
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський національний університет технологій та дизайну конспект лекцій
- •Тема 1.Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності
- •1.1. Свб: поняття, зміст та актуальність вивчення, мета, предмет та об’єкт дисципліни
- •1.2. Передумови виникнення та історія розвитку свб
- •Концепція менеджменту зацікавлених сторін
- •Тема 2. Інформаційна політика компанії і соціальна звітність
- •Соціальна звітність компанії
- •2.2. Стандарт AccоuntAbility 1000 (aa 1000)
- •Тема 3. Стандарти соціальної відповідальності бізнесу
- •3.1. Глобалізація: можливості та загрози
- •3.2. Глобальний договір оон
- •3.3. Системне забезпечення соціальної спрямованості компаній
- •3.4. Загальне управління якістю (тqм)
- •3.5. Модель efqm
- •Тема 4. Свб в системі управління організацією
- •4.1. Свб як складова стратегічного управління та чинник підвищення конкурентоспроможності компанії
- •Поняття та основні складові свб-стратегії
- •Розробка свб-стратегії
- •Інструменти соціально відповідального менеджменту
- •3. Етичний і соціальний кодекс
- •4. Стандарти менеджменту
- •Тема 5. Формування відносин з працівниками на засадах корпоративної соціальної відповідальності
- •5.1. Внутрішня свб
- •5.2. Стандарт Social Accounability 8000 (sa 8000)
- •5.3. Права людини і трудові практики як предмет свб
- •5.4. Трудове законодавство України та стан сфери праці в контексті свб
- •Тема 6. Стратегія соціально відповідальної поведінки в ринковому середовищі
- •6.1. Права споживачів
- •6.2. Свб і ринкове середовище компанії
- •6.3. Фактор свб в концепції маркетингу
- •6.4. Диференціація ринків по рівню свб-зрілості споживачів
- •6.5. Серія стандартів iso 9000
- •Тема 7. Соціально відповідальні відносини бізнесу з територіальними громадами
- •7.1. Участь компаній у соціально-економічному розвитку суспільства
- •7.2. Основні компоненти свб при взаємодії компаній із територіальними громадами
- •7.3. Розвиток взаємовідносин із місцевою громадою
- •Тема 8. Екологічні аспекти корпоративної соціальної відповідальності
- •8. 1. Екологізація виробництва та економіки, „чисте” виробництво
- •8.2. Свб за напрямом охорони навколишнього середовища
- •8.3. Міжнародні стандарти серії iso 14000
- •Тема 9. Оцінка результативності корпоративної соціальної відповідальності
- •9.1. Необхідність моніторингу свб
- •9.2. Моніторинг соціальної відповідальності в системі управління сталим розвитком підприємства
- •9.3. Показники моніторингу свб
- •Система стратегічних цілей та показників забезпечення оптимального рівня людського капіталу підприємства
- •Тема 10. Методичний підхід щодо здійснення внутрішнього моніторингу у сфері свб
Тема 2. Інформаційна політика компанії і соціальна звітність
Соціальна звітність компанії
Стандарт Accоunt Ability 1000 (AA 1000)
Global Reporting Initiative (GRI)
Соціальна звітність компанії
Останнім часом підвищилася увага до розробки звітності, яка засвідчує сталий розвиток компанії. Значною мірою це пояснюється увагою стейкхолдерів до соціальних, економічних і екологічних показників діяльності підприємств, зокрема, інвесторів, які оцінюють можливі ризики для фінансових вкладень, в тому числі і в зазначених сферах. Зазначене обумовлює необхідність розробки звітності, призначеної для забезпечення високої якості та порівняності з іншими аналогічними звітами, а також можливість порівняти фінансові та нефінансові показники діяльності підприємства.
У світовій практиці прийнято декілька основних форм соціальної звітності:
звіти у вільній формі;
комплексний звіт (метод Triple Bottom-Line, метод Лондонської групи порівняльного аналізу (London Benchmarking Group), метод групи корпоративного громадянства (Corporate Social Citizenship тощо);
стандартизований звіт (AA 1000, SA 8000, GRI та ін.)
1) Найпоширенішою формою звітності є вільна, її використовують більшість компаній, що позиціонують себе соціально орієнтованими. Вона зводиться до випуску барвистих буклетів про добродійні програми компанії, підтримку компанією освіти, охорони здоров'я, культури і спорту. Ця форма є дуже зручною для компанії, проте не може забезпечити достовірність звіту і можливість порівняти його з іншими подібними документами, не сприяє оцінці і визнанню з боку вітчизняних і міжнародних організацій.
Звіт у вільній формі зазвичай призначений виключно для зовнішньої аудиторії і не припускає проведення соціального аудиту – аналізу ефективності соціальних програм компанії і перевірка їх відповідності вибраним стандартам.
2) Прикладом комплексного підходу є звіт за методом потрійного підсумку (Triple Bottom-Line). Сутність цього методу полягає у висвітленні діяльності компанії за трьома аспектами:
економічної результативності діяльності – фінансово-економічні та виробничі показники (прибуток, обсяг виробництва продукції тощо);
екологічної результативності діяльності – вплив основної діяльності на довкілля і здоров’я людей (наприклад, дані про шкідливі викиди в атмосферу і застосування природоохоронних технологій);
соціальної результативності діяльності – широкий спектр інформації, яка стосується діяльності компанії щодо своїх працівників, клієнтів, місцевих громад, інших цільових аудиторій та суспільства в цілому.
Прикладом компанії, що використовує даний метод є British Telecommunications.
3) Стандартизований звіт є більш серйозним документом, визнаним в міжнародному співтоваристві. Основною відмінністю стандартизованого звіту порівняно із стандартами,Ю складеними за комплексним підходом, є більш високі вимоги до збору інформації. Назва цього звіту може бути різною:
нефінансовий звіт,
звіт про корпоративну соціальну відповідальність,
соціальний звіт,
звіт про стійкий розвиток тощо.
У будь-якому випадку такий звіт є інформаційним віддзеркаленням діяльності компанії у сфері корпоративної відповідальності і стійкого розвитку за допомогою систематичної внутрішньої і зовнішньої звітності. Спектр питань такої звітності може впливати на вартість бізнесу, ухвалення суттєвих для нього рішень зацікавленими сторонами. Основні питання, які відображаються у звіті, є:
внесок компанії в економіку країни і регіонів присутності;
екологія;
етичні питання ведення бізнесу;
підтримка місцевих співтовариств;
розвиток персоналу;
корпоративна філантропія.
Близько 75% компаній, що опублікували соціальні звіти у 2005 р., назвали економічні міркування основною причиною, через яку вони випускають нефінансову звітність. Багато компаній відзначили з цього приводу також причини, пов'язані з репутацією компанії.
Соціальна звітність порушує питання нематеріальної вартості бізнесу, зокрема, таких її аспектів, як репутація, лояльність споживачів, надійність, інтелектуальний капітал, інноваційність. Складання відповідної звітності відіграє важливу роль у створенні та просуванні бренду компанії.
До основних переваг складання соціального звіту у стандартизованій формі слід віднести такі:
порівнянність з іншими подібними звітами;
визнання у міжнародній діловій співдружності;
можливість врахування у процесі визначення соціального рейтингу компанії.
Залежно від конкретних потреб, компанія обирає той чи інший стандарт соціальної звітності.