СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Після усвідомлення змісту курсової роботи приступити до її написання за відповідною структурою (схемою).
Структура курсової роботи:
Титульна сторінка (додаток № 3).
Зміст.
Вступ.
Основна частина.
Висновки.
Список літератури.
Додатки.
У змісті вказується назва усіх розділів, параграфів, якщо вони мають найменування, з вказівкою номерів сторінок, на яких розміщується початок відповідного матеріалу.
У вступі висвітлюються:
- історія висвітлення та розвитку теми, яка розглядається у курсовій роботі;
- мета й основні завдання курсової роботи;
- завдання, які ставить перед собою студент при написанні курсової роботи.
В основній частині роботи студенти висвітлюються головні аспекти обраної теми. Чітко і грамотно викладаються результати проведеної роботи. Для ліпшого сприйняття матеріал курсової роботи розподіляють на розділи і параграфи. Після кожного розділу необхідно робити короткі висновки. Назва розділів і параграфів повинні не тільки точно відображати зміст роботи, але і відтворювати процес її виконання.
У висновках підводяться підсумки виконаної роботи.
В кінці роботи розташовується список використаної літератури в алфавітному порядку з дотриманням таких вимог: вказується прізвище та ініціали автора (авторів), повну назву роботи, місто, назва видавництва, та рік видання, кількість сторінок у книзі.
Наприклад: Бойовий статут Сухопутних військ, частина III (взвод, відділення, танк). Київ. Видавництво „Варта". 1995. - С. 235.
2. Рекомендації до порядку написання курсової роботи 2.1. Технічні вимоги до курсової роботи
Робота повинна бути написана українською літературною мовою, чітко і акуратно. Текст курсової роботи оформляється від руки (печатними буквами) або надрукований. Обсяг складає 15-20 сторінок друкованого тексту набраних в редакторі Word версій 6.0, 7.0, 97 у вигляді комп'ютерного файлу з розширенням *.dос, *.rtf. Шрифт Times New Roman Cyт 14. Міжрядковий інтервал 1,5. Поля - 3,0 см зліва, 1,5 см з інших сторін. Схеми опорних пунктів і робочі карти оформляються кольоровими олівцями (фломастерами), з чітким витримуванням правильності зображення тактичних знаків. Робоча карта оформляється у відповідності до правил її ведення (додаток № 3).
2,2.Послідовність викладу основної частини В основній частині курсової роботи текстуально повинен бути висвітлений такий порядок роботи командира взводу.
Одержавши бойове завдання, командир: з'ясовує його, оцінює обстановку, приймає рішення, проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію, бойове забезпечення й управління, підготовку особового складу, озброєння і техніки до бою, потім перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання і в установлений час доповідає про це командиру роти.
Під час з'ясування одержаного завдання командир взводу повинен зрозуміти завдання роти і взводу, які об'єкти (цілі) на напрямку дії взводу вражаються засобами старших командирів, завдання сусідів і порядок взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.
Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів; стан, забезпеченість і можливість взводу та приданих підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні та маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, час доби та їхній вплив на підготовку та ведення бою.
У рішенні командир взводу визначає способи виконання одержаного завдання (якому противнику, де і якими засобами нанести ураження, які при цьому заходи вживаються для його обману), завдання відділенням, приданим підрозділам та вогневим засобам і організацію управління.
Під час проведення рекогносцировки командир взводу на місцевості вказує орієнтири, положення противника і найбільш можливий характер його дій, уточнює завдання відділенням та інші питання, пов'язані з використанням місцевості в бою (місця позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, загороджень і проходів у них, маршрут висування взводу і місця спішування механізованих відділень).
У бойовому наказі командир взводу вказує:
орієнтири;
склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;
завдання роти і взводу;
об'єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;
Бойові завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам. а також завдання безпосередньо підпорядкованому особовому складу (снайперу, стрільцю-санітару та іншим);
час готовності до виконання завдання; своє місце і заступника.
Бойовий наказ повинен викладатися коротко і ясно.
Під час організації взаємодії командир взводу повинен узгодити зусилля штатних і приданих вогневих засобів для успішного виконання поставленого завдання, домогтися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень бойового завдання та способів його виконання, а також указати сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними.
Організовуючи бойове забезпечення, командир взводу вказує порядок спостереження та дій особового складу під час застосування противником зброї масового ураження та високоточної зброї, порядок інженерного обладнання позицій, заходи щодо маскування, охорони та порядок їх виконання.
Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіодані та порядок користування радіо і сигнальними засобами зв'язку.
Порядок практичної роботи командира взводу з організації бойових дій у наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником наведений у додатку №4.
Пояснювальна записка пишеться на стандартних листах паперу і зшивається у такому порядку:
завдання на курсову роботу; листки пояснювальної записки; додатки. Курсова робота виконується в строки, вказані в завданні.
ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ З ТАКТИЧНОЇ ТА ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ