Тема 3. Стандарти соціальної відповідальності бізнесу

1. Глобалізація: можливості та загрози

2. Глобальний договір ООН

3. Системне забезпечення соціальної спрямованості компаній

4. Загальне уп­равління якістю (ТQМ),

5. Модель EFQM

3.1. Глобалізація: можливості та загрози

Глобалізація породжує загострення конкурентної боротьби. На ринках будь-яких країн. Без винятків. Вона вимагає адекват­них змін від кожного виробника та від національної економіки в цілому. Особливо актуальним це питання є для країн з перехідною еко­номікою, що характеризуються відносно низькою діловою культурою. Для них глобалізація - це нові дуже серйозні випробування і ризи­ки. Але водночас, за певних умов, і нові можливості.

Глобалізація надає можливість споживачам реально викорис­товувати своє право на вибір товарів і послуг, особливо матеріально забезпе­ченим. Вона сприяє змінам у свідомості споживачів, пробу­джує в них відчуття самопова­ги і робить значно вибаг­ливішими до виробників та постачальників, стимулюючи їх до вдосконалення. Глобалізація надає переваги тим з них, хто прагне досягти належного рівня досконалості.

В Європі, як і в усьому світі, відповіддю на виклики гло­балізації стало значне посилен­ня соціальної спрямованості провідних компаній. Зокрема, це проявилося через ак­тивізацію вдосконалення цих компаній на засадах концепцій Загального управління якістю та моделей досконалих ор­ганізацій, що зорієнтовані на перевищення норм міжнародних стандартів й досягнення найк­ращих результатів і високого рівня конкурентоспроможності. Водночас широке розповсю­дження в світі, отримали міжнарод­ні стандарти на системи менед­жменту (ISO серій 9000 та 14000, ОНSAS 18000, SА 8000 та інші).

Останнім часом популярними стали дискусії про соціальну відповідальність біз­несу отримали новий поштовх. Приводом для цього стало започаткування Глобального до­говору Організації Об'єднаних Націй, який є відповіддю на виклики глобалізації світової економіки.

Зважаючи на особливу акту­альність проблем покращання соціального клімату для пост­радянських країн, дуже важли­во, щоб у них питання про соціальну відповідальність не перетворилось на тимчасову модну кампанію. Щоб СВБ не розглядалась лише, як засіб для отримання вигід і не призвела лише до одноразових благодійних акцій.

3.2. Глобальний договір оон

Ідея Глобального договору належить Генеральному секретарю ООН Кофі Аннану, який проголосив її на Всесвітньому економічному форумі у 1999 році. Глобальний договір базується на ряді основополож­них загальнолюдських цінностей у сфері прав людини, норм праці, охорони довкілля і бо­ротьби з корупцією та спирається на такі загальновизнані світовою громадськістю документи: Загальна декларація прав людини; Декларація Міжнародної організації праці (МОП) про основоположні принципи і права у сфері праці; Декларація про природне середовище і розвиток; Конвенція ООН проти корупції.

Глобальний договір спирається на десять принципів, у яких зазначається, що ділові кола повинні:

1. Підтримувати і поважати підхід, що передбачає і захист міжнародних прав людини в їх сферах впливу.

2. Не бути причетними до порушень прав людини.

3. Підтримувати свободу асоціацій та ефективне визнання права на колективний договір.

4. Підтримувати ліквідацію усіх форм примусової та обов'язкової праці.

5. Підтримувати ефективну ліквідацію дитячої праці.

6. Підтримувати ліквідацію дискримінації при наймі на роботу та в професійній діяльності.

7. Підтримувати обережний підхід до екологічних питань.

8. Виступати з ініціативами в підтримку посилення екологічної відповідальності.

9. Заохочувати розробку і розповсюдження екологічно безпечних технологій.

10. Боротися з усіма проявами корупції, включаючи здирство та хабарництво.

Глобальний договір охоплює всі провідні суспільні сили:

• уряди, що визначили принципи цієї ініціативи;

• компанії, на діяльність яких він прагне вплинути;

• працівників, руками яких здійснюються конкретні процеси виробництва;

• організації громадянського суспільства (громадські організації), які представляють більш широке коло зацікавлених сторін;

• організацію Об'єднаних Націй як авторитетного організатора заходів і посередника.

Але основною частиною Глобального договору визначено саме бізнес, який має суттєво посилити свою соціальну спрямованість. Участь у Глобальному договорі та дотримання його принципів дає змогу продемонструвати лідерські якості шляхом формування соціально відповідальних корпорацій, сприяння перетворенню глобальної економіки у більш стійку і всеохоплюючу, пошуку та реалізації практичних шляхів розв'язання сучасних проблем глобалізації, спрямованих на забезпечення сталого розвитку з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін, підвищення морального духу працівників, а також продуктивності та рівня праці.