
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •2. Обладнання, хімічні реактиви
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи та проведення розрахунків
- •5. Техніка безпеки
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Контрольні питання
- •8. Література
- •Визначення вмісту оксидів сірки (іv) та (vі) в газах сірчанокислотного виробництва
- •1. Характеристика методів аналізу
- •2. Обладнання, хімічні реактиви
- •4. Послідовність виконання роботи та розрахунків
- •2. Обладнання, хімічні реактиви:
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.1. Схема лабораторної установки
- •3.2. Методика проведення досліду
- •4. Вивчення процесу обпалювання сірчистого колчедану з використанням багатофакторного планування експерименту
- •5. Техніка безпеки
- •2. Обладнання і хімічні реактиви
- •3. Послідовність виконання роботи
- •3.1 Визначення вмісту сірчаної кислоти
- •3.2. Визначення вмісту оксидів азоту
- •3.3 Побудова шкали еталонів
- •3.4 Приготування еталонного розчину
- •4. Техніка безпеки
- •5. Контрольні питання
- •6. Література
- •Звіт лабораторних робіт з дисципліни: технологія виробництва сірчаної кислоти
- •Лабораторна робота№2 з дисципліни: технологія виробництва сірчаної кислоти
- •Лабораторна робота№3 з дисципліни: технологія виробництва сірчаної кислоти
- •Лабораторна робота№4 з дисципліни: технологія виробництва сірчаної кислоти
- •Лабораторна робота№5 з дисципліни: технологія виробництва сірчаної кислоти
- •Лабораторна робота№7 з дисципліни: технологія виробництва сірчаної кислоти
4. Вивчення процесу обпалювання сірчистого колчедану з використанням багатофакторного планування експерименту
Метою цього етапу роботи є визначення залежності між параметрами оптимізації ɳ (ступінь вигоряння сірки) та температурою обпалення колчедану і об’ємними витратами повітря, тобто отримання інформації про функції ɳ = f(Т, Vn).
Перед тим, як розпочати виконувати завдання, необхідно визначити похибку експерименту - Sу (відтворення результатів), провести кілька паралельних дослідів, за умов коли значення факторів відповідають головному (нульовому) рівню; оцінити похибку Sу, перед тим як приступити до складання матриці планування в кодованих значеннях для отримання лінійної моделі. Складіть план експерименту, погодьте його з викладачем та розпочинайте його реалізацію. За результатами дослідів розрахуйте коефіцієнти лінійної моделі та перевірте її адекватність.
5. Техніка безпеки
При роботі з оксидом сірки (ІV) слід пам’ятати, що навіть при малих концентраціях S02 в повітрі дуже подразнюються слизові оболонки. При високих концентраціях з’являються хрипота, відчуття здавленості та біль у грудях, а також запалення слизових оболонок очей. Високі концентрації швидко провокують бронхіт, задишку, втрату свідомості. При попаданні оксиду сірки (ІV) в атмосферу лабораторії необхідно добре провітрити приміщення. Максимально допустима концентрація сірчистого ангідриду в повітрі - 0,01 мг/дм3, поріг сприйняття - 0,006 мг/дм3.
6. Контрольні питання
1. Сировина у виробництві Н2S04.
2. Хімізм процесу випалювання сірки з сірковмісної сировини.
3. Види печей для спалювання сірковмісної сировини.
4. Хімічний аналіз процесу.
7. Література
1. Амелин А.Г. Технология серной кислоты. - М.: Химия, 1983.
2. І.Кельман Р.Н., Бруцкус Е.Б., Омерович Р.Х. Методы анализа и контроля производства серной кислоты и фосфорных удобрений. - М.: Госхимиздат, 1963.
3. Яковлев К.П. Математическая обработка результатов измерений. - М.: ТИТТ, 1985.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7
Аналіз технічної сірчаної кислоти
Мета роботи: засвоїти методику аналізу технічної сірчаної кислоти.
1. Характеристика методів аналізу
Технічною сірчаною кислотою називають купоросне масло, олеум, баштову та сірчану кислоти, які отримують під час регенерації відпрацьованих кислот у процесах нітрування, концентрування розбавленої азотної кислоти тощо.
Деякі види сірчаної кислоти відрізняються за вмістом у ній безводної кислоти (моногідрату), вільного оксиду сірки (VІ) (в олеумі), оксидів азоту (в перерахунку на N203), нерозчинних домішок, заліза та нітросполучень.
У виробничих умовах для контролю концентрацій олеуму, моногідрату, сушильної та промивної кислот використовують автоматичні концентроміри типу КСО-3, що працюють за кондуктометричним принципом. Прилади мають межі вимірів: 15-25 % S03; 93-97 % Н2S04; 95-99 % Н2S04; 70-75 % Н2S04, відповідно.
Вміст Н2S04 у деяких випадках визначають за густиною, використовуючи довідкові дані залежності густини розчинів кислоти від їх концентрацій. Якщо густина вимірювалася не при 20 °С, то треба внести поправку на температуру.
Вміст Н2S04 визначають майже завжди титруванням розчину лугу, але при цьому відтитровуються також і інші вільні кислоти, вмістом яких у технічних сортах сірчаної кислоти не завжди можна знехтувати.
Осадженням іону S042- у вигляді сульфату барію також можна визначити вміст кислоти в розчині (проходженню цієї реакції не заважає вміст інших вільних кислот в розчині), але методика проведення аналізу досить довготривала і крім того, таким методом визначається вміст не тільки вільної, але і зв’язаної кислоти.
Відомі калориметричні методи визначення вмісту Н2S04 за підвищенням температури під час розбавлення розчинів сірчаної кислоти водою, а також нефелометричне титрування кислоти 1 % розчином ВаС12. Ці методи не відрізняються особливими зручностями та використовуються для визначення концентрації Н2S04 у вузьких межах.
Для визначення невеликої кількості НN02 в різних видах технічної сірчаної кислоти можуть бути використані різні калориметричні способи. Найкращим з них є спосіб заснований на утворенні азобарвника рожевого забарвлення під час взаємодії НN02 з сульфаніловою кислотою та - нафтіламіном. Забарвлення розчину, отримане під час визначення, порівнюють із забарвленням шкали еталонів з відомою концентрацією оксидів азоту.
Найкращим методом, придатним для визначення заліза, є калориметричний, заснований на утворенні роданіду заліза.
Калориметричним методом знаходять і вміст миш’яку в сірчаній кислоті.