
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський національний університет технологій та дизайну конспект лекцій
- •Тема 1.Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності
- •1.1. Свб: поняття, зміст та актуальність вивчення, мета, предмет та об’єкт дисципліни
- •1.2. Передумови виникнення та історія розвитку свб
- •Концепція менеджменту зацікавлених сторін
- •Тема 2. Інформаційна політика компанії і соціальна звітність
- •Соціальна звітність компанії
- •2.2. Стандарт AccоuntAbility 1000 (aa 1000)
- •Тема 3. Стандарти соціальної відповідальності бізнесу
- •3.1. Глобалізація: можливості та загрози
- •3.2. Глобальний договір оон
- •3.3. Системне забезпечення соціальної спрямованості компаній
- •3.4. Загальне управління якістю (тqм)
- •3.5. Модель efqm
- •Тема 4. Свб в системі управління організацією
- •4.1. Свб як складова стратегічного управління та чинник підвищення конкурентоспроможності компанії
- •Поняття та основні складові свб-стратегії
- •Розробка свб-стратегії
- •Інструменти соціально відповідального менеджменту
- •3. Етичний і соціальний кодекс
- •4. Стандарти менеджменту
- •Тема 5. Формування відносин з працівниками на засадах корпоративної соціальної відповідальності
- •5.1. Внутрішня свб
- •5.2. Стандарт Social Accounability 8000 (sa 8000)
- •5.3. Права людини і трудові практики як предмет свб
- •5.4. Трудове законодавство України та стан сфери праці в контексті свб
- •Тема 6. Стратегія соціально відповідальної поведінки в ринковому середовищі
- •6.1. Права споживачів
- •6.2. Свб і ринкове середовище компанії
- •6.3. Фактор свб в концепції маркетингу
- •6.4. Диференціація ринків по рівню свб-зрілості споживачів
- •6.5. Серія стандартів iso 9000
- •Тема 7. Соціально відповідальні відносини бізнесу з територіальними громадами
- •7.1. Участь компаній у соціально-економічному розвитку суспільства
- •7.2. Основні компоненти свб при взаємодії компаній із територіальними громадами
- •7.3. Розвиток взаємовідносин із місцевою громадою
- •Тема 8. Екологічні аспекти корпоративної соціальної відповідальності
- •8. 1. Екологізація виробництва та економіки, „чисте” виробництво
- •8.2. Свб за напрямом охорони навколишнього середовища
- •8.3. Міжнародні стандарти серії iso 14000
- •Тема 9. Оцінка результативності корпоративної соціальної відповідальності
- •9.1. Необхідність моніторингу свб
- •9.2. Моніторинг соціальної відповідальності в системі управління сталим розвитком підприємства
- •9.3. Показники моніторингу свб
- •Система стратегічних цілей та показників забезпечення оптимального рівня людського капіталу підприємства
- •Тема 10. Методичний підхід щодо здійснення внутрішнього моніторингу у сфері свб
6.4. Диференціація ринків по рівню свб-зрілості споживачів
Диференціація ринків за рівнем „СВБ-зрілості” споживачів базується на рівні задоволення основних потреб споживачів. Ось чому, „СВБ-практики” європейських компаній суттєво відрізняються від вітчизняних.
У Європі, середня заробітна плата є достатньою для задоволення основних потреб більшості людей, в результаті чого вони починають цікавитись питаннями збереження якості життя та навколишнього середовища, етичних міркувань, що свідчить про більш високий рівень „СВБ-зрілості” споживачів. Виробники, шляхом реалізації СВБ-заходів, таким чином, задовольняють потреби споживачів вищого порядку.
Таким чином, можна говорити про збільшення емоційної вигоди покупців при купівлі продукції соціально відповідальних компаній. Крім того, при прийнятті рішення щодо придбання товарів, такий покупець може не розглядати можливість купівлі продукції компаній на основі наявності про неї інформації про порушення виробником принципів СВБ.
Споживачі, основним прагненням яких є задоволення базових потреб відповідно до ієрархії потреб А. Маслоу не відчувають етичних перешкод при купівлі продукції компаній, що не дотримуються принципів СВБ. Тому, компаніям, що працюють у країнах з нижчим за середній рівнем економічного розвитку не доцільно провадити політику СВБ на рівні, вище рівня звичайної благодійності. Навпаки, саме благодійність цінується споживачами із низьким рівнем „СВБ-зрілості”, оскільки факт такої допомоги та її розміри для них є свідченням готовності „багатих допомогти бідним”.
Українські компанії не прагнуть до більш повного використання практик СВБ, оскільки споживачі при ухваленні рішення щодо покупки не часто приймають до уваги інформацію щодо соціальної відповідальності виробника. Основним критерієм прийняття рішення про покупку вітчизняним споживачем часто є ціна і вплив продукції на власне здоров’я та здоров’я близьких, а не такі критерії, як безпечність технології виробництва, використання дитячої праці тощо.
Така поведінка українського споживача цілком пояснюється за допомогою ієрархії потреб А. Маслоу. На даному етапі економічного розвитку України першочерговими потребами споживачів є в основному - фізіологічні потреби та потреба у безпеці. І хоча традиційна концепція маркетингу приймає до уваги фактор рівня доходів покупця при ухваленні рішення, однак чутливість покупця до СВБ-складової продукції та іміджу компанії, більш правильно оцінювати на основі аналізу рівня задоволення основних його потреб і рівня заощаджень, які можуть бути використані для ірраціональних споживчої поведінки.
В Україні рівень „СВБ-зрілості” середнього українського споживача є низька у зв'язку з низькою середньою заробітною платою і, отже, недостатнього рівня задоволення базових потреб, що спричинює низьку зацікавленість громадян у питаннях, що стосуються їх потреб вищого порядку.
Цікаво, рівень „СВБ-зрілості”, не тільки споживачів, а також менеджерів та керівників багатьох підприємств також є низьким. Таким чином, багато хто з них вважає, що немає потреби витрачати додаткових коштів для діяльності у сфері СВБ, оскільки підприємства сплачують до бюджету достатньо коштів для того, щоб держава могла реалізовувати соціальні та екологічні програми.
Однак, можна говорити про готовність керівників запроваджувати нові ініціативи у сфері СВБ, хоча мотивуючим чинником для цього є не орієнтація на споживача, а прагнення не поступатися конкурентам, які вже мають практикують СВБ діяльність.