7.2. Основні компоненти свб при взаємодії компаній із територіальними громадами

Один із важливих аспектів СВБ є взаємодія компанії із місцевою громадою. Встановлення ефективних партнерських відносин між бізнесом та місцевими громадами – процес трудомісткий, вимагає значних витрат часу та фінансових ресурсів. Навіть у найбільших компаній часто бракує ресурсів для моніторингу реалізації спільних програм та оцінки результатів такої діяльності.

Кожна програма СВБ, що стосується взаємозв’язків із місцевою громадою, має включати такі компоненти:

1. Налагодження стійких партнерських відносин з місцевими органами влади та громадськими організаціями, які потім стають надійними партнерами компанії у регіоні для продовження реалізації важливих для місцевих громад соціально-економічних програм.

2. Зміцнення та розвиток інституційного потенціалу громадських організацій, щоб в майбутньому вони могли реалізовувати проекти, спрямовані на вирішення проблем місцевих громад. Допомога громадським організаціям при розробці, реалізації і оцінці проектів, управляти фінансами і будувати партнерство, надавати фінансові та аналітичні звіти за проектами, співпрацювати із ЗМІ, організовувати добровольців, правильно визначати цільову групу, знаходити нові джерела фінансування та диверсифікувати їх.

3. Розробка нових програм і апробація інноваційних моделей місцевого соціально-економічного розвитку.

Громадські організації та благодійні фонди можуть стати надійними партнерами бізнесу у роботі з метою забезпечення добробуту місцевих громад.

7.3. Розвиток взаємовідносин із місцевою громадою

Зовнішня соціальна відповідальність компанії повинна базуватись на ряді принципів, а саме:

• Компанія визначає спрямованість своєї зовнішньої соціальної діяльності відповідно до пріоритетів та цілей бізнесу, соціальної та національної специфіки регіону.

• Компанія розумно та відповідально управляє зовнішніми соціальними програмами з тим, щоб вони були послідовними, економічними та відповідними до очікувань в регіонах їх реалізації.

• Компанія співставляє масштаб та зміст зовнішньої соціальної відповідальності з ефективністю господарської діяльності. Вона не має права приймати на себе зобов’язання стосовно реалізації соціальних проектів, які можуть нашкодити їх власним інтересам.

Це зумовлює необхідність пошуку балансу між економічними інтересами та очікуваннями суспільства.

Ефективний формат взаємодії компанії із державою та суспільством повинен передбачати взаємну вигоду та довіру. Бізнес – це філантропічний проект, універсальними показниками успішності якого є прибутковість та капіталізація. Неприбутковий бізнес не може вважатись соціально відповідальним, оскільки в цьому випадку не задовольняються інтереси таких стейкхолдерів як акціонери (власники) та співробітники компанії.

Довіра виникає у випадку, коли партнери відчувають реальну турботу про себе зі сторони компанії: працівники отримують справедливу оплату праці, безпечні умови праці, програми соціальної підтримки і розвитку, місцеві громади – інвестиції, додаткові робочі місця, соціальні програми, держава – сплату податків та інших обов’язкових платежів тощо.