2. Розробка свб-стратегії

Розробка СВБ-стратегії передбачає послідовність кроків, які наведено на рис.4.3.1.

Розробка і реалізація стратегії СВБ передбачає:

• підтримку вищого керівництва;

• залучення до даного процесу різних рівнів управління;

• аналіз існуючої внутрішньокорпоративної політики (процедур, правил і бюджету) з т.з. впровадження внутрішньої СВБ;

• аналіз соціальних питань, які будуть:

• важливими для місцевого співтовариства, де працює компанія;

• сумісними з цінностями, місією, продуктами та послугами організації;

• сприяти досягненню бізнес-завдань в сферах маркетингу, управління персоналом, встановлення лояльності клієнтів і т.д.

• цікаві основним внутрішнім групам впливу (співробітникам, керівництву та власникам або акціонерам).

• збір інформації і аналіз відповідної діяльності аналогічних компаній, а також державних органів і організацій;

• формування команди, відповідальної за планування, запровадження і реалізацію СВБ-стратегії;

• формування методики оцінки майбутньої стратегії;

• вибір та обґрунтування ключових сфер внутрішньої та зовнішньої СВБ відповідно до існуючої бізнес-стратегії;

• планування програм та ініціатив, які пропонуються;

• визначення чітких критеріїв виконання і оцінки результативності програм та ініціатив;

• моніторинг програм та звітності;

• здійснення постійного інформаційного супроводження СВБ-стратегії із використанням каналів внутрішньої корпоративної комунікації, зовнішніх інформаційних можливостей та ЗМІ.

Слід особливо підкреслити, що розробка і реалізація стратегії СВБ - прерогатива стійких, стабільних компаній.

2. Інструменти соціально відповідального менеджменту

З метою впровадження СВБ-цінностей в бізнес-стратегію і операційний менеджмент компанії можуть використовуватись наступні бізнес-інструменти:

1. Корпоративне управління – це система взаємодії, яка відображає інтереси органів управління компанії, акціонерів, зацікавлених осіб, і направлена на здобуття максимального прибутку від всіх видів діяльності компанії відповідно до чинного законодавства і з врахуванням міжнародних стандартів.

Поняття „Корпоративне управління” не є синонімом поняття „управління компанією”, оскільки має ширше значення. Управління компанією — це діяльність менеджерів, які здійснюють керівництво поточними справами компанії, а корпоративне управління — це взаємодія широкого кола осіб по всіх аспектах діяльності компанії.

Організація економічного співробітництва і розвитку виділяє такі характерні риси ефективного корпоративного управління:

• чесність — упевненість інвесторів в безпеці своїх інвестицій;

• прозорість — своєчасне надання компанією достовірною і повної інформації про своє фінансове становище;

• підзвітність — менеджери підзвітні власникам компанії;

• відповідальність — дотримання компанією законів і етичних норм.

2. Кодекс корпоративної поведінки, у свою чергу, допомагає соціально відповідальному менеджменту знайти рівновагу між різними групами: менеджерами та акціонерами, підприємством і державою, тобто рух від конфлікту інтересів до його балансу. Стандарти корпоративної поведінки найбільш важливі для акціонерних товариств.

Кодекс корпоративної поведінки представляє, з одного боку, стандарти поведінки — наприклад, національні стандарти (кодекси) є зведенням правил у вигляді загальних принципів і рекомендацій по реалізації корпоративних стосунків. Український національний варіант кодексу корпоративної поведінки розроблений і прийнятий Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку України.

З іншого боку, кодекс корпоративної поведінки є рекомендаційним, він містить стандарти, правила і принципи, викладені у вигляді норм, рекомендованих до виконання. На різних ринках кодекси мають різний статус, але як правило, вони не носять характеру загальнообов'язкового нормативного акту. В той же час існують певні механізми впровадження кодексів в ділову практику і забезпечення певної міри їх обов'язковості.