Питання для самостійного вивчення:

Фізико-географічні фактори, що впливають на міжнародний туризм:

а

придатність країни, регіону, району для розвитку міжнародного туризму;

б

природно-рекреаційні, естетичні та інші ресурси, що забезпечують відпочинок, відновлення здоров'я й працездатності й позитивно впливають на духовний стан людини;

в

природний комплекс, у якому всі основні компоненти (рельєф, клімат, води, ґрунти, флора й фауна) перебувають у складній взаємодії, утворюючи за умовами розвитку єдину систему.

Економіко-географічні фактори, що впливають на міжнародний туризм:

а

придатність країни, регіону, району для розвитку міжнародного туризму;

б

природно-рекреаційні, естетичні та інші ресурси, що забезпечують відпочинок, відновлення здоров'я й працездатності й позитивно впливають на духовний стан людини;

в

природний комплекс, у якому всі основні компоненти (рельєф, клімат, води, ґрунти, флора й фауна) перебувають у складній взаємодії, утворюючи за умовами розвитку єдину систему.

Ландшафт:

а

сукупність нерівностей земної поверхні — рівнини, плоскогір'я, гірські системи, низовини тощо;

б

природно-рекреаційні, естетичні та інші ресурси, що забезпечують відпочинок, відновлення здоров'я й працездатності й позитивно впливають на духовний стан людини;

в

природний комплекс, у якому всі основні компоненти (рельєф, клі­мат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ) перебувають у складній взаємодії, утворюючи за умовами розвитку єдину систему.

Рельєф:

а

сукупність нерівностей земної поверхні — рівнини, плоскогір'я, гірські системи, низовини тощо;

б

природно-рекреаційні, естетичні та інші ресурси, що забезпечують відпочинок, відновлення здоров'я й працездатності й позитивно впливають на духовний стан людини;

в

природний комплекс, у якому всі основні компоненти (рельєф, клі­мат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ) перебувають у складній взаємодії, утворюючи за умовами розвитку єдину систему.

Флора:

а

історично сформована на певній території (акваторії) сукупність всіх видів тварин;

б

історично сформована на певній території (акваторії) сукупність всіх видів рослин;

в

природний комплекс, у якому всі основні компоненти перебувають у складній взаємодії, утворюючи за умовами розвитку єдину систему.

Фауна:

а

історично сформована на певній території (акваторії) сукупність всіх видів тварин;

б

історично сформована на певній території (акваторії) сукупність всіх видів рослин;

в

природний комплекс, у якому всі основні компоненти перебувають у складній взаємодії, утворюючи за умовами розвитку єдину систему.

Економіко-географічне положення країни (регіону, району):

а

рівень зосередження промисловості й населення в більших містах;

б

загальноекономічний рівень країни (регіону, району), що приймає гостей, а також країн (регіонів, районів), що є основними постачальниками туристів,

в

набли­женість чи віддаленість відносно туристичних ринків та інших основних туристичних регіонів світу, а також сусідство з іншими країнами регіону з позиції транспортних можливостей або конкурентних переваг.

Ступінь урбанізації:

а

рівень зосередження промисловості й населення в більших містах;

б

загальноекономічний рівень країни (регіону, району), що приймає гостей, а також країн (регіонів, районів), що є основними постачальниками туристів,

в

набли­женість чи віддаленість відносно туристичних ринків та інших основних туристичних регіонів світу, а також сусідство з іншими країнами регіону з позиції транспортних можливостей або конкурентних переваг.

Відповідно до географії видів міжнародного туризму оздоровчий туризм розвинений у країнах:

а

Ізраїль, Румунія, Чехія;

б

Англія, Франція, Греція, Італія, Польща, Єгипет;

в

Болгарія, Іспанія, Італія, Кіпр, Україна, Словаччина.

Відповідно до географії видів міжнародного туризму оздоровчий туризм розвинений у країнах:

а

Ізраїль, Румунія, Чехія;

б

Англія, Франція, Греція, Італія, Польща, Єгипет;

в

Болгарія, Іспанія, Італія, Кіпр, Україна, Словаччина.

Відповідно до географії видів міжнародного туризму лікувальний туризм розвинений у країнах:

а

Ізраїль, Румунія, Чехія;

б

Англія, Франція, Греція, Італія, Польща, Єгипет;

в

Болгарія, Іспанія, Італія, Кіпр, Україна, Словаччина.

Відповідно до географії видів міжнародного туризму пізнавальний туризм розвинений у країнах:

а

Ізраїль, Румунія, Чехія;

б

Англія, Франція, Греція, Італія, Польща, Єгипет;

в

Англія, Швейцарія, Німеччина.

Відповідно до географії видів міжнародного туризму спортивний туризм розвинений у країнах:

а

Ізраїль, Румунія, Чехія;

б

Англія, Франція, Греція, Італія, Польща, Єгипет;

в

Австрія, Туніс, Угорщина.

Відповідно до географії видів міжнародного туризму екстремальний туризм розвинений у країнах:

а

Індію, Китай, Таїланд, ПАР, Шрі-Ланка;

б

Англія, Франція, Греція, Італія, Польща, Єгипет;

в

Болгарія, Іспанія, Італія, Кіпр, Україна, Словаччина.

Відповідно до географії видів міжнародного туризму культово-релігійний туризм розвинений у країнах:

а

Ізраїль, Кіпр, Франція

б

Англія, Франція, Греція, Італія, Польща, Єгипет

в

Болгарія, Іспанія, Італія, Кіпр, Україна, Словаччина.

Відповідно до географії видів міжнародного туризму подорожі, що включають географічний, ботанічний, етнографічний, археологічний туризм, а також відвідування цікавих місць та заповідників, розвинені в країнах:

а

Ізраїль, Кіпр, Франція;

б

Англія, Франція, Греція, Італія, Польща, Єгипет;

в

Болгарія, Іспанія, Італія, Кіпр, Україна, Словаччина.

Відповідно до географії видів міжнародного туризму ностальгічний туризм розвинений у країнах:

а

Ізраїль, Кіпр, Франція;

б

можна розвивати в будь-якій країні;

в

Болгарія, Іспанія, Італія, Кіпр, Україна, Словаччина.

Природні рекреаційно-туристські ресурси:

а

геосистеми, до складу яких входять як природні, так і антропогенні об'єкти, які використовуються в туристсько-рекреаційному господарстві;

б

об'єкти і явища натурального походження, залучені в сферу рекреації та туризму;

в

об'єкти і явища антропогенного (соціально-економічного, суспільно-історичного) походження, залучені в сферу рекреації й туризму.

Природно-антропогенні рекреаційно-туристські ресурси:

а

геосистеми, до складу яких входять як природні, так і антропогенні об'єкти, які використовуються в туристсько-рекреаційному господарстві;

б

об'єкти і явища натурального походження, залучені в сферу рекреації та туризму;

в

об'єкти і явища антропогенного (соціально-економічного, суспільно-історичного) походження, залучені в сферу рекреації й туризму.

Суспільно-історичні рекреаційно-туристські ресурси:

а

геосистеми, до складу яких входять як природні, так і антропогенні об'єкти, які використовуються в туристсько-рекреаційному господарстві;

б

об'єкти і явища натурального походження, залучені в сферу рекреації та туризму;

в

об'єкти і явища антропогенного (соціально-економічного, суспільно-історичного) походження, залучені в сферу рекреації й туризму.

Методика дослідження природного рекреаційно-ресурсного потенціалу:

а

полягає в застосуванні ряду програм для обробки відповідної статистичної інформації щодо забезпеченості одиниць адміністративно-територіального поділу країни об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення;

б

базується на обробці експедиційних матеріалів, аналізі картографічних і статистичних джерел, використанні топографічних карт однакового масштабу тощо;

в

базується на аналізі змісту туристських карт – визначних пам'яток (природних і пов'язаних з діяльністю людини), створенні математико-картографічних моделей тощо.

Методика дослідження природно-антропогенних рекреаційно-туристських ресурсів:

а

полягає в застосуванні ряду програм для обробки відповідної статистичної інформації щодо забезпеченості одиниць адміністративно-територіального поділу країни об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення;

б

базується на обробці експедиційних матеріалів, аналізі картографічних і статистичних джерел, використанні топографічних карт однакового масштабу тощо;

в

базується на аналізі змісту туристських карт – визначних пам'яток (природних і пов'язаних з діяльністю людини), створенні математико-картографічних моделей тощо.

Методика дослідження суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів:

а

полягає в застосуванні ряду програм для обробки відповідної статистичної інформації щодо забезпеченості одиниць адміністративно-територіального поділу країни об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення;

б

базується на обробці експедиційних матеріалів, аналізі картографічних і статистичних джерел, використанні топографічних карт однакового масштабу тощо;

в

базується на аналізі змісту туристських карт – визначних пам'яток (природних і пов'язаних з діяльністю людини), створенні математико-картографічних моделей тощо.