудовим кодексом України заробітну плату розподіляють на три види виплат:

1. основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

2. додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

3. інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми[3].

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). Відповідно до прийнятого Закону «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (його проект було зареєстровано у парламенті під №9000) встановлюються такі розміри мінімальної заробітної плати на 2012 рік: - у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривень, з 1 квітня - 1094 гривень, з 1 липня – 1102 гривень, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні; - у погодинному розмірі: з 1 січня - 6,43 гривні, з 1 квітня - 6,56 гривні, з 1 липня – 6,61 гривні, з 1 жовтня - 6,7 гривні, з 1 грудня - 6,8 гривні. Встановлені Законом розміри мінімальної зарплати дорівнюють запропонованим ним же розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб[6].

До мінімальної заробітної плати не включають:

• доплати;

• надбавки;

• заохочувальні і компенсаційні виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

• прожиткового мінімуму, встановленого законом;

• загального рівня заробітної плати;

• продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов;

• пропозицій, вироблених шляхом переговорів представників професійних спілок та об'єднань роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів та укладення генеральної угоди.

• розмір мінімальної заробітної плати встановлюється законом раз на рік під час затвердження Державного бюджету України.

Також існує в законодавстві поняття середньої заробітної плати. Обчислення середньої заробітної плати залежить від мети для якої це робиться і тому існує дві постанови Кабінету міністрів: від 08.02.95 №100 «Порядок обчислення середньої заробітної плати» із змінами і від 26.06.01 №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за обов'язковими державним соціальним страхуванням».

Середня заробітна плата обчислюється за такий період:

1. Для обчислення середньої заробітної плати, для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

2. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

3. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

4. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 постанови Кабінету міністрів: від 08.02.95 №100 «Порядок обчислення середньої заробітної плати»

5. Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватись виходячи з виплат за 12 календарних місяців.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

1. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

2. Розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва, та добровільно застрахованих осіб) є останні 6 календарних місяців (з 1 до 1 -го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

3. Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачено страхові внески.

4. У разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.