4.1. Свб як складова стратегічного управління та чинник підвищення конкурентоспроможності компанії

Проблематика корпоративної соціальної відповідальності стала частиною бізнес-стратегії і операційної діяльності ряду впливових компаній, оскільки забезпечує:

• управління ризиками (тут йде мова про економічні, політичні, ринкові, технологічні, конкурентні, соціальні і міжнародні погрози і можливості);

• маркетингове позиціонування (репутація, корпоративний бренд);

• інвестиційні можливості (відносно нова, в основному західна, практика запиту СВБ-стратегії підприємства перед розглядом інвестиційної або кредитної заявки);

• цивільне позиціонування (довіра, прозорість, вплив політиків, мас-медіа, локальних громадських і міжнародних організацій);

• організаційна культура (упроваджені ключові показники оцінки ефективності, стандарти корпоративного управління і ділової етики СВБ рівні компанії).

Організації, яка прагне бути відповідальним корпоративним громадянином, слід проводити відповідальну політику в багатьох сферах, серед яких:

• дотримання цивільних прав (прав людини);

• захист довкілля;

• охорона здоров'я і безпека праці співробітників;

• захист інтересів споживачів;

• внесок в корпоративну філантропію та ін.

СВБ-стратегії вже реалізуються в західній бізнесі-практиці, для вітчизняних організацій їх розробка і впровадження є новими завданнями. Йдеться не про спонтанну добродійність, а про системну діяльність, що реалізується в рамках основних бізнес-процесів.

У організаційній структурі більшості українських компаній відділ з СВБ найчастіше відсутній, в іншому випадку його функції виконуються відділом маркетингу або відділом по зв'язкам із громадськістю. Лише деякі компанії віддають належну увагу СВБ, в основному це компанії мають іноземну структуру власності.

У класичному варіанті відділ з СВБ входить до складу відділу з корпоративних стосунків, який включає також відділ зв'язків із громадськістю, відділ внутрішніх комунікацій, відділ зв’язків із органами державної влади, відділ зв'язків з інвесторами.

Що стосується розробки стратегії та управління діяльністю з СВБ, то вони у західній практиці ці завдання виконуються в основному вищим керівництвом, директорами відділів зі зв'язків із громадськістю, управління персоналом, фінансових відділів, відділів маркетингу і власне корпоративної відповідальності.

В компаніях країн сходу відбувається реалізація бізнес-цілей у контексті СВБ при тому, що задіяний склад співробітників компанії еволюціонує від виділення адміністратора до залучення до реалізації СВБ працівників всіх рівнів управління.

Отже, розглядаючи цілі СВБ спочатку як добродійність, потім як стратегічну філантропію і соціальні інвестиції в місцеве співтовариство, в діловому співтоваристві намітився перехід до трактування основної мети СВБ як формування здорового, сприятливого бізнес-середовища.

2. Поняття та основні складові свб-стратегії

Стратегія СВБ є Корпоративним документом, в якому визначаються цінності і стандарти, згідно з якими проходить операційна діяльність компанії. Успіх компанії залежить від її професійності, якості стосунків з групами зацікавлених сторін.

Заявляючи про свої цінності і відповідним чином ведучи бізнес, компанія звертається до найбільш важливих проблем СВБ. Важливо відзначити, що діяльність у сфері СВБ не тотожна добродійності (філантропії). Інколи у визначеннях ряду американських фахівців спостерігається трактування корпоративної філантропії за рамками СВБ-політіки бізнесу, а в європейських добродійність є складовою частиною зовнішньої СВБ. Реалізація СВБ передбачає впровадження довготривалої програми дій, націлених на одне з важливих для будь-якої організації завдань, а саме — підвищення її привабливості для інвесторів, органів влади і співробітників.

Стратегія СВБ повинна базуватися з урахуванням специфіки зовнішнього ділового оточення і соціального середовища (наприклад, місцезнаходження компанії — велике місто або маленьке село і т.п.), напряму діяльності і масштабу компанії. Вона може містити заходи спрямовані на підтримку освіти, інвестиції в людський капітал безпосередньо в компанії або підвищення кваліфікації для тих, хто не є співробітниками, проте відносяться до важливих груп впливу для організації. Також це можуть бути екологічні програми, заходи, що відносяться до сфери охорони здоров'я, співпраця з локальними або регіональними громадськими організаціями, місцевим самоврядуванням тощо.

Основні сфери діяльності всередині компанії, які аналізуються з метою вдосконалення, або впровадження СВБ-стратегії – це політика компанії в:

• сфері розвитку людських ресурсів і умов праці, оскільки розвиток необхідних навичок, кваліфікацій і їх ефективне використання забезпечує високу продуктивність, а гідні умови праці забезпечують безпечне, стимулююче виробниче середовище, сприяють тендерній рівності і рівності можливостей;

• екологічна політика — від створення „зеленого офісу” до інвестицій в енергозберігаючі технології, які приведуть надалі до підвищення конкурентоспроможності бізнесу, до зменшення негативного впливу на довкілля;

• економічна політика, яка має сприяти розвитку і прибутковості;

• політика по відношенню до місцевого співтовариства — діяльність компанії в ролі активного корпоративного громадянина; налагодження постійної приватно-державно-суспільної взаємодії, де поряд з органами влади компанія співпрацює із громадськими організаціями;

• корпоративне управління і практика ведення бізнесу — створення і дотримання в компанії нормативних актів і кодексів поведінки, заснованих на таких цінностях, як підзвітність, справедливість, прозорість, дотримання верховенства закону і основних принципів і прав у сфері праці.

Ефективна реалізація соціальних і екологічних програм, які потім відображуються в річному соціальному звіті і оприлюднюються разом із фінансовими звітами діяльності компанії, є одним з показників зрілості організації, надійності і стабільності її бізнесу.